Соломонюк О.І.

Науковий керівник: к.е.н. Простебі Л.І.

ЧТЕІ КНТЕУ

м.Чернівці,Україна

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ОФШОРНИХ КОМПАНІЙ

Процес всесвітньої глобалізації міжнародного бізнесу, що спостерігається у світовому господарстві останніми роками, супроводжується постійним зростанням ролі офшорного сектора, який став невід'ємною складовою сучасної світової економіки. Офшори являють собою можливість доступу на міжнародні інвестиційні так і фінансові ринки. Проте, використання офшорних схем із злочинною метою несе потенційну загрозу для всієї світової спільноти.

Проблема існування офшорних зон має досить таки суперечливий характер. Дуже часто ведуть дискусії про те, чи потрібні офшорні зони взагалі і як вони впливають на економічний розвиток держави в цілому. Так, Н.В. Ворнавський [1] підкреслює роль офшорних зон у світовому розвитку, при цьому упускаючи їх значення безпосередньо для окремої держави. Інший відомий фахівець В.Р. Денберг [2] підкреслюючи роль і значення офшорних зон для держави, одночасно вказує, що контроль з боку держави необов'язковий. В своїй публікації В.А.Левертов [3] обґрунтовує на практичних прикладах те, що офшорні зони негативно впливають на економічний розвиток держави, з якої вивозяться значні капітали, і при цьому руйнується економічна стабільність.

Метою статті є дослідження проблем діяльності офшорних компаній в Україні та визначення їх позитивних та негативних рис.

Загальна кількість офшорних зон у світі визначається дуже умовно. У світі щороку виникають 3 - 4 офшорні зони, і стільки ж зникає. Процес їх появи та зникнення є динамічним. Фахівці на сьогоднішній день називають більше 60 комплексних офшорних центрів, де здійснюють свою діяльність офшорні компанії. Серед європейських офшорних центрів найбільш відомими є Ліхтенштейн, Кіпр, острови Джерсі Андорра, Монако, Гернсі, Гібралтар, Мальта та Чорногорія. Офшорні зони належать до вільно–економічних зон, особливістю яких є створення для підприємців сприятливого валютно–фінансового, фіскального режиму,високого рівня банківської і комерційної секретності.

Термін «Офшорна зона» загалом має увазі будь-яку країну з низькою або нульовою податковою ставкою на всі або окремі категорії доходів, певний рівень банківської або комерційної секретності, мінімальну або повну відсутність резервних вимог центрального банку або обмежень по конвертованій валюті. Крім того, більшість офшорних зон має відносно прості вимоги з ліцензування і регулювання діяльності фінансових компаній і інших фірм[5].

Відмінністю офшорних юрисдикцій від інших вільних економічних зон є поширення зазначеного режиму виключно на суб'єктів господарювання-нерезидентів, що не здійснюють господарської діяльності та не мають джерел доходу на її території.

В кругообігу грошових коштів офшорна зона являє собою фільтр, де відмиваються кошти, отримані від різноманітних злочинів. На первинному етапі легалізації кошти спрямовуються до офшорних зон. Пізніше через офшорні банки за допомогою платіжних електронних систем грошові кошти переказуються до інших країн. Повертаються на "батьківщину" або потрапляють до країн з підвищеною банківською конфіденційністю для подальшого "відбілювання". Крім того, офшори використовуються і для нелегальних товарних операцій [6].

Створюючи офшорні компанії, власники здебільшого отримують такі переваги: прибуток у твердій валюті, можливість вільного використання валюти, низькі ставки податків, відсутність контролю над обміном валют, рахунки в банках у різних валютах, недорога банківська система, володіння нерухомістю за кордоном тощо.

Серед численних переваг виникає низка недоліків створення офшорних компаній для економіки країни, а саме: скорочення зайнятості в країнах-донорах, підтримка тіньового сектору економіки, створення передумов для відтоку капіталу, отримання поза конкурентних переваг компаніями, які використовують офшори, негативний вплив на соціально-економічну ситуацію в країнах-донорах, пов'язаний з ухиленням від оподаткування, несправедливі податкові умови та інші. Всі недоліки та переваги можна відобразити в табл. 1.

табл.1

Переваги

Недоліки

низькі ставки податків або їх відсутність; - можливість вільного використання валюти; - досягнення анонімності та конфеденційності; - відсутність контролю валютного обміну; - можливість отримання дозволу на роботу i виду на житло; - банківські рахунки в будь-якій валюті; - ефективна і недорога банківська система; - прибуток (капітал) в твердій - можливість законного володіння нерухомістю за кордоном валюті, в надійних банках i в стабільній країні;

- недобросовісна податкова конкуренція та відповідно ухилення від оподаткування; - підтримку тiньoвoї економіки; - зменшення зайнятості в країнах- донорах; - вплив на соціальну ситуацію в країнах донорах, пов’язаних з ухиленням від оподаткування за допомогою офшорів; - створення умов для відтоку капіталів; - отримання поза конкурентних переваг тими компаніями, які використовують офшори;

Табл.1 Переваги і недоліки офшорних компаній

З таблиці можна бачити, що для держави функціонування офшорів несе більше мінусів, ніж плюсів, оскільки більша половина коштів проходить поза бюджетом. У 2015 році в Україну було інвестовано майже 4,5 млрд. доларів з Кіпру [4]. Ніхто не сумнівається, що це гроші українських компаній, які було виведено на Кіпр або на інші низькоподаткові території, а потім повернуті в Україну через Кіпр. Якщо взяти наприклад, що 20% від цієї суми не було сплачено у вигляді податку на прибуток підприємств, то виходить десь 800 млн. доларів втрачених прибутків держави. Проте країни, які вважають офшорними зонами беруть із цього всі можливі вигоди. Про це свідчить те, що ВВП на людину в Люксембургу, Сінгапурі, Ліхтенштейні вищі ніж в США.

На сьогодні ведення бізнесу за допомогою офшорів можна абсолютно легально. Здійснюючи правління бізнесом, можна зберігати свободу встановлюючи свої права і обов’язки на основі договору, що не суперечить законодавству. Тож, використання в своїй діяльності офшорних компаній є законним, за умови чіткого додержання норм господарського, податкового та кримінального права.

На нашу думку, на сьогоднішній день можливо досить легко зареєструвати офшорне підприємство та здійснювати управляти ним, не покидаючи країну та не вивчаючи самостійно особливості іноземного законодавства. Однією з найбільш популярних галузей із застосування офшорних компаній, є міжнародна торгівля. Визначено, що офшорний бізнес займає значне місце в економіці України так і в цілому світі . Офшорна зона – це не тільки засіб для зміцнення і підняття власної економіки, але й один з способів успішної інтеграції нашої держави у світове господарство. Офшор представляє собою найбільш ефективний механізм залучення інвестиційних ресурсів в Україну. На думку фахівців, близько 80% інвестицій в Україну внесені українцями через офшорні компанії. Науково доведено та обґрунтовано, що використання офшорів є легальним, якщо дотримуватись норм господарського, податкового та кримінального законодавства.

Використана література

1. Ворнавський Н.В.Характерні особливості офшорних зон // Економіка та бізнес.- 2001. - №3. – С.32.

2. Денберг В.Р. Налогообложение в оффшор- ных зонах. – М.: Наука.1999. – С.21

3. Левертов В.А. Для кого потрібні офшорні зони // Українська інвестиційна газета від 12-18 ли- стопада 2001. - №45.

4. Офшорні зони та компанії. Переваги та недоліки [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://dumparticles.ru/publ/bukhgalterija_i_finansy/28-1-0-122

5. Бозуленко О.К. Роль офшорної фінансової діяльності у світовій фінансовій системі /О.К. Бозуленко // Економіст. – 2010. - №1. – с. 18– 19

6. Баймуратов М.О. Зоріна О.І. Офшорні зони у сучасному всесвіті: питання теорії та практики. – Одеса : Фенікс, 2010. – 174 с.