Цюх Ілона, Мірошніченко Ю.В. , доцент, , к.т.н.

Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

«ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСНОГО УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ ОБСЛУГОВУВАННЯ»

Складні економічні обставини, конкуренція між підприємствами вимагають переоцінки принципів та механізмів управління діяльністю. Одним з найефективніших напрямів модернізації є процесний підхід - філософія управління, яка розглядає підприємство як сукупність робіт, згрупованих для виготовлення відповідних типів товарів та послуг для внутрішніх і зовнішніх споживачів[1].

Процесний підхід орієнтований на бізнес-процеси які являються сукупністю різного роду діяльності підприємства. Підприємство- складна соціотехнічна система схильна до впливів ринку. Ці впливи визначають організаційну структуру та ведення господарської діяльності підприємства. Для успішної конкуренції підприємству потрібно визначити чіткі інструменти керівництва, управління, контролю. Маючи уявлення про структуру бізнес-процесів, підприємство здатне проводити адаптацію незалежно від будь-яких змін ринку, бізнес-процес являється предметом нововведень[2].

Процесний підхід являється головною ознакою успішного управління. Даний підхід використовується в рамках міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000. Говорячи про даний підхід мається на увазі управління процесом, застосування методологічних прийомів. Як правило, керівники підприємств очікують від такого підходу до управління організації наступних проблем:

- Підвищення рентабельності;

- зниження поточних витрат;- покращення системи звітності компанії;

-зниження впливу людського фактору.

Особливості функцій процесного підходу полягають у тому, що вони формулюються не довільно, а являють собою певну систему. Послідовно використовувані створюють управлінський цикл, який являє собою одночасне існування функцій і етапів.

Процесний підхід до управління сьогодні один з небагатьох способів для організації залишатися конкурентоздатною. Даний підхід примушує менеджерів компанії звернути увагу на взаємодію учасників процесів, оскільки через їх невизначеність відбуваються найбільші втрати інформації і часу, що безпосередньо ведуть до фінансових втрат. Формалізація і автоматизація процесної структури дасть можливість досягнення загальної мети організації, при цьому найефективнішим способом.

Як виняток, керівники на своїх підприємствах створюють проектні групи для вирішення проблем. У пошуках рішення проблем керівництво разом з працівниками проводять оптимізації в організаційній структурі, перепорядкування відділів[3]. Але більшості компаній не вдається отримати серйозних результатів шляхом трансформації організаційної структури, підвищення та заохочення працівників.

Впровадження процесного підходу до розробки стратегії управління персоналом надає такі переваги: - для власників організації – підвищення ефективності бізнесу, зростання продуктивності праці; поліпшення репутації організації, в тому числі як роботодавця; - для менеджерів організації – підвищення продуктивності праці; оптимізація витрат і мінімізація ризиків, пов’язаних з персоналом; підвищення керованості трудовими ресурсами організації, підвищення привабливості на ринку праці; - для співробітників організації – зрозумілість і прозорість принципів побудови відносин з персоналом, у тому числі системи винагороди, можливість управління своїм професійним і кар’єрним розвитком.

Отже, метою діяльності будь-якого підприємства є максимізація прибутку, звідси виникає необхідність пошуку методів та прийомів досягнення поставленої мети. Одним з таких шляхів являється оптимізація роботи підприємства з метою зниження витрат. Процесний підхід в сфері обслуговування у сучасній практиці менеджменту реалізується в таких системах:системі загального управління якістю (Total Quality System (TQM)); системи управління якістю, інтегрованої з бізнес-процесами (Process Integrated Quality System (PIQS)); Міжнародних стандартах ISO 9000, і ін. В основі всіх зазначених систем лежить формалізований опис бізнес-процесів.

Але не слід забувати, що процесний підхід, є однією з найпопулярніших управлінських концепцій, не так просто впровадити на практи- ці. Є різні методи його впровадження, що відріз няються послідовністю і змістом етапів створен- ня процесно-орієнтованої системи управління. Одним з найвідоміших підходів є методологія, запропонована М. Хаммером і Д. Чампі і відома як «Реінжиніринг бізнес-процесів –фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування бізнес-процесів для досягнення істотних поліпшень в ключових для сучасного бізнесу показниках результативності» [4].

СПИСОК ВИКОРИСТАНО Ї ЛІТЕРАТУРИ

1.[Електронний ресурс] –Режим доступу: http://revolution.allbest.ru/management/00234762_0.html

2. Городецька Т. Б. Інноваційний потенціал промислових підприємств та напрями підвищен- ня його результативності / Т. Б. Городецька, О. Г. Іващенко // Міжвузівський збірник (за галузями знань «Машинобудування та металообробка», «Інженерна механіка», «Металургія та матеріа- лознавство». — Луцьк, 2014. — Вип. 47. — С. 27– 37.

3. М. Хаммер, Дж. Чам- пи; пер. с англ. Ю. Е. Корнилович. — М.: Манн, Ива- нов и Фербер, 2006. — 287 с

4. Реинжиниринг корпорации : манифест революции в бизнесе / М. Хаммер, Д. Чампи ; пер. с англ. [Ю. Е. Корнилович]. — 2-е изд. — М. : Манн, Иванов и Фербер, 2007. — 286 с.