Філологічні науки/ 3. Теоретичні та методологічні проблеми дослідження мови.

Функції та семантика французьких технічних термінологічних словосполучень

доцент, Полюк І.С.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Синтаксичний спосіб термінотворення є найбільш продуктивним засобом поповнення термінологічної лексики і полягає у формуванні термінологічних словосполучень.

Словосполучення є синтаксично організованими і семантично цілісними поєднаннями двох або більше слів, що виражають єдине складне значення і представляють собою складні найменування явищ об'єктивної дійсності. Будучи засобом номінації, термінологічні словосполучення не втрачають своїх семантичних функцій і в складному вигляді висловлюють нове, більш розчленоване, конкретизоване, але єдине, хоча й складне значення. В процесі ускладнення кожен додатковий компонент термінологічного словосполучення приєднується не до його основного члена, а до всього терміносполучення в цілому [2, с. 185].

Термінологічні словосполучення, побудовані за тими же граматичними моделями, що і вільні словосполучення, але відрізняються від останніх структурно-семантичною та концептуальною цілісністю, стійкістю, а також регулярною відтворюваністю [2].

Смислова цілісність термінологічних словосполучень проявляється в семантичній рівноправності їх компонентів (терміноелементів) і, внаслідок цього, виділення семантичного центру словосполучення ускладнюється; [1, с. 169]; Під стійкістю термінологічного словосполучення розуміється ступінь семантичної неподільності терміноелементів, що входять до його складу. Вона розрізняється залежно від міри семантичної диференціації слів загальнолітературної мови або термінів різних галузей знання і компонентів складного терміна.

Термінологічні словосполучення становлять майже половину всіх проаналізованих термінів досліджуваної терміносистеми.

За характером смислових відносин більшість термінологічних словосполучень будується на основі атрибутивних зв'язків між компонентами.

З точки зору структури термінологічні словосполучення можуть бути двохслівними, трьохслівними, багатослівними (які складаються з чотирьох і більше слів). У досліджуваній терміносистемі найбільш поширеними є двокомпонентні атрибутивні словосполучення, що складаються з ядерного елемента, вираженого іменником, і елемента, який характеризує об'єкт. Ядерний елемент вказує на родову ознаку поняття, на тематичну групу, до якої належить певне поняття.

Найпоширенішими є двокомпонентні терміни, де ядерним компонентом є іменник, а прикметник виражає його специфічні характеристики, наприклад: implanation ionique – вживлення іонів (MPIM), cristal liquide – рідкий кристал(MPIM), materiel mésoporieu – мезопоритий матеріал (MPIM) тощо.

В процесі перекладу, форма «іменник + прикметник» не завжди зберігається, що ми бачимо з вищенаведених прикладів.

Проте, французька та українська мови відрізняються граматично і досить часто детермінативну функцію у французькому термінологічному словосполученні може відігравати іменник. Тож досить поширеними є також термінологічні словосполучення, що складаються двох іменників поєднаних сполучником, наприклад, diagramme de phase. Utilisez le diagramme de phase afin de définir librement les conséquences de chaque alarme.- Використовуйте фазову діаграму вільно визначати наслідки кожного сигналу

Устрій української мови не дозволяє виразити такий термін іншими частинами мови, а отже в українському перекладі форма «іменник+прикметник» буде зберігатись майже в усіх випадках. У процесі перекладу подібних термінологічних словосполучень. Один іменник є ядерним, а інший разом з сполучником перетворюється в прикметник.

Характерною ознакою української мови є наявність такої граматичної категорії, як відмінок. Відмінок теж може відігравати роль у перекладі термінологічних словосполучень. Франкомовні термінологічні словосполучення, які виражають приналежність об’єкта до чогось (когось), закорема тут можна говорити про терміни-епоніми, які ми розглянемо окремо у наступному пункті, та які мають структуру «іменник-сполучник-іменник», зазвичай передаються на українську мову за допомогою структури «іменник-іменник у родовому відмінку», який відіграє детермінативну функцію. Un simple coup d'œil sur le diagramme de Fresnel est suffit pour contrôler l'amplitude.- Для контролю амплітуди достатньо лише швидкого погляду на діаграму Фреснеля

Таким чином, бачимо, що термінологічне словосполучення є незамінним способом утворення нових термінів, який має свої особливості перекладу.

Аналіз термінологічних словосполучень в галузі нанотелектроніки дозволив виявити значну кількість термінів-епонімів. Епонімом вважають явище, поняття, структуру або метод, який називається іменем людини, що вперше виявила або описала їх. На наш погляд, власні імена як компоненти термінологічних словосполучень є невід'ємною частиною спеціальної термінології, оскільки відображають історію науки, внесок дослідників у її розвиток. при перекладі термінів-епонімів, зазвичай перекладач удається до транскодування, такі терміни можна назвати інтернаціональними.

Література:

1. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологии / Ольга Сергеевна Ахманова. – 2-е изд., стереотип. – M: URSS, 2004. – 296 с.

2. Иванова Г. А. О семантике и прагматике синонимичных терминологических сочетаний (на материале русской лингвистической терминологии) / Галина Александровна Иванова. [електронний ресурс]— Режим доступу: http://www.russian.slavica.org/article3639.html.