Шохова Марина Олександрівна

Український НДІ промислової медицини,Україна, місто Кривий Ріг

Інформативність показників добового профілю артеріального тиску для оцінки впливу хронічного обструктивного захворювання легень на частоту і перебіг артеріальної гіпертензії

Велика розповсюдженість артеріальної гіпертензії (АГ) при хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ), суперечливі питання механізмів розвитку АГ на фоні ХОЗЛ, поняття «пульмогенна» АГ, потребують пошуку додаткових інформативних критеріїв для уточнення етіології та патогенезу АГ у пацієнтів з ХОЗЛ [1, 3, 4, 6-9, 11, 12, 16-18].

Мета. Визначити показники добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) на які слід спиратись в диференційній діагностиці частки впливу ХОЗЛ на виникнення і перебіг АГ.

Матеріали та методи. Обстежено 607 працівників гірничорудної промисловості хворих на ХОЗЛ професійного ґенезу (основна група) і 858 робітників контрольної групи з АГ, що не мають легеневої патології. Група порівняння складалась із 858 робітників допоміжних цехів гірничорудних підприємств з АГ, що не мають легеневої патології та інших захворювань, які б могли вплинути на результати дослідження. Групи порівнянні за віком та стажем.

Верифікацію діагнозу АГ проводили згідно з рекомендаціям Української асоціації кардіологів. Знайдені особливості в параметрах ДМАТ у хворих з асоціацією АГ та ХОЗЛ аналізувались методами медичної статистики за допомогою таблиць спряженності. Оцінювали причино-наслідковий зв’язок, та силу зв’язку з ХОЗЛ [2, 5, 10, 13-15].

Результати. Показники ДМАТ: гіпертонічне навантаження систолічного АТ вдень (HldxСАТ(день)), середнє значення подвійного добутку для денної частки доби (ПД_сер(день)) мають майже повний причино-наслідковий зв'язок з ХОЗЛ (етіологічний вплив ХОЗЛ на ці показники від 83,3% до 80%). Ймовірність виявити перевищення їх діагностичної межі серед хворих на ХОЗЛ дуже висока (0,85-0,83), а шанси того, що АГ обумовлена дією ХОЗЛ найвищі серед всіх показників добового профілю АТ (13,5 і 9 відповідно). Середнє значення діастолічного АТ за ніч (ДАТ_сер(нічь)) характеризується дуже високим причинно-наслідковим зв’язком Шанси, що показник ДАТ_сер(ніч) у хворого з асоціацією АГ та ХОЗЛ перевищить діагностичну межу в 5,6 разів вищі, ніж у хворих тільки з АГ, а етіологічний вплив ХОЗЛ на нього 69,7%, що в ризикометрії розцінюється як обумовлений ХОЗЛ.

Достовірність цих висновків підтверджують розрахунки χ² (для р=0,05), а також оцінка зв’язку з ХОЗЛ за показником φ (φ=√(χ²/N)), який характеризується як сильний і відносно сильний.

Всі виділені показники мають високу специфічність (62%), низьку ймовірність хибного судження і високий процент спостерігаємої згоди (67,5-75%).

Висновки.

1. При вивчені впливу ХОЗЛ на частоту і перебіг АГ найбільшу інформативність мають такі показники добового профілю АТ: гіпертонічне навантаження САТ вдень (HldxСАТ(день)), середнє значення подвійного добутку для денної частки доби (ПД_сер(день)). Мають меншу силу зв’язку з ХОЗЛ, але досить надійні в діагностиці показники: середнє значення САТ для денної частки доби (САТ_сер(день)), гіпертонічне навантаження САТ за добу (HldxСАТ(доба)), мінімальне значення подвійного добутку за добу (ПД_мін(доба)).

2.Серед показників нічної частки добового профілю АТ єдиним інформативним показником є середнє значення діастолічного артеріального тиску.

3.У інших показників добового профілю АТ велика ймовірність хибного тлумачення, а причино - наслідковий зв'язок з основним захворюванням невиразний.

4. Дані показники добового профілю АТ необхідно використовувати при діагностиці пульмогеної АГ у хворих на ХОЗЛ і в оцінці ефективності лікування цього захворювання.

Перспективи подальших досліджень. Висока розповсюдженість і ризик АГ у хворих на ХОЗЛ робить необхідним пошук механізмів розвитку АГ при ХОЗЛ на основі виявлених критеріїв, а також виявлення інформативних критеріїв впливу шкідливих факторів робочого середовища на частоту і перебіг АГ у цієї групи хворих.

Література

1. Артериальная гипертензия у особых категорий больных / Под ред. В.Н. Коваленко, Е.П. Свищенко. – К.: МАРИОН, 2009. – 376 с.

2. Варивончик Д.В., Нагорна А.М., Вітте П.М. Оцінка виникнення та управління ризиками виробничо-обумовлених захворювань та травм на робочому місці. // Методичні рекомендації. Інститут медицини праці НАМН України. – К., 2010. - 29.с.

3. Гаврисюк В. К. Лечение больных с хроническим легочным сердцем. // Український пульмонологічний журнал. - 2004. - № 1. - С. 5-7.

4. Горбась І.М. Епідеміологічні та медико-соціальні аспекти артеріальної гіпертензії // Укр. кардіол. журн. – 2010. – Додаток 1. - С. 16-21.

5. Гринхальх Т. Основы доказательной медицины. / под ред. Сайткулова К. И.; пер. с англ. – М: ГЕОТАР-Медиа, 2006. - 240 с.

6. Долженко М.Н. Вновь о пульмогенной гипертензии: миф или реальность? // Новости медицины и фармации. – 2008. – № 241. – С. 7-9.

7. Задионченко В. С., Адашева Т.В., Шилова Е.В. Клинико-функциональные особенности артериальной гипертнезии у больных с хроническими обструктивними болезнями легких. // Российский медицинский журнал. – 2003. – №11. – С. 535-538;

8. Кароли Н. А., Орлова Е. Е., Маркова В. А., Ребров А.П. Коморбидность при хронической обструктивной болезни легких. // Терапевтический архив. -2008.- №3, - С. 20-23.

9. Кундиев Ю.И., Краснюк Е. П. Профессиональные вредности и артериальная гипертензия. // Гигиена труда. - 2000.- Сборник № 31.- С. 10-18.

10. Ланг Т.А., Сесик М. Как описывать статистику в медицине. Аннотированное руководство для авторов, редакторов и рецензентов. / под ред. Леонова В. П.; пер. с англ. – М.: Практическая медицина, 2011. - 480 с.

11. Мухарлямов Н.М. Системная артериальная гипертония и заболевания легких. // Терапевтический архив. –1983. – №1. –С. 54-57.

12. Палеев Н.Р., Царькова Л.Н., Черейская Н.К. Легочная гипертензия и поражение сердца при хронических неспецифических заболеваниях легких. //Кардиология. – 1985.- Т. XXV, №10. –С. 58-63.

13. Профессиональный риск для здоровья работников (руководство)// Под ред. Н. Ф. Измерова и Э. И. Денисова.-М.: Тровант, 2003.- 448с.

14. Федорович Г.В. Профессиональный риск: количественная оценка и управление // Безопасность и охрана труда. -2012. - №1. – С. 60–64.

15. Федорович Г.В. Эпидемиологический анализ характеристик профессионального риска // Безопасность и охрана труда – 2012 - №3. – С. 41–45.

16. Чучалин А.Г. Хроническая обструктивная болезнь легких и сопутствующие заболевания. // Пульмонология. – 2008. – № 2. – С. 5-10.

17. Шохова М.О, Базовкін П.С. Розповсюдженість артеріальної гіпертензії серед працівників гірничорудної промисловості хворих на професійне хронічне обструктивне захворювання легень. // Збірник наукових праць співробітників. НМАПО ім. П.Л. Шупика. Випуск 24, книга 2. –К., 2015.- С. 518-524.

18. MacMahon S, Peto R, Cutler J, et. Al. Blood pressure, stroke, and coronary heart disease. Part I. Prolonged differences in blood pressure: prospective observation studies corrected for the regression dilution bias. // Lancet 1990; 335: 765-773.