Сбоєва В.М., студентка гр. МРз-71м
Перспективи маркет-мейкерства на вітчизняному фінансовому
ринку
Центральним
елементом розвинутого фінансового ринку є інститут маркет-мейкерів і
маркет-тейкерів. Маркет-мейкери - це активні учасники ринку, які зв’язують
покупців та продавців, головною їх функцією є підтримання певного рівня
ліквідності цінних паперів, встановлення курсів валют та інших орієнтирів
розвитку фінансового ринку. Маркет-мейкери забезпечують обіг коштів у
залежності від поточної інформації і прогнозів на міжнародному валютному ринку,
під яким розуміється ланцюг тісно пов’язаних між собою системою кабельних і
супутникових комунікацій регіональних валютних ринків [1, c. 30; 2, c. 33]. На
сучасний момент на ринку існує ціла низка маркет-мейкерів по процентних свопах,
за котируваннями яких орієнтуються при визначенні процентної ставки
своп-контракту й інші оператори ринку. Вартість процентних своп-контрактів
рухається разом з ринковими процентними ставками. Котирування у своп-контрактах
здійснюється у вигляді фіксованої ставки процента, яка розраховується від
визначеної суми своп-контракту. Відомою є фінансова інновація - ф’ючерсні
контракти на ETF − Exchange Traded Fund на суму понад 10 млрд. доларів
США. Система застосування даного інструмента складається з провайдера ETF,
біржі, провайдера індексу, інвестора та фінансових посередників (брокера,
банку, маркет-мейкера тощо) [3, c. 18]. Маркет-тейкери - пасивні учасники ринку, які
слабко впливають на ситуацію і залежать від маркет-мейкерів. Маркет-тейкер
завжди перебуває в більш невигідному становищі ніж маркет-мейкер: він купує
дорожче, а продає дешевше.
На українському
фондовому ринку маркет-мейкери не набули широкого розповсюдження, що можна
пов’язати з недостатнім розвитком ринку капіталів, обмеженою кількістю цінних
паперів, які знаходяться в обігу на фондових біржах. Підвищення вимог до
лістингу з боку регулятора, що спостерігається в останні роки, на жаль, не
привело до бажаних результатів. Натомість дієвим механізмом може стати внесення цінних паперів у лістинг бірж самими
учасниками біржових торгів, що надасть можливість професійним учасникам
ринку торгувати не будь-якими, а цікавими саме ринку інструментами; гарантує
підтримку брокерами ліквідності ринку цінних паперів із самого початку їх
обігу. Виділяють три групи методів оцінки рівня інформаційної асиметрії з
використанням біржової інформації: оцінки, що базуються на прогнозах
аналітиків; метод оцінки інвестиційних можливостей (оцінка market-to-book ratio
як міри інформаційної асиметрії); оцінки мікроструктури ринку [4, c. 103].
Інноваціями на
фінансовому ринку є похідні фінансові інструменти, однак перепонами на шляху їх
розвитку є [5, c. 183]:
- нерозвиненість
ринків базових фінансових інструментів та низький рівень ліквідності як базових
фінансових інструментів, так і похідних, що обумовлює необхідність застосування
дієвих моделей поведінки основних інститутів ринку, а також введення
адекватного інституту маркет-мейкингу;
- відсутність
дієвих моделей депозитарного, клірингового обслуговування цінних паперів;
- відсутність
зрозумілих для учасників ринку методів і моделей оцінки, обліку, розрахунків за
похідними фінансовими інструментами, оподаткування операцій з ними, принципів
побудови систем ризик-менеджменту заснованих на цих інструментах;
- обмеженість
використання похідних фінансових інструментів для ефективного управління
фінансовими ризиками і підтримки ліквідності фінансового ринку в цілому;
- превалювання
спекулятивних операцій, при повній відсутності зацікавленості великих компаній
у здійсненні хеджування, що призводить до зростання ризикованості таких
операцій.
Внутрішні
фактори, що впливають на ліквідність похідних цінних паперів, може контролювати
сам конструктор похідного цінного паперу. Це стосується, перш за все,
відповідності вимогам учасників ринку; встановлення правил торгівлі і
відповідальності за їх порушення; створення ефективної клірингової системи;
заходів які вживаються для підтримки ліквідності похідного цінного паперу,
наприклад, зменшення розміру гарантійних внесків на певний період, призначення
офіційних маркет-мейкерів, встановлення інтервалів торгівлі. Інакше кажучи,
конструктор похідного цінного паперу повинен розробити такий похідний папір та
його торгове середовище, які максимально зручні для потенційних користувачів і
залучити якнайбільше учасників на ринок цього похідного цінного паперу.
На банківському
ринку України маркет-мейкери представлені Національним банком України, великими
банківськими установами другого рівня, маркет-тейкери - дрібними комерційними
банками, клієнтами банків - різними фондами, компаніями, хеджерами, фізичними
особами тощо.
НБУ, як маркет-мейкер, встановлює
офіційний курс гривні до іноземних валют, облікову ставку, яка є орієнтиром для
ставок за кредитами і депозитами клієнтів банку. Перейнявши тактику
«маркет-мейкерства» НБУ відносно облігацій державної позики, можна
запропонувати депозитним корпораціям України стати маркет-мейкерами за окремими
корпоративними облігаціями, при цьому поступово створюючи доступну базу даних
прозорої фінансової інформації про українські підприємства – потенційних
емітентів корпоративних облігацій [6, c. 62]. Це підштовхне розвиток усіх
сегментів фондового ринку в Україні для взаємної вигоди його суб’єктів і всієї
економіки в цілому.
«Маркет-мейкери»
і «маркет-тейкери» використовують різні підходи до ціноутворення на банківські
послуги, вибір яких визначається різними зовнішніми та внутрішніми факторами
залежно від виду банківської послуги. Витратний метод, переважно,
використовується банками «маркет - мейкерами». Визначена ціна в подальшому
коригується ринковими умовами. Більшість банків, які відносяться до
«маркет-тейкерів», використовують індикативні ціни, сформовані ринком.
Література:
1. Журавка, Ф.О. Ставка LIBOR як основний індикатор світового
валютного ринку [Текст] / Ф. О. Журавка // Вісник Української академії
банківської справи. – 2007. – № 2(23). – C. 29–34
2. Савченко, Т.Г. Трансфертне ціноутворення як
інструмент управління процентним ризиком банку [Текст] / Т. Г. Савченко, О. М.
Пожар // Вісник Національного банку України. – 2009. – № 7. – С. 30-38.
3. Сохацька, О.
М. Etf-інноваційний фінансовий інструмент світового ринку капіталів [Текст] /
О. М. Сохацька, Н. Є. Стрельбіцька // Вісник Української академії банківської
справи. – 2012. – № 2 (33). – С. 12–21.
4. Пластун, О.
Л. Роль біржової інформації в оцінці рівня інформаційної асиметрії / О. Л.
Пластун // Вісник Університету банківської справи Національного банку України :
збірник наукових праць. – 2013. – №2 (17). – С. 102-107.
5. Бурденко, І.
М. Передумови створення та використання інноваційних фінансових інструментів на
ринку похідних фінансових інструментів України [Текст] / І. М. Бурденко //
Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2012. - № 3. – С. 181-190.
6. Циганов, С.
А. Удосконалення діяльності комерційних банків на фондовому ринку в країнах із
перехідною економікою [Текст] / С. А. Циганов, Д. М. Костан // Вісник
Української академії банківської справи. - 2002. - N 1. - C. 59 – 63.