Система обставин що виключають адміністративну відповідальність

Маклюк Є. Д, студент

Науковий керівник:

Гаджиєва Ш.Н., к.ю.н, викладач

Запорізький національний університет

Питання відмежування правомірних вчинків та адміністративних правопорушень давно стало актуальним у науці адміністративного права, через те що інколи для захисту свої прав, особистих інтересів та інтересів інших осіб, а також для відвернення певної небезпеки або інших соціально - негативних наслідків особам доводиться заподіювати шкоду фізичного та матеріального характеру. За зовнішнім ознаками такі вчинки схожі на адміністративні правопорушення, саме тому для того щоб зробити висновок про їх правомірність чи протиправність треба детально досліджувати обставини, за яких вони сталися. На сьогодні у адміністративному праві існує окремий інститут який регулює ситуації такого характеру, визначаючи обставини які виключають адміністративну відповідальність.

У рамках досліджень присвячених інституту адміністративної відповідальності, внесок у розвиток цього питання зробили такі вчені адміністративісти як: В. Колпаков, І. Голосніченко, Є. Додін, Л. Коваль, Т. Бахрах, А. Комзюк, Д. Лук’янець, Т. Коломоєць, О. Остапенко та інші. На сучасному етапі система обставин що виключають адміністративну відповідальність в Україні є не повністю дослідженою, та потребує подальшого вивчення. Саме тому метою нашого наукового пошуку є спроба аналізу системи обставин що включають адміністративну відповідальність.

Обставини що виключають адміністративну відповідальність складають собою певну логічну сукупність що закріплена у чинному законодавстві. У кодексі України про адміністративні правопорушення зазначені наступні обставини, що виключать адміністративну відповідальність: крайня необхідність, необхідна оборона та неосудність [1].

У загальній теорії права, крім неосудності, крайньої необхідності та необхідної оборони, існують ще обставини що виключать юридичну відповідальність. Серед таких обставин називають: обґрунтований ризик, виконання наказу або розпорядження, малозначність правопорушення, казус, спричинення шкоди при затриманні, непереборна сила, вина кредитора, та інше. Але професор Т.Комзюк зазначає що ці обставини не можуть бути віднесені до адміністративного права через те що вони по-перше, мають зовсім іншу юридичну природу, по-друге, в них відсутня протиправність, вина, спрямована на здійснення права, на суспільну користь, по-третє, вони не передбачені чинним адміністративним законодавством [2].

Особливість функціонування системи обставин що звільняють від адміністративної відповідальності полягає у тому що іі елементами виступають вчинки, що мають подвійну юридичну характеристику. З одного боку обставини, що виключають адміністративну відповідальність схожі з адміністративним правопорушенням. З іншої сторони, ці вчинки, об’єднані між собою за ознаками правомірності, зовнішньої схожості за тим або іншим правопорушенням, вони розглядаються як елементи іншої системи, а саме системи суспільно корисних і правомірних вчинків, що виключають адміністративну відповідальність.

На сьогодні чинне адміністративне законодавство не передбачає інші обставини крім необхідної оборони, крайньої необхідності та неосудності, що виключають адміністративну відповідальність. Однак, деякі вчені-адміністративісти пропонують розширити перелік вже закріплених обставин.

Відомий науковець-адміністративіст С. Князев пропонує доповнити перелік обставин, що виключають адміністративну відповідальність такою обставиною, як затримання злочинця. Вчений переконаний, що «пряме закріплення цієї обставини в діючому законодавстві у великій мірі відповідає потребам законності в правозастосовній діяльності» [3]. Ще один науковець, О. Літошенко погоджується з С. Князевим та пропонує розширити межі цієї обставини, а саме до іі змісту. Так, науковець пропонує додати не лише затримання злочинця, але й інших осіб які вчинили правопорушення. Про правильність вищезазначених поглядів свідчить той факт, що ця обставина закріплена на законодавчому рівні в деяких країнах [4].

З об’єктивної точки зору, затримання особи що скоїла злочин чи будь яке інше правопорушення має суспільну користь, тому що ця дія:

1) забезпечує термінову передачу правопорушника відповідним державним органам;

2) має превентивну функцію, запобігає вчиненню нових правопорушень;

3) реалізує принцип невідворотності юридичної відповідальності.

Враховуючи вищесказане, ми робимо висновок що система обставин що виключає адміністративну відповідальність з точки зору сучасних дослідників є недосконалою та потребує подальшого вивчення та удосконалення. Слід погодитися з науковцями, які пропонують доповнити перелік обставин, що виключають адміністративну відповідальність, такою обставиною, як затримання особи, що скоїла злочин або адміністративне правопорушення.

Таким чином, можна зробити в висновок, що існуюча система обставин, що виключають адміністративну відповідальність потребує аналізу, контролю та поступового доповнення, розширення кола випадків правомірних вчинків.

Література :

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.

2. Адміністративне право України: Підручник: За заг. ред. д.ю.н., проф. Коломоєць Т.О. – Київ: Істина, 2008. – 219 с.

3. Князев С.Д. Обстоятельства, исключающие административную ответственность // Правоведение. – 1990. – № 6. – С. 97-99.

4. Літошенко О.С. Адміністративна відповідальність в системі юридичної відповідальності. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Київський національний економічний університет. – Київ, 2004. – 199 с.