Студентка групи 3593-2 кафедри обліку та оподаткування Буднікова І.С.

Наук. керівник: к.е.н., доцент кафедри обліку та оподаткування Урусова З.П.

 

Запорізький національний університет, м. Запоріжжя

 

ВНУТРІШНІЙ АУДИТ У БАНКУ: СУЧАСНИЙ СТАН

В УКРАЇНІ

 

         Внутрішній аудит банку — це незалежна експертна діяльність аудиторської служби банку для перевірки і оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання посадових обов'язків співробітниками банку [1]. Але у більшості українських банків його функції на сучасному етапі обмежуються контролем правильності ведення бухгалтерського обліку й відповідності вимогам зовнішніх і внутрішніх нормативних документів.

Відповідно до Положення НБУ про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України від 27.05.1998  хоч і не передбачена обов'язковість формування служби внутрішнього аудиту в банку, однак обґрунтована необхідність і ефективність використання системи внутрішнього аудиту в банку з метою всебічної оцінки ефективності внутрішнього банківського контролю [2].

Проблематика внутрішнього аудиту в банках знаходить своє відображення  в наукових працях і публікаціях вітчизняних вчених, зокрема такими як  О.І. Киреєв, Н.П. Шульга, О.С. Полетаєва, Т.О. Кривцова, М.П. Кравець, Л.А. Сухарева, О.Б. Ретюнських та іншими.

Відповідно до сучасної концепції внутрішнього аудиту в банках, що отримали широке визнання, до його завдань належать:

- оцінка адекватності систем внутрішнього контролю й управлінської інформації;

- аналіз ефективності систем управління ризиками та їхнього методологічного забезпечення;

- перевірка правильності бухгалтерських проводок і достовірності внутрішньої та зовнішньої фінансової звітності;

- розгляд ефективності організації бізнес – процесів за всіма напрямами діяльності і в усіх структурах банку;

- моніторинг реалізації стратегії і процедур, прийнятих Радою директорів банку;

- оцінка ефективності наявних у банку політик і процедур і контроль за виконанням їхніх вимог персоналом;

- здійснення спеціальних розслідувань на замовлення Ради директорів чи правління банку [3].

В українських банках функції внутрішнього аудиту і контролю часто плутають. В законодавчій базі Україні чіткого розмежування між цими поняттями не проведено. Можна констатувати той факт, що внутрішній аудит є складовою внутрішнього контролю і являє собою незалежну діяльність із перевірки й оцінки роботи суб’єкта господарювання в його інтересах. На противагу внутрішньому аудиту, внутрішній контроль є ширшим поняттям, яке забезпечує відповідність функціонування конкретного об’єкта прийнятим управлінським рішенням, і спрямований на успішне досягнення поставленої мети [4].

В основі сучасної концепції внутрішнього аудиту лежать такі принципи:

-  неперервність;

-  незалежність;

-  наявність повноважень [5].

Внутрішній аудит у банку має бути неперервним. Вище керівництво банку повинне забезпечувати дію підрозділу внутрішнього аудиту. Внутрішньобанківський аудит повинен бути незалежним від підрозділів банку, які він зобов’язаний перевіряти. В Україні внутрішній аудит підпорядковується виконавчому керівництву банку, що значно зменшує ефективність його роботи. Внутрішній аудит банку має бути самостійною структурою, покликаною забезпечити керівництво банку правдивою інформацією, а також допомогти оптимізувати роботу всіх підрозділів банку.

Вище керівництво має делегувати внутрішньому аудиту повноваження, достатні для того, щоб він міг належним чином виконувати свої функції контролю за реалізацією стратегії, політик і процедур. Внутрішні аудиторські перевірки повинні поширюватися на всі без винятку види бізнесу й структури, враховуючи дочірні й афілійовані компанії, а також пов’язані сторони банку.

Підрозділи внутрішнього аудиту повинні керуватися планом роботи на рік, який затверджений Радою директорів. До плану входять перелік запланованих заходів, включаючи можливість проведення позапланових перевірок на замовлення керівництва банку. До плану має входити кошторис витрат підрозділу внутрішнього аудиту.

Існують критерії вибору пріоритетних напрямів аудиту:

-  підрозділи банку повинні перевіряти в пріоритетному порядку, тобто аудит функцій управління ризиками проводиться раніше;

-  перевірці підлягають спочатку добре розвинені сфери бізнесу, а потім ті, що перебувають на стадії розвитку;

-  в центрі уваги внутрішніх аудиторів повинні знаходитися найважливіші види діяльності банку.

Необхідною умовою успішної роботи внутрішнього аудиту в банку є співпраця керівництва і персоналу підрозділів, що перевіряються. Особливо важлива тісна координація зусиль при підготовці планів коригувальних заходів.

Однією з найважливіших функцій внутрішнього аудиту є всебічна оцінка ризик – менеджменту банку. Комерційні банки мають складну багаторівневу систему ризиків. Ризики, з якими стикаються різні підрозділи часто суттєво відрізняються.

Система внутрішнього аудиту передбачає врахування чотирьох основних вимог, повязаних з управлінням ризиками:

-  система повинна відображати ставлення головних менеджерів до ризику;

-  забезпечення необхідної та достатньої інформації для аналізу ризиків;

-  забезпечення динамізму системи внутрішнього аудиту, що передбачає її внутрішній саморозвиток;

-  перехід від загальних ризиків до одиничних і навпаки [6].

На сучасному етапі внутрішньобанківського аудиту існують деякі проблеми та способи їх вирішення.

 

Таблиця 1

Основні проблеми внутрішнього аудиту в банках України та способи їх вирішення

Проблеми

Способи вирішення

1.

Невірне розуміння суті аудиту

Проведення роз’яснювальних робіт з персоналом

2.

Дефіцит кваліфікованих кадрів

Підвищення кваліфікації осіб, що вже мають практичний стаж аудиторської діяльності, шляхом проходження ними обов’язкових короткострокових курсів

3.

Нормативно-правове забезпечення знаходиться на стадії розробки, а наявне використовується банками недостатньо і поверхово

Необхідно вводити нові нормативні акти та вдосконалювати існуючі

4.

Недостатнє наукове опрацювання

Необхідне ґрунтовне наукове опрацювання усього комплексу питань, пов’язаних із внутрішнім аудитом, виокремлення і вчасне вирішення існуючих проблем у цій сфері

5.

Банки не приділяють достатньої уваги системному аналізу, діагностиці та прогнозуванню діяльності

Удосконалення системи проведення аудиту

 

Хоча служба внутрішнього аудиту не гарантує стабільність банку, вона є  важливим інструментом контролю, що використовується керівництвом для оцінки ефективності діяльності кожного окремого структурного підрозділу.

Отже, для підвищення конкурентоспроможності українських банків на національному та зарубіжному ринках необхідно вдосконалювати процес внутрішнього аудиту у комерційних банках. Це дасть змогу для впевненості керівництва та зацікавлених сторін у надійності банківської установи; вчасного виявляння існуючої проблеми та попередження їх появи; мінімізувати можливі ризики.

 

Список використаних джерел

1. Облік та аудит у комерційних банках/А. М.Герасимович, Т.В. Кривов'яз, О. А. Мазур та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Герасимовича.—Львів: Видавництво «Фенікс», 1999. — 512с.

2. Положення НБУ про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України: Затв. поста новою Правління НБУ від 20.03.1998 №114 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – №4, 1998.

3. Я.В. Шараєвська, І.М. Гноєва сучасний внутрішній аудит банку в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/16_NPRT_2009/Economics/47824.doc.htm.

4. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навчальний посібник – 2-ге вид. – К.: Каравела, 2005. – 560 с.

5. Бисмут Ж., Артюхин А. Современная концепция внутреннего ауди та и российские банки // Вестник банковского дела. – № 10. – 2002.

6. Швець Н.Р. Внутрішній аудит у банку: сучасні тенденції в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: chrome-extension://mhjfbmdgcfjbbpaeojofohoefgiehjai/index.html.