Назарук Леся, 2 курс, магістр, спец.
«Маркетинг», д/ф
Наук. кер.
Вдовічена О.Г.
Чернівецький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Тенденції та перспективи розвитку ринку опалювального
обладнання західного регіону
У статті проаналізовані основні
тенденції та перспективи розвитку ринку опалювального обладнання західного
регіону. Розглянуто основні важелі впливу на вибір того чи іншого пристрою.
Визначені проблеми та перспективи розвитку ринкової ситуації.
Ключові
слова: ринок
опалювального обладнання, котли, твердопаливні котли, енергетична галузь,
природний газ, імпортні виробники, вітчизняні виробники, західний регіон.
Постановка проблеми. Енергетична
галузь є однією з найважливіших галузей господарського комплексу України. Вона
забезпечує благополучне та комфортне життя громадян держави, ,безперебійну
злагоджену роботу промислових підприємств, а також характеризує її позиції на
світовому ринку.
На даний момент
український ринок енергетики є досить нестабільним. Така ситуація склалася переважно
під впливом таких факторів як: обмеженість енергетичних ресурсів; висока вартість
енергоресурсів; висока вартість транспортування; перенасиченість ринку
опалювального обладнання. Проте, варто детальніше проаналізувати ці фактори та
визначити основні перспективи цього ринку на прикладі західних регіонів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання
становлення та розвитку ринку опалювального обладнання в Україні у своїх працях
висвітлювали багато вітчизняних та іноземних вчених і практиків. З них такі як: Андріанова І. [1],
Ветрова Є. [2], Глушко А. [3], Швець
Я.С. [4], Риндін Д.Б. [5], Мхитарян Н.М. [6] тощо.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Тема розвитку
ринку опалювального обладнання як західного регіону так і країни в цілому
залишається недостатньо висвітлена в сучасній літературі. Та потребує більш ґрунтовного
дослідження.
Метою роботи є аналіз ринку
опалювального обладнання західних областей, динаміки його розвитку та
визначення перспектив. На основі мети визначено ряд завдань: визначити основні фактори зростання ринку опалювального
обладнання; дослідити основних імпортерів опалювального обладнання на
визначеному ринку; встановити перспективи розвитку західного ринку опалювальної
техніки.
Викладення основного матеріалу дослідження.. До західного регіону
прийнято відносити наступні області: Волинська, Рівненська, Львівська,
Тернопільська, Хмельницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька.
В останні роки обсяги продажів опалювальних котлів у
вищезазначених регіонах неухильно збільшуються, при цьому причин для зниження
популярності даної продукції поки немає. Середні темпи зростання продажів
опалювального обладнання складають біля 5% щорічно. Цьому сприяло багато
чинників. По-перше, перехід до ринкової економіки, що відкрив кордони для
іноземних виробників, наслідком чого стало насичення ринку обладнанням різних
цінових і якісних категорій. По-друге, стрімкий і динамічний розвиток
житлово-будівельної галузі. По-третє, активна державна політика по газифікації
міст і сіл. По-четверте, зростання попиту на автономне опалення. По-п'яте,
державний курс на енергозбереження та екологічну безпеку. Ці та багато інших
чинників відігравали ключову роль у формуванні ринку. [1]
Серед найбільших імпортних
виробників, які представлені на ринку західної України, можна виділити
наступні: Ariston, Viessmann, Vailant, Western, Atmos, Sas, Moderator, Electromet,
BAXI, SOLLY, Viadrus, Roca, Junkers, Buderus, Ferroli, Sime, Berreta, Logica,
Kriger, De Dietrich, Dakon, Per-Eco, Protherm, Demrad та ін. [3]»
З вітчизняних виробників можна
виділити таких (рис.1): ЗАТ «Агроресурс» (м. Рівне) – ТМ «Данко», ВАТ
«Красилівський машинобудівний завод (Хмельницька обл.) – ТМ «ATON», ВАТ
«Агротепломаш» (м. Житомир) – ТМ «Atem», ТОВ «Волинь-Кальвіс (Волинська обл.) –
ТМ «Kalvis». [5]
Рис. 1.
Основні імпортери опалювального обладнання на ринок західної України
(відсоткове співвідношення) [5]
Як видно з рисунка, на сьогоднішній день лідируючі
позиції серед виробників за обсягами продажів та асортименту займають фірми
Ferroli та Hermann. За ними йдуть Vaillant та Westen. Замикають рейтинг
опалювальних приладів італійські бренди Beretta та Ariston. Окремий випадок -
це вітчизняний виробник. Сьогодні деякі наші котли є досить популярними.
Наприклад, гарну репутацію навіть за кордоном мають котли від виробників ДАНКО
та АТОМ.
Газові котли в Україні виробляє близько 50 заводів,
половина з яких випуск газових опалювальних агрегатів не вважає своєю основною
спеціалізацією. З огляду на це, вироби більшості з них не виходять за межі
регіонального ринку. До прикладу, відомі німецькі компанії Bosch і Vaillant, а
також Junkers займають близько 40% ринку настінних котлів в Європі.
Основними експортерами опалювального
обладнання є країни СНД (83,27%), країни Європи (16, 41%), значно менша частина
припадає на країни Африки та складає менше 1%. Обсяг продажів опалювального
обладнання в Україні носить нерівномірний характер, адже одні котли продаються
краще, а інші – гірше.
Якщо розглядати ринок опалювального
обладнання західного регіону, варто зазначити, що тут представлені всі можливі
види котлів (рис.2)
Рис.
2. Ринкова
класифікація сегментів опалювальних котлів [6]
На нашу думку, варто визначити основні переваги
та недоліки кожного виду котлів (табл.1).
Таблиця 1
Порівняльна характеристика різних
типів котлів
|
Тип
котла |
Переваги |
Недоліки |
|
Твердопаливні котли класичні
на колосникових гратах |
ü
перевірена часом
технологія; ü
надійність і
простота конструкції; ü
невисока вартість; ü
можливість
застосування декількох видів палива; |
ü
низький ККД котла; ü
відсутність
контролю за температурою теплоносія; ü
велика чутливість
до вологості використовуваного палива; |
|
Котли тривалого горіння
(Candles) на твердому паливі |
ü
тривалість роботи у
даного типу котла на одному завантаженні вугіллям становить до 3-х діб; ü
котли
енергонезалежні; |
ü
малий ККД - до 70%; ü
немає регулювання
температури теплоносія ü
дуже чутливі до
якості завантажуваного палива; ü
головний недолік
котла: циклічна робота: завантаження палива - розпалювання - горіння -
загасання - чищення котла. дозавантаження палива можливе, але абсолютно
недоцільне. |
|
Твердопаливні котли на
пеллетах |
ü
великі інтервали
між дозавантаження палива; ü
досить високий ККД; ü
широкий діапазон
регулювань теплоносія; ü
паливо для котла
упаковано в дуже зручні поліетиленові пакети; |
ü
висока вартість
котлів; ü
необхідно
підключення до електроживлення; |
|
Газогенераторні піролізні
котли (загальні для всіх виробників котлів характеристики) |
ü
високий ККД ü
великі інтервали
між дозавантаження палива ü
великий діапазон
регулювань ü
надійність
конструкції і зручність в експлуатації. |
ü
необхідно
підключення до електроживлення; ü
при відсутності
футеровки камери завантаження чутливі до вологості палива; ü
при неповній
футеровці камери згоряння дуже швидко виходять з ладу через прогорання
стінок; |
|
Газогенераторні (піролізні)
котли «Мотор Січ» |
ü
високий ККД - до
92%; ü
великі інтервали
між дозавантаження палива (до 12 -16 годин); ü
великий діапазон
регулювань температурних режимів теплоносія; ü
низька вартість
палива; ü
конструкційна
надійність і зручність в експлуатації; ü
можливість
спалювати сирі дрова. |
ü
висока
вартість котлів ü
необхідність в
підключенні до електроменержі. |
Звичайно, не дивлячись на постійне
зростання цін на газ, даний вид палива залишається найдешевшим. А саме цей
фактор стимулює багатьох на покупку саме газового котла. Газовий котел, здавалося б,
повсякденна річ.
Але ви здивуєтеся, яка
різноманітність газових котлів представлено на ринку опалювальних пристроїв
сьогодні.
Основні типи газових котлів:
·
Підлоговий. Такий котел встановлюється в окремому
приміщенні з димоходом і хорошої вентиляції, адже для його ефективної роботи
потрібен водяний насос.
·
Настінний. Такий котел вже має камеру згоряння і
вбудований водяний насос. Ці котли економлять простір і є більш вигідними з
фінансового боку.
Котли, що працюють на твердому паливі сьогодні
стають дуже популярними серед покупців. Державні програми стимулюють жителів нашої країни
перейти на твердопаливні котли. Незалежність від інших джерел енергії – основна
перевага, завдяки якому жителі приватних будинків все частіше роблять свій
вибір на користь котлів на твердому паливі. Але й без недоліків не обійшлося:
необхідність закладки палива кожні 3-4 години.
Сьогодні електрику проведено у всіх
населених пунктах нашої країни, тому встановити електричний котел в приватному будинку
буде досить просто. Для такого котла не потрібні ні димар, ні вентиляційний
канал. Безшумні, екологічно чисті, компактні, прості в установці електричні
котли – відмінне рішення для опалення приватного будинку. Але для цього
електрична проводка в приватному будинку повинна бути якісною і витримувати
великі навантаження.
Також необхідно згадати і про такий
вид котлів як дизельний. Всім відомо, що зберігати горючі речовини поряд з
будинком вкрай небезпечно, та й ціни на дизельне пальне сьогодні не дозволяють
назвати дизельні котли кращим варіантом для опалення будинку. Такі котли
вибирають тільки в крайніх випадках, коли газ та електрика не доступні.
Комбіновані котли можуть працювати
як на газовому та дизельному пальному, так і на електриці, або почергово. При
зміні виду палива варто замінити тільки пальник [4,1].
При виборі котла необхідно врахувати
всі особливості помешкання та зупинити свій вибір на достатньо потужному пристрої
у кожному окремому випадку. Розрахунок потужності газового обладнання можна
виконати таким способом: врахувати, що на кожні 10 кв. м. площі необхідно 1 кВт
потужності газового обладнання. Це співвідношення можна використовувати при
висоті стелі до 3 м та наявності утеплення всієї будівлі. Отримане значення
необхідно помножити на поправочні коефіцієнти:
ü в залежності від географічного
положення: 1-1,1;
ü від рівня теплоізоляції будинку:
0,7;
ü 0,9 –для гарно утеплених;
ü 1-1,2 – для середнього рівня;
ü 2-2,5 – для дачних і літніх
будівель. [2]
Також серед користувачів продовжують
користуватися популярністю котли з атмосферним пальником. Ці котли завжди характеризуються простотою, низькою
ціною і тихою роботою а також атмосферний пальник служить довше.
Проте, варто зауважити, що останнім
часом все ж таки спостерігається тенденція збільшення попиту на настінні газові
котли. Настінні котли користуються попитом не
тільки в Україні, але і в Європі, де вони коштують значно дешевше, при цьому їх
експлуатація набагато простіша. Нагадаємо , що один настінний котел здатний
обігріти площу в 200-300 кв.м, а також є додаткова можливість користуватися
гарячою водою, що, природно, дуже приваблює споживачів.
Цікаво, що попит на вітчизняні моделі,
які відрізняються оптимальною вартістю, є дещо нижчою від аналогічних імпортних
пристроїв. Фахівці стверджують, що головною причиною подібної тенденції є
насамперед збільшення кількості газифікованих районів. Також варто відзначити,
що в останні роки зросла кількість котеджного будівництва, що передбачає
зростання потенційних споживачів опалювальних пристроїв які володіють
достатніми коштами. Отже, економія на опаленні у таких покупців буде явно
нераціональною. Безумовно, не варто забувати, що власники міських квартир не
мають у своєму розпорядженні великих площ, таким чином, купівля настінного
котла є найбільш вигідним рішенням. Також покупцям доводиться враховувати
розмір і вагу самого котла. Така категорія опалювального обладнання передбачає
компактність і полегшеність конструкції.
Варто звернути увагу і на той факт, що останнім часом,
нам доводиться спостерігати неприємну тенденцію до зростання вартості
природного газу для населення. В 2014 році як номінальна, так
і «діюча» роздрібна ціна на газ підвищилась приблизно однаково – на 25% від
середнього рівня 2012-2013 років, в той час як в 2015 рік – таке підвищення
було різним – в 2.4 та 1.6 разів, відповідно. Система субсидій та пільг
фактично знизила середню ціну газу для населення в 2015 році в 1.6 рази. При
чому таке зниження відбулось нерівномірно між різними групами споживачів.
Отримувачі субсидій практично не сплачували за спожитий газ власними коштами,
оскільки встановлені державою соціальні норми споживання газу на опалення, в
межах яких надається субсидія, значно перевищують фактичне споживання газу на
опалення (рис.3) [10].
Рис. 3. Середньозважена номінальна та «діюча» ціна на природний газ для
населення [10]
Проте, необхідно відмітити і те, що держава намагається дбати про
громадян. Зокрема, одним з державних заходів став, так званий, «теплий кредит».
Він спрямований в основному на придбання газового обладнання, що дозволяло б
економити. Із значним підвищенням ціни на природний газ для населення, найбільш
конкурентними стають підприємства, що виготовляють обладнання яке дозволяє
заощаджувати. Це стосується не лише ринку західної України, а й усієї країни.
Так, за даними Держкомстату в період 2014-2015 рр. було видано понад 80 тисяч
«теплих кредитів» на загальну суму 1.25 млрд. грн. [8].
Поряд з тим, в умовах постійного зростання цін на енергоресурси особлива
увага приділяється питанню їх економного використання. Саме тому багато
власників об’єктів нерухомості віддають перевагу автономним системам теплопостачання.
При цьому найбільшим попитом користуються газові котли. Таке обладнання займає
близько 85% західного ринку автономних джерел тепла.
На українському ринку і у
західних областях, зокрема, у продажі можна зустрічати ряд продукції, яка з меншою
або більшою користю може замінити газову систему опалення (субститути):
ü
твердопаливні котли (працюють на деревині, брикетах, тирсі чи вугіллі);
ü
рідкопаливні котли (працюють на відпрацьованому машинному маслі);
ü
електричні котли;
ü
кліматичне обладнання;
ü
UFO;
ü
опалювальні системи, що працюють на основі гідро- та теплоенергетики [4].
Ринок автономного опалювання в
Україні вже пережив стадію становлення, і частка котлів, що експлуатуються 5 і
більше років, постійно росте, сприяючи цим підвищенню попиту на сервісне
обслуговування. Система реалізації опалювального обладнання в Україні
знаходиться на етапі активного формування і удосконалення. Пов’язано це з тим,
що відомі виробники джерел тепла вже зайняли певну частку ринку і головним
своїм завданням вважають підвищення рівня сервісного обслуговування своїх
виробів [11].
На відміну від ринку опалювального
обладнання ринок послуг з його обслуговування поки ще тільки формується. Продаж
опалювальних котлів сьогодні часто не
передбачає зобов’язань компанії з якісної сервісної підтримки. Звичайно, така
підтримка повинна включати в себе не лише гарантійне і післягарантійне
обслуговування, але й весь цикл робіт: від енергоаудиту приміщень, які
опалюються і складання проекту системи опалення до монтажу з наступною перевіркою
інженером його правильності, після чого обладнання ставиться на гарантію.
Окремим
питанням є також можливість переходу на альтернативні види палива. Серед альтернативних
видів палива в першу чергу слід зазначити спирти, зокрема метанол та етанол, які
можна застосовувати не тільки як добавку до бензину, але і в чистому вигляді.
На сучасному етапі впровадження такого виду палива ведеться активні розробки. Найбільш
близькою до втілення є ідея про змішування дизельного палива, отриманого з
нафтопродуктів з біодизелем, отриманим із соняшника або рапсу. Цей спосіб –
найменш витратний і самий простий з технічної точки зору, бо не вимагає
кардинальної заміни автопарку.
Український уряд розпочинає програму кредитування
для придбання котлів на альтернативному паливі. Таким чином урядовці
сподіваються, що українці масово відмовляться від газового опалення.
Ключова ідея
цих змін – запустити два фінансових механізми стимулювання: для заміни газових
котлів населенням та заохочення бізнесу до капіталовкладень у заміщення газу
для комунальної і бюджетної сфери. Що стосується населення, то на програму
заміни газових котлів держава готова виділити 50 млн грн на компенсацію тіла
кредиту. Кожному, хто візьме кредит, наприклад, на твердопаливний котел чи
електричний котел, обіцяють компенсувати 20% від тіла кредиту. Механізм
стимулювання населення дуже прозорий та доступний: пересічному громадянину для
отримання 20 відсоткової компенсації тіла кредиту достатньо буде: обрати котел,
принести в Ощадбанк рахунок-фактуру та укласти кредитний договір[13].
Згідно з державною програмою «Тепла оселя»
передбачено відшкодування до 70% витрат на енергоефективність – утеплення
квартири або приватного будинку [14]. Реалізація такої програми дасть можливість ефективно
використовувати енергоресурси та зменшити навантаження на сімейний бюджет,
враховуючи суттєве підвищення комунальних платежів.
Завдяки державній підтримці фізичні особи зможуть
отримати відшкодування до 30% суми кредитних коштів, залучених на придбання
котлів, енергоефективного обладнання та матеріалів.
Висновки.
Відзначимо, що на подальший розвиток ринку газових котлів в значній мірі будуть
впливати наступні фактори: незадовільний стан комунальної теплоенергетики,
зростання цін на газ, триваюча газифікація населених пунктів, продаж
контрабандної продукції, інтенсивне впровадження автономного опалення
організаціями-споживачами, сезонність.
Маркетингове дослідження
ринку показало, що в найближчі кілька років пропозиції опалювального обладнання
в західному регіоні будуть продовжувати збільшуватися на 7-9% щорічно.
Збільшення попиту на подібну продукцію буде постійно стимулювати зростання
пропозиції. Зараз великий внесок в пропозицію побутових опалювальних котлів на
ринку вносить імпорт. Отож, ринок опалювального обладнання західного регіону є
дуже насиченим. На ринку представлена продукція з усіх континентів, однак
перевагу все ж мають країни СНД та Європа. На вибір споживачів надані газові,
твердопаливні, електричні, дизельні та комбіновані котли. Лідерами є наступні
фірми: Ferroli, Hermann, Vaillant та Westen. Ринок демонструє чітку динаміку до
зростання на 5-9% щорічно. Непогані позиції на ринку опалення західної України
мають вітчизняні фірми-виробники.
Список використаних джерел
1. Андріанова І. Дослідження ринку теплової генерації
електроенергії і теплопостачання в Україні. [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nmaup/2010_3/pdf_fi
2. Ветрова Є. Огляд ринку опалювальної техніки
України. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://dnpconsult.com.ua/index.php?option=com
3. Глушко А. Світовий ринок систем опалення.
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://bprice.ua/analytics/construction_news/14
4. Швець Я. С. Побутові
газові котли: підбір, встановлення, експлуатація. / Я.С. Швець// – Видання
друге, перероблене і доповнене. – Львів: ЕКОінформ, 2008. – 264 с.
5. Риндін Д. Просто про
«складне». Основи конденсаційної техніки/ Д. Риндін //Ринок інсталяцій. – 2006.
№4. – с.6-8; №5. – с.21-24; №6. – с.19-21.
6. Мхитарян Н.М.
Энергосберегающие технологии в жилищном и гражданском строительстве. / Н.М.
Мхитарян// – К.: Наук. думка, 2000. – 420 с.
7. Передумови змін на
ринку опалювального обладнання України. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://tourlib.net/books_ukr/muzychenko15.htm
8. Підготовка до
опалювального сезону 2017 уже стартувала. Чого чекати українцям? [Електронний
ресурс]. Режим доступу: http://bio.ukrbio.com/ua/news/16394
9. Показники експорту-імпорту по областях.
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/operativ
10.
Статистичні тонкощі, «Драйвери» зниження споживання. [Електронний
ресурс]. Режим доступу: http://voxukraine.org/2016/05/19/skorochennya-spozhyvannya-gazu/
11.
Исследование рынка отопительных систем, продажа и сервис [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://kamchatinfo.com/adv/b2b/tmp
12. Дослідження
українського ринку промислових котлів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3258
13. У
Держенергоефективності вважають, що Україні необхідно три роки,
щоб позбавитися заленості від російського газу. [Електронний ресурс].Режим
доступу :
http://www.unn.com.ua/uk/news/1388736-za-tri-roki-ukrayina-mozhe-povnistyu-pozbavitsya-zalezhnosti-vid-rosiyskogo-gazu-s-savchuk
14. Дім опалень,
опалювальна батерея. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://np.pl.ua/2015/09/za-prohramoyu-tepla-oselya-obitsyayut-vidshkoduvaty-70-vytrat-na-enerhoefektyvnist/