Экономические науки/10.Экономика
предприятия
К.е.н. Шимко О.В.
Рівненський державний гуманітарний
університет, Україна
Стратегія управління доходами як
складова загальної стратегії управління торговельним підприємством
Однією із складових загальної
ефективності торговельного підприємства є ефективне управління доходами.
Практика діяльності торговельних підприємств
свідчить, що доход торговельного підприємства розглядається у різних площинах,
а саме:
-
доход
підприємства становить результат його фінансово – господарської діяльності,
який виступає засобом досягнення мети підприємництва та джерелом виконання
зовнішніх і внутрішніх зобов’язань підприємства;
-
формування
доходу характеризує процес отримання підприємством конкретних економічних
вигод, спрямованих на збільшення власного капіталу;
-
доход
підприємства є результатом ефективності
використання ним економічних ресурсів;
-
доход
характеризує конкретний рівень підприємницької активності суб’єкта
господарювання в умовах невизначеності (ризику);
-
рівень доходу
підприємства формується з урахуванням конкретного рівня конкурентних переваг,
що базуються на його інноваційній активності;
-
формування
доходу підприємства відбувається у тісному зв’язку з його конкурентним становищем на певному сегменті ринку товарів
та послуг[1-4].
Серед джерел формування валового доходу підприємств домінує дохід від операційної діяльності. В загальній його сумі комерційний доход (дохід від реалізації товарів та платних торговельних послуг) має тенденцію до скорочення. Серед позареалізаційних доходів, що генеруються в процесі операційної діяльності торговельних підприємств, найбільші можливості до зростання на сучасному етапі мають доходи від здачі окремих видів активів (в першу чергу, торгово-складських приміщень) в операційну оренду, доходи від реалізації певних видів оборотних активів (малоцінні та швидкозношувані інструменти та інвентар, матеріали), які з тих чи інших причин не використовуються в операційному процесі.
Певні резерви зростання позареалізаційних доходів торговельних підприємств пов’язані з підвищенням ефективності їх інвестиційної діяльності, зокрема, доходами від участі у капіталі, формування портфельних інвестицій, короткострокового інвестування вільних грошових коштів тощо.
Механізм формування комерційного доходу
торговельних підприємств базується на встановленні ними відповідної
торговельної надбавки. Тому основним економічним важелем управління комерційним
доходом торговельного підприємства виступає розроблена ним цінова політика, яка
є водночас механізмом реалізації маркетингової, логістичної, фінансової
стратегії розвитку підприємства. Маркетинговий підхід повинен передбачати
оцінку діючої системи ціноутворення і розробку цінової політики з обов’язковим
виділенням політики формування торговельних надбавок і знижок. Логістичний
підхід до оптимізації торговельного доходу дозволяє визначити “поле” формування
торговельних надбавок у фінансових потоках, що супроводжують товарні потоки.
Цільовим орієнтиром оптимізації торговельного доходу на основі комерційної
логістики повинна стати мінімізація логістичних витрат на кожному етапі
товаропотоку.
Основу для якісних змін всієї системи
управління доходами становить розробка стратегії їх розвитку, яку доцільно
здійснювати за такими етапами:
-
ретроспективний
аналіз доходів;
-
аналіз
зовнішнього й внутрішнього середовищ
формування доходів;
-
визначення
системи стратегічних цілей розвитку доходів;
-
вибір
стратегій їхнього розвитку;
-
оцінка обраних
стратегій;
-
вибір
інструментів реалізації обраних стратегій розвитку доходів.
Пропонується виділяти
такі базові стратегії: виживання, стабілізація і розвиток. Виживання передбачає
позбавлення збитковості, стабілізація – забезпечення стійкого рівня
рентабельності не нижче досягнутого в попередні періоди, а розвиток – сприяння
зростанню обсягів прибутку для інвестування саморозвитку. Обґрунтування
стратегії розвитку повинно розпочинатися з пожвавлення, яке визначається
стратегією стабілізації, внутрішніми накопиченнями та залученням інвестицій
ззовні.
Узагальнюючу оцінку
ефективності стратегічного
управління доходами на
підприємствах торгівлі доцільно здійснювати за наступними показниками: рівень доходності активів; рівень доходності
власного капіталу; рівень рентабельності валового доходу; рівень рентабельності
чистого доходу; рівень рентабельності маржинального доходу; рівень
рентабельності комерційного доходу; середній рівень торговельної надбавки;
рівень оподаткування валового доходу.
З позицій системності доходи
доцільно розглядати як цілісний
інтегрований об’єкт управління таких функціональних управляючих систем
роздрібного торговельного підприємства як: операційний, фінансовий, логістичний
менеджмент, що дасть змогу приймати найбільш ефективні комплексні управлінські
рішення, спрямовані на забезпечення стійкого економічного зростання підприємства та збільшення його ринкової
вартості.
Література:
1. Мазаракі
А. А. Економіка торговельного
підприємства : підруч. для вузів / А. А. Мазаракі, Л. О. Лігоненко, Н. М. Ушакова.
– К. : Хрещатик, 1999. – 611с.
2.Мелушова І.Ю.
Ефективність формування фінансових результатів підприємств роздрібної торгівлі/
І.Ю. Мелушова: Автореф. ... канд. екон. наук / І. Ю. Мелушова. – Харків :
Харківський ДУ харчування і торгівлі, 2006. – 25 с.
3.Полянко В.В.
Оцінка достатності доходів торговельних підприємств/ В.В. Полянко //Дослідження
соціально-економічних проблем перехідного періоду: Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ.
Випуск І. – Чернівці. – 2011. – С.106-110.
4.Тридід О.М. Принципи та
підходи до управління доходами підприємств / О.М. Тридід //БІЗНЕС
ІНФОРМ.– 2012. – № 9 . – С.209-211