З. В. Грицай, Н. О. Філатова, А. В. Наливайченко

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Показники плодоношення лип у середовищі,

забрудненому викидами ТЕС

Вагомим показником стабільності функціонування природних та штучних лісових угруповань є успішність насіннєвого розмноження дерев [1,9]. Тому характеристики плодоношення мають важливе значення для оцінки стану фітоценозів, у тому числі на техногенно забруднених територіях.

Місто Дніпро – великий промисловий центр України. Одним із найпотужніших забруднювачів повітряного басейну мегаполісу є Придніпровська ТЕС [4]. Мета даної роботи – дослідити морфометричні показники плодоношення деревних рослин за умов хронічного забруднення довкілля викидами Придніпровської ТЕС м. Дніпро.

Об’єктами дослідження були липа широколиста (Tilia platyphyllos Scop.), липа європейська (T. europaea L.), липа дрібнолиста (T. cordata Mill.). Проби відбирали у двох моніторингових точках: дослідна ділянка – деревні насадження, що прилягають до Придніпровської ТЕС м. Дніпро, у викидах якої основними забруднюючими речовинами є SO₂, NO_x, тверді домішки [4]; контрольна ділянка – територія Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, де концентрації забруднюючих речовин не перевищують ГДК.

На обох пробних ділянках для кожного виду проби плодів і насіння відбирали з декількох модельних дерев згідно ДСТУ [6]. Дослідження інтенсивності плодоношення, морфобіометричних показників плодів і насіння проводили за методиками М. С. Зоріної [5], Н. Д. Нестеровича [7]. Отримані результати опрацьовані статистично [8].

Встановлено, що в умовах хронічного впливу на фітоценоз викидів Придніпровської ТЕС у деревних порід спостерігається зниження показника інтенсивності плодоношення. У всіх досліджуваних об’єктів на техногенно забрудненій території, порівняно з контрольною, спостерігається зменшення кількості плодів на модельній гілці. Даний параметр більш суттєво в умовах забруднення знижується порівняно з контролем у T. cordata й T. platyphyllos (на 34,7% і на 19,2% відповідно), меншою мірою – в T. europaea (на 11,3%).

Дослідження впливу викидів ТЕС на розміри плодів і насіння показали, що ці показники мають відмінності у рослин, що зростають в умовах проммайданчика та в контролі. Так, довжина плоду за дії техногенних емісій зменшується в T. cordata й T. platyphyllos. У T. europaea за цим параметром відмінність між контрольною й дослідною діляками недостовірна. У дерев, що зростають у середовищі, забрудненому емісіями ТЕС, встановлено зменшення розмірів насіннєвих гнізд. Більшою мірою цей показник на дослідній ділянці знижується в T. cordata (довжина насіннєвої капсули на 21,8%, ширина – на 22,3% порівняно з контролем), менш суттєво – в T. platyphyllos (на 8,6% і на 9,8% відповідно), у T. europaea змінюється відносно контролю недостовірно. В умовах проммайданчика у всіх досліджуваних порід виявлене зменшення розмірів насіння. Даний параметр суттєвіше знижується відносно контролю в T. cordata (на 24,0% довжина, на 24,8% ширина насінини), меншою мірою – в T. platyphyllos і T. europaea (на 11,2% і 14,5% та на 6,2% і 6,7% відповідно). Слід зазначити, що зменшення розмірів плодів, насіннєвих гнізд і насіння у деревних порід за умов техногенного забруднення відмічається також у інших роботах за дії на фітоценози інших джерел антропогенного забруднення довкілля [1 – 3].

Таким чином, за дії на насадження викидів Придніпровської ТЕС, у досліджених видів лип встановлено зниження інтенсивності плодоношення, зменшення розмірів плодів, насіннєвих гнізд, насіння. У подальшому це може негативно позначитись на репродуктивній спроможності дерев. За наведеними показниками серед вивчених об’єктів найбільшу толерантність у техногенному середовищі виявляє T. europaea, найменшу – T. cordata.

Література:

1. Бессонова В. П. Семенное возобновление древесных растений и промышленные поллютанты (SO₂ и NO₂) / В.П. Бессонова, Т.И. Юсыпива. – Запорожье: Изд-во Запорож. гос. ун-та, 2001. – 193 с.

2. Грицай З. В. Биоэкологические исследования генеративного развития представителей рода Acer в условиях промышленного загрязнения (приоритетные загрязнители SO₂ и NO₂) / З.В. Грицай. – Дисс. … канд. биол. наук. – Днепропетровск, 1997. – 224 с.

3. Грицай З. В. Насіннєва продуктивність деревних рослин в умовах забруднення довкілля викидами металургійного підприємства / З.В. Грицай, О.Г. Денисенко // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Біологія. Екологія. – 2011. – Вип. 19, Т. 2. – С. 40 – 44.

4. Екологічний паспорт Дніпропетровської області, 2014 / http: // www.menr.gov.ua / Dnipropetrovska_ekopasport_2014. рdf

5. Зорина М. С. Определение семенной продуктивности и качества семян интродуцентов / М.С. Зорина, С.П. Кабанова // Методы интродуц. исслед. – Алма-Ата: Наука Казахской ССР, 1987. – С. 75–85.

6. Насіння дерев та кущів. Методи відбирання проб, визначення чистоти, маси 1000 насінин та вологості: ДСТУ 5036:2008. – Введ. 01.01.2009. – Київ: Держспоживстандарт України, 2009. – 50 с.

7. Нестерович Н. Д. Плодоношение интродуцированных древесных растений в БССР / Н.Д. Нестерович. – Минск: Изд-во АН БССР, 1958. – С. 116–118.

8. Приседський Ю. Г. Статистична обробка результатів біологічних експериментів / Ю.Г. Приседський. – Донецьк: ДонНУ, 1999. – 210 с.

9. Смит У. Х. Лес и атмосфера / У.Х. Сміт. – М.: Прогресс, 1985. – 429 с.