Шмиголь Н.М.д.е.н., професор

Булгакова Т.С.

Запорізький національний університет

 

Особливості ведення бухгалтерського обліку страхових компаній

В сучасних умовах бухгалтерський облік та звітність страхових компаній має певні особливості, які зумовлені природою страхових послуг та національним законодавством. Для діяльності страхових компаній характерні специфічні бухгалтерські рахунки, фінансові та господарські операції, певна первинна та звітна документація [1].

Серед вітчизняних вчених, що приділяють увагу дослідженню механізму діяльності страховиків можна виділити таких вчених економістів, як: Базилевич В.Д., Воропаєв Ю.К., Агафоненко О.Ю., Федорова Я.Б., Богомолов. Е.Н.

Страхові компанії України здебільшого використовують у своїй діяльності журнально-ордерну форму бухгалтерського обліку. Аналітичний облік страхових операцій ведеться у відомостях аналітичного обліку страхових премій і страхових виплат. Бухгалтерський облік майна та результатів своєї роботи ведеться методом подвійного запису господарських операцій згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку. Окремого плану рахунків, який відбивав би специфіку діяльності страховиків, законодавство не передбачає. Бухгалтерський облік страховика включає облік господарських операцій, характерних для кожного суб’єкта підприємництва, та облік операцій, пов’язаних зі страхуванням, перестрахуванням, інвестиційною діяльністю. Саме операції, пов’язані зі страховою діяльністю, складають основу діяльності страховика,  формують його доходи і витрати, а тому є важливим елементом його облікової політики. Головною особливістю діяльності страхової компанії є те, що страховик спочатку акумулює кошти, що надходять від страхувальника, а після цього несе витрати, пов'язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами.

Згідно з П(С)БО 15 «Дохід» визначені методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, але при цьому норми стандарту не поширюються на доходи, пов’язані із страховою діяльністю. Отже, при складанні вітчизняними страховиками Звіту про фінансові результати не враховуються особливості страхової галузі та вимоги Закону України «Про страхування», оскільки склад доходів і витрат страховика не відповідає значенням показників, що містяться у формі № 2 [2].

Особливістю визначення доходу страховика є те, що він складається із надходжень страхових платежів, комісійних винагород за перестрахування, сплачених перестраховиками часток страхових відшкодувань, повернених сум з централізованих страхових резервних фондів, вивільнення резервів збитків. Методика визнання доходу від страхової діяльності відрізняється від методики підприємств інших галузей, де дохід визнається за кожною операцією.

Не відповідає сутності і склад специфічних витрат страховика, представлений у формі № 2. Стаття звіту «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» не відображає всю сукупність витрат, пов’язаних з наданням страхової послуги. До того, ж не існує чітких вимог щодо формування собівартості наданої послуги, в кожній страховій компанії склад витрат, що складають собівартість, визначається самостійно.

Діяльність страховика має специфічний характер – залучення коштів шляхом страхування фізичних та юридичних осіб, а тому вимагає державного нагляду. Контроль держави за страховою діяльністю забезпечується, шляхом перевірки фінансової звітності страхової компанії на предмет відповідності діяльності вимогам страхового законодавства, забезпечення її платоспроможності відповідно до взятих страхових зобов’язань та виконання умов розміщення коштів страхових резервів [3].

Згідно чинного законодавства діяльність страхових компаній підлягає під перелік тих видів господарської діяльності, для яких є обов’язковим проведення щорічного аудиту фінансової звітності [4].

Сталу ситуацію, що склалася в процесі обліку страхової діяльності можна вирішити за допомогою розробки єдиного системного підходу щодо обліку страхових резервів та перестрахування, детальнішого контролю щодо використання акумульованих коштів з боку державних органів. Ці заходи можуть спростити процес державного контролю та покращення іміджу цього сектору економіки, а це, в свою чергу, буде сприяти розвитку економіки в цілому.

Список використаної літератури

1. Мельник Т.Г. Особенности учета и отчетности в страхових компаниях Украины / Т.Г. Мельник// Економічний форум. – 2011. - № 2. – С. 58 – 62.

2. Бєлгородцева М.О. Напрямки вдосконалення Звіту про фінансові результати для страхових компаній / М.О. Бєлгородцева // Інноваційна економіка // - [Електроний ресурс]. - Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua

3. Буханець Д.Г. Бухгалтерський облік у страхових компаніях: проблеми організації та методології. / Д.Г. Буханець // Науковий вісник: Збірник наукових праць Українського фінансово-економічного інституту. № 2(5). - Ірпінь: УФЕІ. - 1999. - С.101-105.

4. Гарматій Т. Облік та удит в страхових компаніях: [Навчальний посібник] / Т. Гарматій – Тернопіль, 2004. – 160 с. - С. 14.