Економічні науки /2. Економіка підприємства

Яровий А. О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Особливості процесу управління товарооборотом на торговельних підприємствах

 

Товарооборот взаємодіє з усіма сторонами господарської діяльності торговельного підприємства. В той же час, він знаходиться під впливом маркетингового середовища. Дане середовище сформоване з трьох підсистем: мікро-, макро- та внутрішнього середовища. Кожне середовище має відповідне цільове призначення, свої методи, способи та форми впливу на товарооборот. Розвиток товарообороту торговельного підприємства залежить від багатьох факторів, які знаходяться у постійній взаємодії між собою Для ефективного управління будь-яким процесом на підприємствах, необхідно створити механізм, який би мав вплив на об’єкт управління задля реалізації поставлених завдань та цілей.

Актуальність даної теми полягає у тому що,  ринкова система господарювання набуває нових форм, застосовує нові методи управління економікою підприємства, а отже, і вимагає нових підходів для визначення ролі торговельного підприємства в розвитку економіки. Також постає задача вивчення відповідних важелів-факторів, які призводять в дію розробку механізму регулювання товарообороту. Дослідження даного питання потрібне для прийняття необхідних заходів з коригування товарної стратегії підприємства.

  Питання з розвитку управління товарообороту торговельного підприємства досліджувалися в наукових працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: Л.І. Абалкін, І.О. Бланк, С.В. Козін, А.А. Мазаракі,  В.С. Марцин, Ю.П. Яковлєв та інших.

Метою даного дослідження є формування ефективної структури  механізму управління товарооборотом, який буде сприяти досягненню стратегічних цілей торговельного підприємства.

В деякій літературі рекомендується застосовувати господарський механізм для управління торговельного підприємства. Структурні елементи даного механізму можуть бути класифіковані за змістом та за функцією [1, с. 54] . Господарський механізм за змістом можна згрупувати як комплекс економічного, організаційно-правового та соціально-психологічного елементів. За функцією господарський механізм класифікується як сукупність механізмів управління товарооборотом, поточними витратами, прибутком, фінансами, персоналом тощо. Можна узагальнити, що управління товарооборотом торговельного підприємства є елементом господарського механізму.

Будь-яку організацію можна розглядати як соціально-технічний комплекс, як структуру певної системи та як функцію управління. Сутність організації як функції управління – координування дій окремих елементів системи, досягнення взаємної відповідності функціонування її частин [4, с. 289]. Отже, обираючи тип механізму управління товарооборотом, необхідно не тільки визначити відповідні елементи – форми, методи, інструменти та важелі впливу на торгове підприємство в процесі реалізації товарів, але й забезпечити внутрішню упорядкованість даних елементів і встановлення взаємозв’язків між ними.

Організаційно-економічний механізм управління товарооборотом на рівні підприємства повинен відповідати параметрам керованого об’єкта, тобто його особливостям сфери діяльності, стратегічним цілям. Проведене дослідження дозволило запропонувати принципову схему організаційно-економічного механізму управління товарооборотом підприємств, який має складатися з двох підсистем: функціональної та забезпечувальної.

Важкість створення механізму управління товарооборотом пов’язана також з необхідністю реагування на сукупність факторів, які формують товарооборот та впливу товарообороту на торгово-фінансові результати діяльності торговельних підприємств. Тобто підприємство повинно мати методику визначення необхідних параметрів товарообороту для одержання цільового прибутку та забезпечення прогнозованого попиту. У той же час динаміка товарообороту, впливаючи на фінансові результати, має визначати ринкову позицію та платоспроможність підприємства.

Функціонування механізму управління в умовах ринку – це самостійний вид професійно здійснюваної господарської діяльності, яка спрямована на досягнення визначених цілей шляхом раціонального використання ресурсів із застосуванням принципів, функцій та методів економічного механізму. Провідною є сукупність економічних методів, важелів, нормативів, системи показників, за допомогою яких в управлінні товарооборотом реалізуються об’єктивні економічні закони [1, с.26] .

Розгляд проблем управління товарооборотом на рівні конкретного підприємства потребує подвійного підходу до суб’єкта управління. По-перше, механізм управління товарооборотом являється частиною господарського механізму загалом, що обумовлює виявлення спільних ознак. По-друге, механізм управління разом з товарооборотом  утворюють самостійну систему і потребує певного особливого механізму управління.

Основним питанням, яке досліджують вчені і з приводу якого виникають дискусії, є внутрішня структура самого механізму управління, в якому наголошуються два різних підходи. Відповідно до першого, економічний механізм управління являється сукупністю головних частин, що регулюють процес управління. За думкою І.А. Бланка, свідчить про те, що механізм управління включає державно-правове та нормативне регулювання, внутрішній механізм регулювання окремих аспектів, механізм інформаційного забезпечення, способи управління та контролю [2, с. 185-186] . Більшість авторів вважають, що механізм – це певний комплекс методів, принципів, форм управління, або ж сукупність елементів, які регулюють та впливають на процес управління. Подібна ж думка наведена у «Сучасному економічному словнику» [4, с. 240], у якому стверджується, що економічний механізм – це сукупність методів та засобів впливу на економічні процеси, їх регулювання.

Отже, можемо зробити висновок, у тому що управління товарооборотом являється складним процесом, який показує багатогранність і самого товарообороту і процесу управління ним. Управління товарооборотом як процесом реалізації товарів забезпечується сукупністю функціональної та забезпечувальної підсистем відповідного організаційно-економічного механізму, який має певні цілі і реалізується за допомогою різних форм, методів, важелів та інструментів, які впливають на товарооборот і функціонують для досягнення певної мети підприємства. Необхідно створити такий механізм управління товарообороту підприємства, який би пом’якшував вплив різних факторів на обсяг та структуру товарообороту підприємства, щоб ні зовнішнє, ні внутрішнє середовище не перешкоджало діяльності тих важелів, які позитивно діють на господарську діяльність підприємства.

Література:

 

1.                Смиричинський В. В.  Проблеми розробки та впровадження логістичної кластерної моделі сфери державних закупівель у регіоні / В. В. Смиричинський // Логистика: проблемы и решения. – 2012. – №2. – С.68-74.

2.                Сотніченко О. А.  Товарообіг країни та фактори, які на нього впливають / О. А. Сотніченко // Економіка & держава. – 2012. – №3. – С.94-97.

3.                Сумець О. М.  Оцінка конкурентоспроможності сучасного промислового підприємства : Навч.-практ. посібник / О. М. Сумець, О. Є. Сомова, Є. Ф. Пєліхов. – К : Професіонал, 2007. – 208с.

4.                Сусіденко В. Т.  Механізм управління розвитком підприємницьких мережних структур у невиробничій сфері : Монографія / В. Т. Сусіденко, Л. О. Чорна, Н. В. Орищук. – Вінниця : ВТЕІ КНТЕУ, 2007. – 180с.

5.                Федонин О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. пос. / О.С. Федонин, І.М. Рєпіна, О.І. Олексик. – К.: КНЕУ, 2008. – 316 с.

6.                Царенко О. В.  Генезис концепції і методів управління конкурентоспроможності підприємств / О. В. Царенко // Економіка & держава. – 2007. – №8. – С.53-56.