Філологічні науки/ 6. Актуальні проблеми перекладу

Відтворення структурно-семантичних особливостей французьких біотехнологічних багатокомпонентних термінів в українському перекладі

К.п.н., доцент, Бондар Л.В.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Актуальність дослідження особливостей відтворення структурно-семантичних особливостей французьких біотехнологічних термінів в українському перекладі зумовлена прогресивним розвитком біотехнології, як комплексної науки, з якою суспільство пов'язує вирішення глобальних проблем людства, та загальною спрямованістю лінгвістики та перекладознавства на розгляд процесів формування її термінологічної системи, дериваційного потенціалу у зіставному аспекті, на дослідження мовних явищ у перспективі синтезу їхніх характеристик та перекладацьких параметрів [1]. Отже, біотехнологія є комплексною наукою, що інтенсивно розвивається, предметна область якої охоплює широке поле суміжних з біотехнологіями наук, у результаті цього її термінологія постійно поповнюється за рахунок появи значного числа нових термінів. Сучасними активними та продуктивними способами термінотворення є ті ж способи, що й у загальній лексиці: семантичний, синтаксичний, морфологічний [4].

Терміни-композити, як результат синтаксичного (аналітичного) термінотворення, слугують більш повному позначенню дії, процесу, результату дії і є дуже поширеними у французькій мові. Саме тому композитні терміни можуть виступати на лексичному рівні замінниками певного слова. Аналітичні сполуки мають більш повне відображення якості явища, предмета чи явища, тому характеризуються стійкістю. Гетерогенність термінології біотехнології, як науки, що є суміжною з рядом інших, визначає використання вже сформованих термінологій ряду інших галузей знань та пояснює наявність значної кількості термінів-словосполучень. Згідно з дослідженнями багатокомпонентні терміни можуть включати від одного до одинадцяти додаткових атрибутивних компонентів [1; 3]. С.В. Гриньов-Гриневич зазначаэ, що «семикомпонентні термінологічні словосполучення є межею лексичної протяжності термінів, що, ймовірно, пов’язано з обсягом безпосередньої пам’яті й обмеженим числом одиниць інформації, одночасно засвоюваним людиною» [2, С.141– 143].

Переклад двокомпонентних та багатокомпонентних сполук здебільшого здійснюється завдяки прийомам калькування або додавання, адже відбувається або буквальне відображення терміну або доповнення мовною одиницею, формально відсутньої в оригіналі [1].Залежно від належності до певної частини мови головного слова двокомпонентні терміни поділяються на три основні моделі:

- «іменник + іменник»;

- «прикметник (дієприкметник) + іменник»;

- «дієслово +іменник».

Серед двокомпонентних утворень переважають сполуки «іменник + прикметник (дієприкметник)» (атрибутивні словосполучення): appareil à hyperfréquence / appareil d’irradiation – апарат мікрохвильової терапії.

Наведене термінологічне словосполучення у французькій мові містить два компоненти (N+N), які при перекладі утворюють таку сполуку: (N+A+N), що свідчить про застосування прийому експлікації. Трикомпонентні термінологічні словосполучення утворюються на основі двокомпонентних, якi характеризуються більш тісними структурно-семантичними відношеннями: table d’examen radiologique – стіл рентгенівського обстеження. У конструкції зазначеного терміну ми можемо спостерігати наявність трьох компонентів (N+N+A), така ж кількість складових і в українській мові, проте в іншій комбінації (N+A+N), тобто застосовано прийом калькування при перекладі. Значна можливість різного комбінування термінологічних словосполучень із двох, трьох і більше відомих слів сприяє швидкому утворенню відповідних термінів для позначення нових наукових понять.

У результаті аналізу особливостей відтворення структурно-семантичних особливостей біотехнологічних термінів українською мовою, ми дійшли висновку, що у мові перекладу переважають аналітичні конструкції, що може пояснюватися також тим, що біотехнологія є доволі новим науковим напрямом, який оголошено "стратегічною індустрією" та національним пріоритетом у ряді країн Європи. В Україні ж рівень розвитку цієї науки порівняно зі світовим, є ще доволі невисоким, а, отже в українській біотехнологічній термінології, яка знаходиться на шляху свого формування, велика частка франкомовних лексичних одиниць передається способом експлікації, що породжує багатокомпонентні сполуки. На сучасному ж етапі розпочато співпрацю України із зарубіжними організаціями, що є передумовою розвитку цього перспективного наукового напрямку і в нашій країні.

Література:

1. Бондар Л.В. Структура французької терміносистеми у галузі біомедичної інженерії /Л.В.Бондар, Т.М. Полонська // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції: Мови професійної комунікації: лінгвокультурний, когнітивно-дискурсивний, перекладознавчий та методичний аспекти, 16 квітня, 2015 р. – К.: Кафедра, 2015. – С. 62 – 64.

2. Гринев-Гриневич С.В. Терминоведение / Сергей Викторович Гринев-Гриневич. – М.: Академия, 2008. – 304 с.

3. Теорія і практика формування професійно орієнтованої іншомовної компетентності в говорінні у студентів нелінгвістичних спеціальностей. Колективна монографія / Бігич О.Б., Бондар Л. В., Волошинова М.М. та ін. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2013. – 383 с

4. Полюк І.С. Закономірності та особливості процесу письмового перекладу текстів різних жанрів / І.С. Полюк, Л.В. Бондар// Вісник НТУУ«КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2006. – Вип. 3(18). – С. 175 – 179.