Економічні науки/16.Макроэкономика.

Студентка 3 курсу, спеціальності «Бухгалтерський облік» Петрова А.В.,

К.е.н. Урусова З.П.

Запорізький Національний Університет

ФІНАНСУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ

Орієнтація більшості країн на високоефективному розвитку економіки, безперервному потоці інновацій та виробництві інноваційної продукції немож-лива без високоінтелектуального потенціалу нації, провідне місце у формуванні якого займає вища освіта. Розвиток освіти і науки є пріоритетом для всіх розви-нутих країн, оскільки закладає підґрунтя розвитку суспільства, задоволення людських потреб та побудову інноваційної економіки. Саме тому розвиток освіти, а особливо вищої освіти, відіграє важливу роль у системі здобуття, вдосконалення та передачі знань та формуванні інтелекту науковців і новаторів, які відіграють важливу роль у розвитку економіки.

Метою статті є дослідження особливостей функціонування та фінансуван-ня вищої освіти в окремих країнах, порівняно з Україною, та вивчення основ-них світових тенденцій у цій сфері.

Теоретичні і практичні аспекти проблеми організації фінансування вищої освіти в Україні та за її кордонами розглядаються багатьма вченими : Є. Бойко,Т. Боголіб, Я. Тінбергена, Й. Бескида, С. Ніколаєнка В. Басова та ін.

Cистема вищої освіти України перебуває в незадовільному стані, оскільки не відповідає суспільним потребам, соціально-економічному розвитку та світовим досягненням людства. Як свідчать міжнародні рейтинги, рівень освіти в Україні є недостатнім, не в повній мірі виконуються програми освітнього розвитку, сповільнюють і ускладнюються освітні реформи, що підкріплюють невисокі результати України в рейтингах порівняно з іншими країнами.

У міжнародному рейтингу індексу розвитку людського капіталу, що розраховується щорічно для порівняння країн і визначення рівня життя, грамот-ності, освіченості та довголіття, у 2013 році Україна посіла 83 місце серед 187  країн, і була віднесена до країн із високим рівнем розвитку людського потенціа-лу (50 – 102 місце). Значення індексу розвиту людського потенціалу у 2013 році в Україні сягало 0,733. Варто зазначити, що порівняно із 2012 роком місце України у рейтингу не змінилося. До країн із найвищим рівнем розвитку людсь-кого потенціалу належать Норвегія, Австралія і Швейцарія, найнижчий же рівень людського розвитку спостерігається у Демократичній республіці Конго та Нігері [1].

Конкурентоспроможність кожної країни розраховується за чотирма напрямами і 312 критеріями. Один з яких враховує розвиток системи освіти на основі частки видатків на освіту до ВВП, обсяг видатків на освіту на душу населення, відсоток безграмотності дорослого населення та інші. За даними IMD у 2014 році Україна зайняла 49 місце серед 60 країн. Найвищий рівень конкурентоспроможності у США, Швейцарії і Сінгапуру, а найнижчий, відповідно, у Хорватії та Венесуели [2]. До причин, що негативно впливають на розвиток системи освіти в Україні, можна віднести: політичну нестабільність в державі, скорочення ВВП та ВНП, недостатній рівень фінансування освітньої галузі (фінансування в основному лише захищених статей), неефективне вико-ристання наявних ресурсів та важелів впливу, недосконалу правову базу, заста-рілу матеріально-технічну базу,  високу вартість кредиту, несприятливий інвес-тиційний клімат, та інші.

Незважаючи на законодавче визначення фінансування освіти в Україні на рівні 10 % національного доходу у ст. 61 Закону України “Про освіту”,протягом двадцяти трьох років її незалежності даний показник жодного разу не був виконаний [3]. Передусім це пов’язано із досить завищеним рівнем даного показника, оскільки в світі є не так багато країн, які витрачають стільки на освіту, та й в основному це острівні держави в Тихому Океані: Куба – 12,9 %, Лесото – 13,1 % ВВП.

В Європі найвищий рівень фінансування освіти припадає на Скандинавські країни: Данію – 8,7 % ВВП, на Швецію – 7,0  % ВВП, Норвегію – 6,9 % ВВП, Фінляндію – 6,8 % ВВП. Порівнюючи рівень фінансування в Україні з іншими країнами (рис. 1) видно, що він значно нижчий ніж в сканди-навських країнах, проте знаходиться приблизно на такому ж рівні, як в Польщі і Німеччині, хоча в абсолютному вираженні рівень фінансування освіти в цих країнах значно вищий.

Рис.1 фінансування освіти в різних країнах у % від ВВП

Щодо обсягу фінансування вищої освіти, то її частка в структурі державних витрат в Україні є досить високою – на рівні 4,64 %, тобто більше як третина всіх коштів на освіту виділяється саме на вищу, приблизно ж стільки витрачає-ться на вищу освіту в Норвегії – 4,53 % і Данії – 4,16 %. Незважаючи на такий високий відносний показник фінансування вищої освіти, абсолютний рівень її фінансування в Україні, особливо у витратах на 1 студента є значно нижчим

Рис.2 Витрати на одного студента

В Україні питання автономії університетів визначається новим Законом України “Про вищу освіту”, що набуде чинності з 6.09.2014 року. В законі автономія вищого навчального закладу визначається, як «самостійність, неза-лежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, науко-вих досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених Законом”,Набрання чинності Законом призведе до реформаторських змін у сфері вищої осві-ти в Україні, розширить повноваження ВНЗ[4]

Сьогодні розвиток вищої освіти в Україні гальмується негативними тен-денціями, що наразі спостерігаються в економіці України, тому для їх подолан-ня та ефективного розвитку вищої освіти варто здійснити такі заходи: реформу вищої освіти (забезпечення автономії університетів та обговорення введення ваучерної системи); створення сприятливого інвестиційного клімату; підтримку та розвиток кооперації освіти та бізнесу; полегшення умов кредитування на здобуття освіти.

Використані джерела

1 Кириченко О. Економіка освіти України: проблеми та перспективи реформування / Кириченко О., Паращенко Л. // Економіка освіти. – 2008. – С. 46-51.

2 Затонацька Т. Проблеми бюджетного фінансування науки та освіти в Україні. 2007 р.№8ст.96

3 Боголіб Т.М. Фінансування освіти за кордоном / Боголіб Т.М. //  Фінанси України. – 2005. - № 8. – С. 132-139.

4 Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2014/15 навчального року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.