Економічні науки/ 1.Банки і банківська система

К.е.н., доцент Котковський В.С., Попрожук К.О.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Напрямки покращення фінансового стану банку з позиції управлінських важелів

В період наявності кризових явищ в економіці країни та банківській сфері зокрема, важливе значення для комерційних банків має проведення якісного управління критеріями оцінювання фінансового стану. Доведено, що ринкова економіка вимагає від сучасних комерційних банків підвищення ефективності управління банківською діяльністю, особливо в умовах економічних викликів.

Практика доводить, цикл оцінювання фінансового стану сучасного комерційного банку має відповідати управлінським питанням, які спираються на якісну інформаційну базу. Саме таке явище засвідчує актуалізацію питань щодо розробки дієвих заходів з позиції покращення циклів управління окремими критеріями оцінювання фінансового стану банку.

Чисельні наукові праці вказали на доволі актуальні проблеми, котрі притаманні сучасним комерційним банкам в сфері управління фінансовим станом. Доволі фундаментально зазначені проблеми знайшли своє відображення в роботах таких науковців як: А.М.Герасимович, О.В. Дзюблюк, А.М. Мороз, І.М. Парасій-Веруненко, Р.І. Тиркало, З.І. Щибиволок та інші. Проте і досі не існує єдиного підходу до визначення методики управління фінансовим станом комерційного банку.

Дослідженнями доведено, що управлінський цикл є дієвим в системі прийняття фінансових рішень банківськими менеджерами за умови наявної, якісної інформаційної платформи. В її основу, як правило, банківські менеджери закладають інформацію про результати оцінювання фінансового стану. Саме фінансовий стан дозволяє охарактеризувати надійність, стабільність, стійкість та конкурентоспроможність комерційного банку, що є необхідним у період кризових явищ в банківській сфері. Більшість практиків вважають, що фінансовий стан найбільш широко та ґрунтовно надає оцінку діяльності банківської установи, об’єднуючи в собі показники різних її аспектів.

Основна проблема управління фінансовим станом комерційного банку зводиться до того, що відсутній дієвий механізм управління. На думку фахівців, механізм управління фінансовим станом комерційних банків можна визначити як сукупність методів та інструментів управління, що застосовуються суб’єктами управління і спрямовані на забезпечення стабільного фінансового стану банку. Механізм управління фінансовим станом є цілісною системою взаємопов’язаних елементів, що відображають відповідні заходи банківського менеджменту з управління фінансовим станом комерційних банків.

Безумовно, управління фінансовим станом банку можна розглядати як комплексне вивчення сукупності показників роботи банку з метою оцінки її ефективності й надійності, виявлення позитивних тенденцій та факторів, врахування їх при розробці планів та управлінських рішень. Проте, враховуючи той факт, що управління фінансовим станом банків повинне містити реальну і всебічну оцінку досягнутих результатів, необхідно виділяти позитивні і негативні аспектів роботи банків, визначати конкретні шляхи рішення нагальних проблем. Основою управління фінансовим станом банку є цикл оцінювання на базі обраних фінансових критеріїв.

Науковці та практики пропонують до елементів системи управління фінансовим станом банку включати [1, с. 259]:

- організацію комплексного оцінювання фінансового стану банку;

- вибір методів оцінювання фінансового стану банку з позиції напрямків функціонування;

- проводити оцінку кількісних і якісних параметрів здійснюваних банком кредитних операцій, що є основою його активів та визначення напрямів оптимізації кредитного портфеля банківської установи.

Доволі змістовно наводить заходи вирішення проблем управління фінансовим станом сучасного банку у своїй праці Т. Кучеренко. На думку науковця, вирішувати поставлені проблеми необхідно за допомогою адаптації наступних принципів [2]:

– єдність дій і засобів досягнення мети суб’єктами управління, а також системність тактики і стратегії процесу управління фінансовим станом для забезпечення його безперервності;

– комплексність процесу управління фінансовим станом, що передбачає використання всіх форм, методів, інструментів, важелів і способів управління в сукупності для досягнення найбільшого ефекту;

– альтернативність підходів і організаційних рішень при досягненні поставленої мети;

– гнучкість механізму й процесу управління фінансовою стабільністю банку, що дає можливість пристосуватися до ймовірних змін на фінансовому ринку;

– принцип наукоємкості передбачає використання в управлінні фінансовим станом тільки науково підтверджених моделей і підходів.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що вирішення проблем управління фінансовим станом комерційного банку повинно лежати в площині впровадження принципів ефективного функціонування механізму управління фінансовим станом банку. Проте, в процесі їх адаптації необхідно враховувати ряд проблем, котрі порушують якісний рівень критеріїв оцінювання фінансового стану.

Література:

1. Дзюблюк О.В. Фінансова стійкість банків як основа ефективного функціонування кредитної системи : монографія / О.В. Дзюблюк, Р.В. Михайлюк. – Тернопіль : ТНЕУ, 2009. – 316 с.

2. Кучеренко Т. Удосконалення фінансового стану комерційного банку / Т. Кучеренко // Publishing house Education and Science s.r.o. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/32_PVMN_2011/Economics