УДК 636.22/28.088

ЕФЕКТИВНІСТЬ СЕЛЕКЦІЇ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ЗА МЛОЧНОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ

Т.В.,Литвиненко - к.с.-г.н., Т. Бойко - магістр

Національний Університет Біоресурсів і природокористування України м. Київ

Постановка проблеми. З усіх чинників, що визначають темпи розвитку тваринництва, на одному з перших місць стоїть селекція. Саме вона є вирішальним чинником підвищення ефективності цієї галузі, тому що дозволяє прискорити якісне удосконалення існуючих, а також створення на їхній базі нових, більш високопродуктивних порід, ліній і типів, що більшою мірою відповідають сучасним потребам технології.

Інтенсифікація галузі молочного скотарства базується на розведенні тварин спеціалізованих порід, генетичний потенціал продуктивності яких реалізується за рахунок покращення умов годівлі, системи вирощування ремонтного молодняку і удосконалення методів управління стадом. Як засіб виробництва порода потребує безперервного вдосконалення відповідно до соціально-економічних змін.

З урахуванням світових тенденцій та набутого власного досвіду безсумнівним і основним напрямом розвитку скотарства в Україні залишається подальша поглиблена спеціалізація порід великої рогатої худоби за окремими видами продуктивності. Вже створені і створювані молочні породи і надалі будуть удосконалюватись за рівнем молочної продуктивності, якістю молока, технологічністю, тривалістю продуктивного життя, відтворювальною здатністю, міцністю здоров’я.

Для тварин української чорно-рябої молочної породи розроблені слідуючі стандарти кількісних ознак: надій за першу лактацію - 4400 кг, при 3,7% жирності, жива маса первісток - 500 кг; за другу лактацію відповідно – 200, 3,7%, 550 кг; за третю ы старше - 6000 кг, 3,7%, 600 кг. Характерні високі технологічні якості вим'я, зумовлені великою ємкістю, ванноподібною та чашоподібною формами, індексом вимені 44-45% і інтенсивністю молоковіддачі для первісток не менше ніж 1,6 кг. Враховуючи наявність залежності між крупністю тварин, яка характеризується промірами і молочною продуктивністю (г = 0,4-0,5), висота у холці первісток повинна бути не нижче 130 см, повновікових корів -135 см, бугаїв - 150 см.

У селекційній роботі із створення нових порід та вдосконалення існуючих молочних порід великої рогатої худоби велике значення надається використанню високопродуктивних корів та їх нащадків. Від високопродуктивних корів одержують бугаїв-плідників, яких широко використовують у селекційній роботі. Іноді спадкові якості рекордисток не повністю успадковуються у нащадках. Тому потрібно всебічно вивчати господарсько-біологічні особливості високопродуктивних корів[2,4,5].

Ефективність селекції за ознаками молочної продуктивності корів у значній мірі зумовлена кореляційними зв’язками між ними. При відборі тварин за однією ознакою, крім прямого ефекту, очікується побічний, зумовлений одночасною зміною інших ознак, які певною мірою пов’язані з нею. Спрямованість і величина зв’язку між ознаками визначає кінцеві результати відбору. Не можна вести односторонню селекцію за  однією ознакою не знаючи її ефекту впливу на іншу.

У молочному тваринництві найбільше значення приділяється характеру і величині кореляційних зв'язків між рівнем надою і вмістом жиру в молоці. За даними вітчизняних і зарубіжних учених, у більшості порід взаємозв'язок між цими ознаками негативний. У цілому у племінних стадах молочної худоби, кореляційний зв'язок між рівнем надою і живою масою корів позитивний (r = +0,92 – +0,98) [1].

Останнім часом в селекції молочної худоби все більше уваги приділяється білковості молока. Більшість авторів вважають, що не існує тісної лінійної залежності між вмістом жиру та білка у молоці. Вміст білка в молоці змінюється не завжди відповідно до його жирності. В середньому при підвищенні жирності молока на 1%, вміст білка збільшується лише на 0,3% [3].

Мета досліджень. Відомо, що генетичний потенціал породи підвищується в основному за рахунок використання переважно плідників-поліпшувачів. Відносний вплив їх на підвищення продуктивних і племінних якостей корів становить 85% і більше. Тому, кращих результатів у створенні високопродуктивних стад досягають за умови використання бугаїв, дочки яких стабільно проявляють вищу молочну продуктивність. У зв’язку з цим оцінка продуктивних властивостей корів, що належать до різних ліній є необхідною [4, 5].

Матеріал та методика досліджень. Дослідження проведені в умовах племінного репродуктора з розведення української чорно-рябої молочної худоби Навчально-дослідного господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України, «Агростанція» Київської області.

Об’єктом досліджень були корови української чорно-рябої молочної породи провідних ліній господарства: П.Ф.А. Чіфа 1427381 (n=35), Р. Сітейшна 1492073 (n=59), Бела 1667366 (n =55), Судіна (n =51), Х.Х. Старбака 352790 (n=38).

Протягом періоду досліджень вивчали господарсько-біологічні показники: молочну продуктивність за закінчену лактацію (305 днів), живу масу, кг. Оцінку молочної продуктивності та живої маси досліджуваних груп тварин проводили згідно даних зоотехнічного і племінного обліку. Молочну продуктивність визначали шляхом проведення щодекадних контрольних доїнь і щомісячного визначення вмісту жиру в молоці протягом  лактації. Живу масу корів досліджували зважуванням на 2-3 місяці лактації. Одержані результати опрацьовані статистично за загальноприйнятими методикам і використанням комп’ютерних програм.

Результати досліджень. Аналіз даних представлених в таблиці 1 свідчить, що за генеалогічною структурою найбільша група корів господарства належала до лінії Сітейшна – 59 голів, 25%.

За матеріалами, наведеними в таблиці, найвищою молочною продуктивністю за першу лактацію відзначаються корови лінії Старбака, у яких надій досягав 4733,3±181,6 кг молока. Другими за продуктивністю вирізняються корови лінії Белла (4671,0±152,2), найнижчу продуктивність спостерігали у корів лінії Судіна (4081,5±151,7).

Таблиця 1– Молочна продуктивність корів різних ліній ( M±m).

Лакта- ція	n, го-лів	Надій, кг	Сv	Жиру, %	Сv	Жир, кг		Сv
Лінія Чіфа
І	35	4661,6±159,8	20,3	3,70±0,08	12,5		172,3±6,93	23,8
Лінія Сітейшна
І	21	4265,8±216,9	23,3	3,56±0,02	2,5	152,0±7,76		23,4
ІІ	21	4361,3±284,9	29,9	3,62±0,02	2,7	157,3±10,1		29,5
ІІІ	17	4085±272,3	27,5	3,7±0,03	3,3	147,1±10,5		29,3
Лінія Белла
І	31	4671,0±152,2	18,1	3,57±0,02	3,0	166,7±5,2		17,6
ІІ	24	5017,1±189,1	18,5	3,71±0,08	10,8	185,5±7,4		19,5
Лінія Судіна
І	22	4081,5±151,7	17,4	3,55±0,02	2,6	144,9±5,29		17,1
ІІ	21	4345,3±211,8	22,3	3,59±0,02	2,2	154,8±7,63		22,6
ІІІ	18	4246,0±246,5	24,6	3,63±0,04	4,7	154,2±9,25		25,5
Лінія Старбака
І	20	4733,3±181,6	17,2	3,81±0,15	17,4	176,4±8,34		21,1
ІІ	13	4704,6±285,4	21,8	3,68±0,07	7,4	174,0±8,21		17,0
ІІІ	5	4551,2±418,7	20,6	3,61±0,05	3,1	158,2±15,9		22,5

Аналізуючи зміну надоїв за лактаціями, слід зазначити, що кращими за другу лактацію були корови лінії Белла (5017,1±189,1). В середньому, за три лактації найбільший надій мали корови лінії Старбака 4663,0 кг, які були кращими ровесниць лінії Сітейшна на 452,7 кг і лінії Судіна на 438,8 кг. У быльшості корів досліджуваних ліній із збільшенням віку лактації, збільшувались і надої. У лінії Сітейшна надої за другу лактацію перевищували надої за першу – на 95,5 кг (Р>0,90). Лінія Старбака характеризувалась зниженням надоїв за другу лактацію порівняно з першою на 28,7 кг (Р>0,90).

Показник вмісту жиру в молоці корів вказаних ліній був досить високим і коливався від 3,55% у потомків лінії Суддіна до 3,81 % – лінії Старбака за першу лактацію. Найбільш жирномолочні корови належали до лінії Старбака (3,61-3,81%). Найнижчим вмістом жиру в молоці характеризувались корови лінії Судіна (3,55-3,63%). Вміст (%) жиру в молоці природно позначився і на показниках кількості жиру (кг) одержаного за лактацію. Вихід жиру за лактацію перебував у межах від 144,9 кг (лінія Судіна) до 185,5 кг (лінія Белла). На високий потенціал молочної продуктивності худоби вказують рекордистки за надоєм та вмістом жиру в молоці (табл. 2).

Таблиця 2 – Молочна продуктивність корів-рекордисток української чорно-рябої молочної породи

№ пп	Батько	Лінія	Лакта-ція	Удій	Молочний жир		Молочний білок
					%	кг	%	кг
1	Цельсіус	Бела1667366	3	6439	5,47	352,2	3,10	199,6
2	Капріс	Валіанта 1650414	3	6888	4,61	317,5	3,04	209,4
3	Селвікар	П.Ф.А. Чіфа1427381	1	6377	4,84	308,6	3,11	198,3
4	Цельсіус	Бела1667366	2	8619	3,43	295,6	3,00	258,6
5	Цельсіус	Бела1667366	2	7465	3,80	283,7	3,12	232,9
6	Джупітер	П.Ф.А. Чіфа1427381	2	6083	4,30	261,6	3,07	186,7
7	А. Кріско	Елевейшна 1491007	2	7315	3,50	256,0	3,11	227,5
8	Акорд	Айвенго 1189870	4	6671	3,72	248,2	3,15	210,1
9	Джупітер	П.Ф.А. Чіфа1427381	1	7227	3,40	245,7	3,05	220,4
10	П. Блекбірд	П.Ф.А. Чіфа1427381	5	6603	3,70	244,3	3,16	208,7

У корів-рекордисток господарства надій за закінчену лактацію становив 6968±230,9 кг із вмістом жиру 4,08±0,22 % і білка 3,09±0,02% та кількістю молочного жиру 281,3±11,58 кг і білка 215,2±6,51 кг. Вміст жиру в молоці коливався в межах 3,40 – 5,47 % , білка – 3,00 – 3,16 %. Середня жива маса корів дослідної групи становила 568,7±61,5 кг.

У результаті цілеспрямованого добору корів за молочністю спостерігаються невисокі коефіцієнти мінливості надою (Cv – 10,5%), молочного жиру (Cv – 13%) та молочного білка (Cv – 9,6%). Порівняно високий коефіцієнт варіації (Cv – 17,2 %) за вмістом жиру в молоці свідчить про відсутність консолідації тварин за даною ознакою.

За ознаками молочної продуктивності високою кореляційною залежністю характеризується надій і молочний білок (r=+ 0,99). Вихід молочного жиру в більшій мірі зумовлений вмістом жиру (r=+0,82). У корів-рекордисток стада встановлено від’ємні кореляційні зв'язки між надоєм і вмістом жиру в молоці (r=–0,6), надоєм і молочним жиром (r = –0,04), надоєм і вмістом білка в молоці (r=– 0,53). Між вмістом жиру і білка в молоці існує пряма але дуже слабка залежність (r = + 0,05). Позитивний але слабкий кореляційний зв'язок встановлено між надоєм і живою масою (r=+0,01). Встановлена тенденція спостерігалась за живою масою корів та іншими показниками молочності: жирністю молока (r=+0,12); виходом молочного жиру (r=+0,18), вмістом білка в молоці (r=+0,23) і виходом молочного білка (r = +0,03).

Висновки та пропозиції. За результатами аналізу генеалогічної належності корів у господарстві найпродуктивнішими, у середньому за три лактації виявилися корови лінії Старбака - 4636±316,1кг молока із вмістом жиру 3,7±0,09%.

Встановлені кореляційні зв’язки дозволяють стверджувати, що подальше нарощування генетичного потенціалу в поколіннях тварин стада необхідно проводити через бугаїв-плідників, з високим генетичним потенціалом, у яких жирність молока добре поєднується із високим вмістом білка.

Список використаної літератури:

1.Винничyк Д.Т., Меpежкo П.М. Шляxи cтвopення виcoкoпpoдyктивнoгo мoлoчнoгo cкoтapcтвa. -К.: Уpoжaй, 1983

2.Пабат В.А. Теоретические и практические аспекты молочной продуктивности / В.А. Пабат, Д.Т. Винничук. – Видавничий центр «ДрУк» . – 1999,– 184 с.

3.Рудик І.А. Селекція молочної та молочно-м’ясної худоби/ І.А. Рудик // В кн. Селекція сільськогосподарських тварин / за заг. ред. Мельника Ю.Ф. В.П. Коваленка та А.М. Угнівенка. – К: «Інтас», 2008. С. 55-125.

4.Каталог генеалогічних схем ліній бугаїв голштинської породи в Україні.–К.: Арістей,2009.–92с.

5. Гринь М.П., Немец В.П. Результативность применяемых методов подбора при совершенствовании черно-пестрого скота // Язв. Академія аграрних наук Республіки Бєларусь. – 2000. – №1 – С. 57-60.