Економічні науки /2. Економіка підприємства

Білоконний Б. А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Особливості цінового регулювання в сучасних умовах

Будь-якому торговельному підприємству, що працює на ринку, слід мати чітку цінову політику, від якості розробки якої істотно залежать результати його діяльності. Вона має формуватись у нерозривному зв’язку зі стратегічною лінією розвитку підприємства, з усіма змінами, яких воно зазнає в умовах ринкових відносин.

Виходячи з того, що ціна - це один із основних засобів досягнення цілей торговельного підприємства, а також вона визначає обсяги збуту, має прямий великий вплив на рентабельність діяльності підприємства, і являється одним з параметрів оцінки конкурентоспроможності товарів та є основним ціннісним орієнтиром покупців, на торговельному підприємстві є велика необхідність прийняття ефективних та обґрунтованих рішень щодо цін.

Будь-яке торговельне підприємство протягом здійснення своєї діяльності змінює і вдосконалює цінову політику. Адже формування нової, якісної цінової політики забезпечить підвищення ефективності діяльності цього підприємства, а також досягнення певних переваг серед конкурентів на ринку, оскільки одним з провідних стратегічних завдань будь-якої фірми є забезпечення конкурентоспроможності продукції. Цінова політика є найважливішим механізмом, що забезпечує пріоритети економічного розвитку торговельного підприємства і впливає на обсяги господарської діяльності, формування іміджу, рівень фінансового стану та конкурентоспроможність [2].

Політика ціноутворення торговельного підприємства – це комплекс заходів, спрямованих на визначення оптимального методу ціноутворення, який забезпечить даним підприємствам збільшення збутового потенціалу та досягнення поставлених цілей. Необхідно зазначити, що цінова політика торговельних підприємств змінюється залежно від кон’юнктури ринку. Так суб’єкти господарювання, які використовують електронну торгівлю, орієнтуються на низькі ціни, ціни конкурентів і встановлюють різні ціни для окремих категорій споживачів. Перед торговельними підприємствами виникає необхідність створення унікальної пропозиції, щоб не знижувати ціни. У разі, коли постійно зростає кількість підприємств, які здійснюють продаж однаковими товарами, існує необхідність диференціації та створення додаткових послуг для надання товарам більшої цінності.

Найбільш прийнятними для ціноутворення на торговельному підприємстві є такі принципи:

• цільової спрямованості процесу ціноутворення – означає чітке визначення проблеми, при вирішенні якої, повинні враховуватися ціни;

• оперативності – передбачає необхідність швидкого внесення змін у цінову політику торговельного підприємства;

• послідовності етапів ціноутворення;

• адаптивності – можливості зміни цін залежно від ринкових умов.

Cеред дослідників немає єдиного погляду щодо кількості та послідовності етапів процесу управління ціновою політикою. Саме тому існує безліч моделей управління ціновою політикою, але більшість з них забезпечує лише одноразову процедуру встановлення ціни.

Розглянемо універсальну модель управління ціновою політикою, яка на відміну від існуючих забезпечує систематичну, цілеспрямовану діяльність, яка здійснюється щодо кожної позиції товарного асортименту.

Вона охоплює три основні стадії управління:

1. Аналіз;

2. Планування;

3. Контроль та коригування.

А також має відповідні три цикли:

1. Аналітичний: від формування системи інформаційного забезпечення до оцінки ступеня досягнення цілей цінової політики;

2. Плановий: від розробки цінової стратегії до оцінки прийнятності остаточної ціни;

3. Контрольний: від контролю за реалізацією цінової політики до оцінки ступеня досягнення цілей.

В контексті викладеного пропонуємо новий підхід до визначення категорій «стратегічне ціноутворення» та «цінова стратегія».

«Стратегічне ціноутворення» - процес визначення напряму цінової діяльності підприємства на конкретну перспективу, обґрунтування рівня прогнозної ціни та розроблення необхідних цінових заходів. Основне його завдання полягає в розробці та впровадженні цінової стратегії підприємства. «Цінова стратегія» – це узагальнююча модель дій щодо встановлення і зміни цін, набір правил для прийняття цінових рішень, що забезпечують ефективну реалізацію продукції підприємства в стратегічному періоді. Вона має відповідати загальній стратегії підприємства та постійно перевірятися з урахуванням досягнутих результатів, а в разі необхідності – коригуватися [3].

На сьогодні існує багато підходів до визначення рівня ціни на продукцію підприємства в процесі стратегічного ціноутворення. Серед них варто виділити два базові методичні підходи. Перший - зорієнтований на рівень витрат підприємства при виробництві та реалізації його продукції, другий – на врахування цінності цієї продукції для споживача. При ціноутворенні з використанням витратного підходу ціна розраховується на основі собівартості одиниці продукції та норми прибутку в ціні. У цьому разі процес ціноутворення базується на використанні результату раціональної калькуляції собівартості продукції. Ціннісний підхід до визначення ціни набагато складніший. Він ґрунтується на визначенні рівня ринкової ціни. В основі його лежить дослідження ринкової ситуації, особливостей маркетингового середовища, поведінки суб’єктів ринку та їх реакції на зміну рівня ціни машинобудівним підприємством. Цей підхід дає змогу запобігти зниженню прибутку підприємства в довгостроковій перспективі й утримувати ціни на максимальному рівні.

Література:

1. Гусєва, О. Ю. Управління оборотними активами торговельних підприємств за умов зростання товарообороту// Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі. – 2011. – №4. – С.180-184.

2. Данилин, В. Концептуальные вопросы воспроизводства оборотного капитала// Экономист. – Москва. – 2012. – № 8. – С. 35-41.

3. Економіка торговельного підприємства: опор. конспект лекцій, Ч.2. – Київ : КНТЕУ, 2008. – 130с.

4. Іванова, М. І. Системний підхід до управління оборотними коштами [Текст]// Академічний огляд (укр., рос., англ.). – 2010. – №1. – С.48-53.

5. Івашко, Л. Ю. Внутнішній аудит// Фінансовий контроль. – 2006. – №5. – С.50-55.

6. Калиніченко, Ю. В. Витратний підхід в оцінці вартості вітчизняних промислових підприємств// Актуальні проблеми економіки. – Київ. – 2010. – № 11 (113). – С. 129-136.

7. Калінеску, Т. В. Оцінювання майна: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Київ : Центр учбової літератури, 2012. – 312 с.

8. Кирилов, В. В. Гудвилл предприятия: сущность// Менеджмент в России и за рубежом. – М. – 2008. – № 5. – С. 80-91.

9. Клепицкий, А. Е. О торгово-экономических связях Украины со странами Евросоюза// Бюллетень иностранной коммерческой информации - БИКИ. – 2004. – №106. – С.2-3.

10. Мельничук, Л. Ю. Нематеріальні активи в забезпеченні результативності діяльності підприємств [Текст] [Текст] : Автореферат дис...канд.екон.наук. – Одеса : ОДЕУ, 2010. – 20с.