З. В. Грицай, М. О. Трифонов

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Вплив викидів ТЕС на розміри гістологічних елементів первинної кори стебла однорічного пагона лип

При підборі асортименту видів для зеленого благоустрою промислового міста важливо враховувати їх стійкість до техногенних забруднювачів. Одним із критеріїв нормального стану рослини є показники анатомічної будови тканин і органів.

Мета даної роботи – дослідити вплив хронічного забруднення довкілля викидами Придніпровської ТЕС м. Дніпро на розміри гістологічних елементів стебла однорічного пагона представників роду Tilia.

Об’єкти дослідження – липа широколиста (Tilia platyphyllos Scop.), липа європейська (T. europaea L.), липа дрібнолиста (T. cordata Mill.). Проби відбирали у двох моніторингових точках: дослідна ділянка – деревні насадження, що прилягають до Придніпровської ТЕС м. Дніпро, у викидах якої основними забруднюючими речовинами є діоксид сірки, оксиди азоту, тверді домішки [1]; контрольна ділянка (умовно чиста) – територія Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, де концентрації забруднюючих речовин не перевищують ГДК.

На обох пробних ділянках для кожного виду з декількох модельних дерев відбирали по 30 однорічних пагонів із гілок однакового порядку галуження. Поперечні зрізи готували з середньої частини стебла. Зрізи забарвлювали 1% спиртовим розчином флороглюцину [2]. Розміри гістологічних елементів стебла вимірювали під мікроскопом за допомогою окуляр-мікрометра при збільшенні 7х40(0,65). Результати експерименту опрацьовані статистично [3].

Отримані дані свідчать, що в середовищі, забрудненому викидами ТЕС, у всіх досліджених об’єктів ширина первинної кори суттєво збільшується порівняно з контрольними рослинами. Найбільшою мірою даний шар тканин потовщується у дослідному варіанті в T. platyphyllos (на 19,7% відносно контролю), менш суттєво – в T. europaea і T. cordata (на 10,6% та 12,4% відповідно) (див. табл. 1).

Таблиця 1. Вплив викидів Придніпровської ТЕС на розміри гістологічних елементів стебла однорічного пагона лип

Вид	Ширина гістологічних елементів по радіусу поперечного зрізу стебла, мкм		Частка від контролю, %
	Контрольна ділянка	Дослідна ділянка
Первинна кора
T. cordata	148,4 ± 1,72	166,8 ± 1,36	112,4
T. platyphyllos	155,6 ± 1,88	186,2 ± 2,09	119,7
T. europaea	204,7 ± 2,11	226,4 ± 2,24	110,6
Корок
T. cordata	47,3 ± 1,27	58,8 ± 1,16	124,3
T. platyphyllos	44,9 ± 1,46	59,2 ± 1,33	131,8
T. europaea	64,6 ± 1,13	73,6 ± 1,62	113,9
Коленхіма
T. cordata	59,2 ± 1,13	51,9 ± 1,04	87,7
T. platyphyllos	46,1 ± 1,08	53,4 ± 1,66	115,8
T. europaea	61,8 ± 1,81	62,8 ± 1,28*	101,6
Корова паренхіма
T. cordata	43,9 ± 1,23	62,0 ± 1,48	141,2
T. platyphyllos	68,2 ± 1,19	74,3 ± 1,39	108,9
T. europaea	73,4 ± 1,62	87,6 ± 1,94	119,3

* - differ significantly from control (p < 0,05)

Аналіз даних, що характеризують вплив техногенного забруднення на розміри окремих складових первинної кори стебла, свідчить, що в досліджених порід за дії емісій ТЕС змінюється ширина всіх гістологічних елементів даної покривної тканини. Зовнішнім шаром первинної кори є корок. Його радіус в умовах проммайданчика зростає у всіх об’єктів, суттєвіше – в T. platyphyllos і T. cordata (на 31,8% та 24,3% порівняно з контролем), меншою мірою – у T. europaea (на 13,9%) (див. табл. 1). Оскільки корковому шару належить основна роль у захисті розташованих під ним тканин від несприятливих впливів довкілля, збільшення його товщини може підвищувати стійкість рослин у техногенному середовищі.

Слідуючими після корку шарами первинної кори в стеблі однорічного пагона лип є коленхіма та корова паренхіма. У T. platyphyllos за дії фітотоксикантів збільшується порівняно з контрольним варіантом товщина обох шарів (і механічної тканини, і паренхіми), у T. europaea радіус коленхіми змінюється лише в межах помилки середнього арифметичного, а корової паренхіми – зростає. У T. cordata в умовах дослідної ділянки розмір коленхіми зменшується відносно контролю (на 12,3%), а корової паренхіми – збільшується (на 41,2%) (див. табл. 1). Вважаємо, що зниження ширини механічної тканини в стеблі T. cordata, яке спостерігається за дії емісій ТЕС, може зменшувати його механічну міцність, що є додатковим негативним фактором у несприятливих умовах зростання.

Таким чином, за показниками розмірів гістологічних зон первинної кори стебла однорічного пагона всі досліджені види лип виявляють певну толерантність у техногенному середовищі, яка більшою мірою проявляється в T. platyphyllos і T. europaea. Зважаючи на суттєву захисну роль корку, збільшення його товщини в стеблі досліджених об’єктів за умов техногенезу може бути пов’язано з адаптивною реакцією на забруднення у цих видів.

Література:

1. Екологічний паспорт Дніпропетровської області, 2014 / http: // www.menr.gov.ua / Dnipropetrovska_ekopasport_2014. Pdf

2. Пермяков А. И. Микротехника / А.И. Пермяков. – М.: МГУ, 1988.

3. Приседський Ю. Г. Статистична обробка результатів біологічних експериментів / Ю.Г. Приседський. – Донецьк: ДонНУ, 1999. – 210 с.