Економічні науки /2. Економіка підприємства

Мельничук О. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Оцінювання параметрів товарної номенклатури та асортименту продукції

На сучасному етапі розвитку економіки України все більше значення у свідомості споживачів набуває наявність можливості вибору бажаного товару із запропонованого асортименту. У зв'язку з цим формування різноманітного складу та структури асортименту і номенклатури продукції є однією з головних цілей кожного підприємства.

Особливої значущості цей напрям набуває зараз, коли до якості та функціональності товару з боку споживача висуваються підвищені вимоги, і від ефективної роботи підприємства з виробленим товаром залежать всі економічні показники діяльності і його позиція на ринку.

Як показує практика, лідерство в конкурентній боротьбі одержує той, хто найбільш компетентний в асортиментній політиці, володіє методами її реалізації та стабілізації і може максимально ефективно нею керувати [2].

У сучасних умовах конкуренції ринок визначає необхідний йому асортимент, тому завданням підприємства є задоволення попиту краще і ефективніше, ніж конкуренти. При незбалансованій та неоптимальній структурі асортименту відбувається зниження як потенційного, так і реального рівня прибутку, втрата конкурентних позицій на перспективних споживчих і товарних ринках і, як наслідок цього, спостерігається зниження економічної стійкості підприємства. Тому, формування оптимального асортименту, сприяючого оптимізації та збереженню бажаного прибутку на тривалий період часу, дуже актуально для підприємств, що прагнуть бути конкурентоздатними.

Для того, щоб управління підприємств було ефективним і приносило результати необхідно, насамперед, чітко розуміти саму суть понять «асортимент» та «номенклатура.

Так, наприклад, за В.П. Пилипчуком товарний асортимент - це рухомий набір номенклатурних позицій (типорозділів, марок, моделей) продукції, яка користується широким попитом на ринку і забезпечує успішне функціонування підприємства на довгий період .

А С. Гаркавенко визначає товарний асортимент як сукупність усіх асортиментних груп товарів, які пропонує конкретна фірма. Товарна номенклатура, з її точки зору, - це сукупність усіх асортиментних груп і товарних одиниць, які пропонуються фірмою для продажу. М.І. Бєлявцев є прибічником С.С. Гаркавенка, його авторське визначення асортименту дещо уточнене, але подібне, і описується як сукупність всіх асортиментних груп товарів (продуктових ліній), що пропонуються конкретною фірмою. Товарна номенклатура, на його думку, так як і в Гаркавенка, - це сукупність всіх асортиментних груп і товарних одиниць, що пропонуються фірмою для продажу. Таким чином, автор зосереджує увагу на тому, що асортимент є складовою частиною товарної номенклатури.

Вчена-економіст Л.В. Балабанова говорить про товарний асортимент, як про групу товарів, які тісно пов'язані між собою і які пропонуються одним групам споживачів, розподіляються по одних і тих самих каналах або в заданому ціновому полі. Автор даного поняття підійшла до його визначення більш детально. Асортимент у її випадку, не просто група товарів, а продукція, що має сталу групу споживачів, властиві тільки їй канали розподілу та ціновий діапазон. Тобто, товарний асортимент (товар-мікс) являє собою сукупність товарів підприємства пов'язаних між собою функціональним призначенням та ознаками.

Показники ширини, глибини, насиченості та гармонійності асортименту дають абсолютну якісну оцінку товарного асортименту та номенклатури продукції. Для їх кількісної оцінки виникає невідкладна потреба, що базується на впровадженні додаткових показників, які б давали можливість відносного оцінювання стану та динаміки змін у основних параметрах асортименту та номенклатури продукції.

У зв'язку з існуванням такої потреби було запропоновано показники оцінювання стану та динамічності параметрів асортименту та номенклатури продукції.

Авторами було запропоновано методику розрахунку таких показників, як:

- «коефіцієнт ширини асортименту»;

- «коефіцієнт глибини асортименту»;

- «коефіцієнт насиченості асортименту»;

- «коефіцієнт оновлення асортименту»,

- «коефіцієнт стійкості асортименту».

Коефіцієнт ширини асортименту розраховується, як відношення дійсної кількості асортиментних груп товарів по підприємству до максимально можливої кількості асортиментних груп, що є характерною для галузі в цілому.

Коефіцієнт стійкості розраховується, як відношення кількості асортиментних позицій (асортиментних груп), які мають позитивну тенденцію до зростання до загальної кількості асортиментних позицій (асортиментних груп) з врахуванням поточного та минулого років. Коефіцієнт стійкості асортименту продукції може визначатись як по підприємству в цілому, так і для кожної окремої асортиментної групи. Цей показник характеризує тенденції стабільності та зростання попиту на продукцію підприємства.

Коефіцієнт оновлення асортименту розраховується, як відношення кількості нових асортиментних позицій (асортиментних груп) до загальної кількості асортиментних позицій (асортиментних груп) у поточному році.

Коефіцієнт оновлення асортименту продукції може обчислюватись як по підприємству в цілому, так і длякожної окремої асортиментної групи. Цей показник характеризує роботу підприємства стосовно розроблення нової продукції та організації нових виробництв на підприємстві.

Систематиче оцінювання параметрів товарної номенклатури та асортименту продукції за допомогою таких показників як «коефіцієнт ширини», «коефіцієнт глибини», «коефіцієнт насиченості», «коефіцієнт стійкості» та «коефіцієнт оновлення» надасть уявлення про різноманітність асортименту, а також охарактеризує тенденції у динаміці параметра його насиченості та тенденції щодо попиту на продукцію.

Запропоновані заходи мають виправити недоліки роботи підприємства: поліпшити склад та структуру асортименту продукції, покращити ефективність роботи та досягнути більш високого рівня конкурентоспроможності.

В умовах сучасної конкуренції, де ринок визначає необхідний йому асортимент, головним завданням підприємства є задовольнити попит краще і ефективніше, ніж це можуть зробити конкуренти. Тому формування оптимального асортименту, що сприяє оптимізації і збереженню прибутку на тривалий період часу, дуже актуально для підприємств, що прагнуть бути конкурентоспроможними.

Керівництву компаній слід формувати систему управління асортиментом товарів, спрямовану на одночасну відповідність вимогам споживачів, суспільства і власне підприємства.

Література:

1. Брикова А. Механізм реалізації кластерного потенціалу регіонів України / А. Брикова // Ринок цінних паперів України. – 2012. – №3-4. – С.45-55.

2. Должанський І. З. Конкурентоспроможність підприємства : Навч. посібник / І. З. Должанський, Т. О. Загорна. – К : Центр навчальної літератури, 2006. – 384с.

3. Ілляшенко, С. М. Товарна інноваційна політика : Підручник / С. М. Ілляшенко, Ю. С. Шипуліна. – Суми : Університетська книга, 2007. – 281с.

4. Лагутін В. Д. Внутрішній ринок споживчих товарів: теорія розвитку і регулювання : монографія / В. Д. Лагутін. – К. : КНТЕУ, 2008. – 327с.

5. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства: Підручник для вузів / Під ред. проф. Н.М Ушакової. – К.: Хрещатик, 1999. – 800 с.

6. Маслак О. І. Економіка промислового підприємства : навч. посібник / О. І. Маслак, Л. Д. Воробйова. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 172 с.