Саєнко О.М.

Донбаська державна машинобудівна академія

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО ОБЛІКУ НА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

В умовах інтенсифікації бізнесу для оптимального і раціонального управління справами фірми необхідно аналізувати усю поточну діяльність, визначати структуру витрат, прибутковість або збитковість своїх проектів, що у результаті дозволить мати повну і об'єктивну інформацію для прийняття своєчасних і єдино правильних рішенні.

Усього цього можна досягти шляхом впровадження управлінського обліку, під яким розуміється система забезпечення управлінського персоналу підприємства інформацією про реалізацію, витрати і собівартість продукції, а також система управління бюджетом і система оцінки діяльності підрозділів підприємства [1].

Крім того, якщо дані бухгалтерського обліку практично доступні усім, хто має право на отримання подібної інформації, то в системі управлінського обліку надбанням "гласності" може стати тільки результат, але не способи його досягнення, тим більше що у кожної компанії вони різні, а загальними є тільки засадничі принципи організації облікових технологій.

Таким чином, управлінський облік, будучи по суті внутрішньою справою підприємства, дозволяє на відміну від бухгалтерського і фінансового обліку брати до уваги унікальні аспекти конкретного підприємства. Це дає можливість керівникам аналізувати структуру витрат по окремих видах медичної продукції, визначати прибутковість або збитковість бізнес-проектів, уникати помилок відносно реальної рентабельності окремих програм і так далі.

Не випадково підприємства на розвиненіших західних ринках до 90% часу і ресурсів витрачають на постановку і ведення управлінського обліку і тільки 10% -на фінансову бухгалтерію. Управлінський облік не пов'язаний якими-небудь юридичними вимогами. Його основа - логіка, а методи досить гнучкі: адміністрація вільна в експерименті з різними сценаріями, для того, щоб виробити оптимальний план дій для ефективного управління підприємством.

Формулювання концептуальних основ і принципів побудови системи управлінського обліку необхідно втілити викладом двох підходів до цього поняття.

Перший розглядає управлінський облік як систему збору і інтерпретації облікових даних про реалізацію, витрати і собівартість продукції, спрямовану на рішення конкретної управлінської задачі. При цьому велика увага приділяється нормативному характеру подібної інформації і її значенню для отримання "зовнішньої" звітності підприємства. Безумовно, агрегація і аналіз витрат з метою їх зниження і оптимізації - це проста і найочевидніша форма організації управлінського обліку в комерційній структурі.

Другий підхід припускає, що основне завдання будь-якої облікової діяльності - забезпечення управлінського персоналу підприємства своєчасною і повною інформацією для ухвалення адекватних управлінських рішень. При такому підході до поняття управлінського обліку відноситься не лише система збору і аналізу інформації про витрати підприємства, але і система управління бюджетами, тобто планування доходів і витрат підприємства, а також система оцінки діяльності підрозділів [2].

Слід зазначити, що методика і технологія організації обліку все більш і більш визначаються саме управлінським завданням, що стоїть перед фармацевтичним підприємством. Зрозуміло, що результат роботи підприємства багато в чому визначається ефективністю його управління. І якщо діяльність передбачувана досить передбачувана і немає ясної, повної і своєчасної картини доходів і витрат, то постановка управлінського обліку в подібній ситуації може виявитися дієвим антикризовим інструментом.

Але сам по собі управлінський облік не є панацеєю і без попередньої реструктуризації і розробки усіх бізнес-процесів це будуть марно витрачені гроші. Після проходження цього необхідного підготовчого етапу приступають до відробітку методології впровадження системи управлінського обліку.

З цією метою формулюється конкретне управлінське завдання і відбираються необхідні для її вирішення відповідні облікові показники фінансово-господарської діяльності підприємства. Обмовляються способи збору інформації ведення документообігу, затверджуються форми звітності і розробляються посадові інструкції для безпосередніх виконавців.

Це принципово важлива стадія процесу, під яким розуміється комплекс спеціальних прийомів, що забезпечують точну відповідність очікувань отриманим підсумковим результатам за рахунок оптимізації системи у момент проектування. Це дозволяє, до того як ця система буде реалізована фактично, своєчасно скоректувати недоліки і виявити помилки, поки вони ще не стали неусувними.

На наступному етапі всі раніше прийняті рішення ув'язуються з існуючою на підприємстві обліковою політикою і бухгалтерською практикою із-за очевидних і частенько істотних неспівпадань даних управлінського обліку з розрахунками [3].

Так, для управлінського обліку собівартість калькулюється за принципом "різна собівартість для різних цілей", тоді як для бухгалтерського обліку - навпаки: по усіх аспектах господарської діяльності одна собівартість, без диференціації реального вкладу кожного із складових в ці аспекти елементів. Те ж саме відноситься і до витрат. Наприклад, витрати на рекламу враховуються в цілому, тоді як реальна рекламна кампанія може проводитися в інтересах тільки одного медикаменту.

Тому без взаємної адаптації цих типів обліку ніяк не обійтися, оскільки життєздатність підприємства визначається отриманням достатнього рівня доходу. Для цього необхідно знати суму витрат, що доводяться на кожен вид товару. Це дозволяє за інших рівних умов встановлювати торгову націнку диференційовано по кожній групі лікарських засобів не нижче витрат на їх реалізацію, а при погіршенні кон'юнктури - встановлювати граничне можливе зниження ціни для конкретних препаратів.

Окрім усього іншого при індивідуальній калькуляції витрат можна відмовитися від застосування в комерційному обороті тих позицій, які не мають достатнього попиту при даній ціні, якщо подальше зменшення вартості вже збиткове із-за високих витрат по цьому медикаменту.

Отже, в управлінському обліку необхідно відносити витрати саме на конкретний продукт, з тим щоб мати по ньому відповідні фінансово-економічні результати у виді, придатному для проведення адекватних дій, що коригують. І останнє: успішне введення і застосування облікових технологій передбачає дотримання усіх вищеперелічених стадій і етапів, а також обов'язкову організаційно-адміністративну підтримку прийнятих рішень.

Також слід зазначити, що вигоди компанії від впровадження сучасних систем для фінансового і управлінського обліку не обмежуються тільки комфортнішим веденням власного бізнесу і підвищенням його ефективності.

Як відомо, в нормальній економіці найбільша ефективність досягається не за допомогою того, що роз’єднує ресурси, а навпаки, за рахунок їх концентрації на окремих видах бізнесу, тобто при наданні спеціалізованих послуг. Абсолютно очевидно, що на сьогодні така консолідація є реальним внутрішнім ресурсом для оздоровлення фармацевтичного ринку.

Література

1. Гринів Б.В. Економічний аналіз торговельної діяльності : навчальний посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / Б.В. Гринів. – Київ : Центр учб. л-ри, 2011. – 391, [1] с. : табл. – Бібліогр.: с. 389-391.

2. Шоляк О.Ю. Розвиток соціально-трудових відносин: економічний, правовий та обліковий підходи // Науковий вісник Ужгородського національного університету : збірник наукових праць. Спецвипуск / Ужгородський національний університет. – Ужгород, 2010. – С. 273-281.

3. Михальчишина Л.Г. Матеріальні ресурси та визначення їх складових: обліково-економічний огляд // Вісник Житомирського державного технологічного університету / Житомирський державний технологічний університет. – Житомир, 2010. – С. 128-131.