Ю.Є. Осацька, к.е.н., доцент

В.С. Воронова

Університет митної справи та фінансів, Україна

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ

Лібералізація міжнародних економічних відносин, політична нестабільність, погіршення соціально-економічного рівня життя населення активізували процес трудової міграції в Україні. Знижнення рівня життя населення змушує вітчизняних спеціалістів, фахівців, кваліфікованих кадрів, виїжджати за кордон в пошуках більш гідних умов життя і праці. Сьогодні на світовому ринку праці Україна виступає як держава-експортер робочої сили, адже практично кожен сьомий українець є мігрантом.

Метою роботи є визначення причин та наслідків трудової міграції в Україні.

В умовах соціально-економічної та політичної нестабільності зовнішня трудова міграція для багатьох громадян України стала чи не єдиним виходом та можливістю працевлаштуватись й отримати гідний заробіток [4]. За даними неофіційної статистики від 5 до 8 млн українців сьогодні працює за кордоном. Тільки в Польщі налічується до 1 млн наших працівників. За результатами дослідження Польща (22,5% від загальної кількості українських заробітчан) обійшла Росію (19,2%) як основна країна призначення для довгострокових трудових мігрантів. За ними ідуть Чехія (18%), Італія (15,7%) і Німеччина (3,2%) [7].

Девальвація національної валюти спровокувала зростання інтересу українців до працевлаштування за кордоном, адже зараз в регіонах нашої країни можна заробити лише 1500-2500 грн ($55-95). У той же час, наприклад, вожатий дитячого табору в Словаччині може розраховувати на $200, збирач печериць у Польщі – на $500, а перукар в Дубаї – на $700 щомісячного доходу. Це означає, що півроку гастарбайтерства на чужині дозволяє в підсумку забезпечити на батьківщині до року комфортного життя. У галузях працевлаштування найбільше зайнятих у сферах будівництва (30%), домашніх послуг (16%), сільському господарстві (9%), торгівлі (8%). Така статистика свідчить, що наші співвітчизники часто влаштовуються на роботу, яка не відповідає їхній кваліфікації. Навіть за низькокваліфіковану працю за кордоном вони отримують більшу платню, ніж в Україні.

За даними аналітиків Міжнародної організації з міграції в 2014-2015 роках з 700 тис. зовнішніх гастарбайтерів близько 265 тис. чоловік виїжджали за кордон на короткочасний термін, з них 70% - чоловіки [3].

Отже, визначимо основні причини, з яких українці мігрують за кордон:

1) економічна та політична нестабільність в країні, і, як наслідок, зростаюче безробіття та зниження рівня життя населення;

Кількість безробітних (за методологією МОП) у віці 15–70 років у 2015 р становила в Україні 1,7 млн. осіб. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у цілому по Україні у 2015 р. становив 9,1% економічно активного населення віком 15–70 років, а серед населення працездатного віку – 9,5%. Причому цей показник був вищим серед населення сільської місцевості (9,4%) порівняно з мешканцями міських поселень (9,0%). Найвищий рівень безробіття (за методологією МОП) спостерігався серед молоді віком 15–24 роки, а найнижчий – серед осіб віком 50–59 років [1].

2) тінізація значного сегменту ринку праці в Україні, тобто переміщення частини зайнятого населення з офіційного сектора економіки до неофіційного, тіньового;

Тіньова зайнятість в Україні за останні роки стрімко зростає, охоплюючи значну кількість робочих місць на підприємствах та організаціях формального та неформального сектору економіки. У 2015 році кількість зайнятих у неформальному секторі економіки становила 4,3 млн. або 26,2% від загальної кількості зайнятого населення. Аналіз неформальної зайнятості у розрізі вікових груп показує, що у неформальному секторі економіки в основному працюють особи працездатного віку. Найвищий її рівень характерний для осіб у віці 15-24 роки (35,8 %) та у віці 60-70 років (36,2 %). Саме ці категорії населення є найбільш уразливими та соціально незахищеними в сучасних умовах господарювання. Поширення неформальної зайнятості серед молоді пояснюється пошуком роботи ще під час здобуття освіти. Поширення неформальної зайнятості серед осіб пенсійного віку насамперед спричинене низьким рівнем пенсійного забезпечення населення, що спонукає людей похилого віку до пошуку неформальних джерел отримання додаткових засобів існування.

3) суттєва різниця в оплаті однакової за кількісними і якісними показниками праці в різних країнах;

В 2015 році в Україні мінімальна заробітна плата становила 1218 гривень, тобто 36 євро. Можемо зробити висновок, що українська мінімальна зарплата у п'ять разів менша від найнижчої в ЄС і в майже 54 рази нижча від найвищої [6].

Рис. 1. Мінімальна заробітна плата у країнах ЄС та в Україні у 2015 р., євро

Джерело : побудовано авторами за джерелом [6]

Міграція трудових ресурсів неоднозначно впливає на економіку країни. До негативних її наслідків слід віднести наступні:

- в умовах глобалізації трудова міграція стає все більш інтелектуалізованою, через що Україна втрачає науковців, висококваліфікованих спеціалістів, які б могли зробити вагомий внесок в технологічний, науковий та інноваційний розвиток держави [4];

- погіршення демографічної ситуації;

- руйнація сімейних відносин;

- проблема соціального сирітства, коли один чи обоє батьків дитини знаходяться на заробітках, а вихованням займаюся родичі, а інколи виникає потреба й державної опіки.

Безспірно міжнародна міграція має і позитивні сторони, а саме:

- в кризовий період сприяє зниженню соціальної напруги на ринку праці;

- сприяє надходженню в країну іноземної валюти у формі грошових переказів мігрантів;

- в рамках інтелектуальної міграції з'являється можливість реалізувати свої здібності за кордоном та підвищити рівень кваліфікації .

Підсумовуючи вище викладене хотілось би звернути увагу на тривожній, на наш погляд тенденції, адже в умовах зростаючої міграції «витікає» найактивніша та найдієвіша частина нашого суспільства. Влада мусить спрямувати економічну та соціальну політику держави на виведення країни з кризового стану та створення таких соціально-економічних умов, які б не тільки спонукали громадян нашої держави залишатися в Україні, а й сприяли б поверненню емігрантів на батьківщину.

Література

1. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Державна служба зайнятості [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index

3. Куди українці їдуть на заробітки і скільки отримують, – дослідження [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zik.ua/news/2016/03/20/kudy_ukraintsi_idut_na_zarobitky_i_skilky_otrymuyut__doslidzhennya_682583

4. Осацька Ю.Є. Сучасний стан та особливості зовнішньої трудової міграції в Україні / Ю.Є. Осацька, Ю. Житнікова, М. Ванічкіна // Економічний простір: Збірник наукових праць. – 2015. - № 102. – С. 25-32.

5. Скільки ще людей покине човен «Україна»? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vgolos.com.ua/articles/skilky_shche_lyudey_pokyne_choven_ukraina_233264.html

6. Які мінімальні зарплати отримують у Євросоюзі [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://tsn.ua/groshi/yaki-minimalni-zarplati-otrimuyut-u-yevrosoyuzi-412012.html

7. 65% українців у віці 14-35 років хочуть виїхати за кордон тимчасово або назавжди, - опитування [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ua.censor.net.ua/n387911+