Педагогические  науки/4.Стратегические направления реформирова­ния системы образования.

Цегельська Ю.В.

Хмельницький національний університет, Україна

Експертне оцінювання важливості педагогічних інновацій

 

Сьогодні у системі освіти відбуваються суттєві зміни. Вступають в силу нові державні освітні стандарти, у яких, крім змісту освіти, знайшли відображення і зміни в організації навчально-виховної роботи навчальних закладів. Саме тому сьогодні є потреба у вивченні цих змін, а саме впливу інновіцій або нововведень у системі освіти, на освітній процес.

Нововведення, або інновації, характерні для будь-якої професійної діяльності людини і тому природно стають предметом вивчення, аналізу та впровадження. Інновації самі по собі не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих учителів і цілих колективів [1].

Нововведення в освіті – це може бути педагогічний засіб, метод, методика, технологія, програма тощо. Під нововведенням часто розуміють цілеспрямовану прогресивну зміну, тобто певний процес. За інших випадків нововведенням називають саме засіб, введення якого до системи призводить до її зміни.

Питання впровадження та ефективності інновацій в освіті досліджувалось у роботах багатьох науковців, зокрема таких як К. Д. Ушинский, О. Р. Хомерики, Д. В. Соколов, А. Б. Титов, М. М. Поташник, М. Р. Юсуфбекова, І. П. Підласий, П. І. Підкасистий, В. І. Загвязінскій, И. В. Никишина, М. М. Шабанова, та ін.

Мета:  визначити найбільш ефективні, з точки зору підвищення якості освітнього процесу,  інновації у початковій школі на думку  вчителів.

Інноваційна спрямованість діяльності вчителів включає окрему складову – впровадження досягнень педагогічної науки. Сучасні педагогічні ідеї, результати наукових досліджень з педагогіки і психології для учителів, керівників закладів освіти часто залишаються невідомими через відсутність своєчасної інформації. Поняття «впровадження» означає спеціально організовану систему вивчення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, обґрунтування доцільності їх впровадження, розвиток на цій основі потреби у застосуванні наукових результатів на практиці.

Технологія впровадження на практиці досягнень науки має два етапи: вибір проблеми і організація роботи педагогічного колективу над проблемою.

Вибір проблеми передбачає виокремлення ідей, цілей, завдань, положень, висновків наукового дослідження. Це допомагає зосередити увагу на конкретному науково-методичному матеріалі, сконцентрувати на ньому всю творчу діяльність колективу: навчально-виховний процес, методичну та самостійну роботу педагогів [2].

Проаналізувавши Лист МОН України від 17.08.2016 №1/9-437 та додаток до даного листа, ми обрали дев’ять інновацій (для початкової школи) для подальших досліджень: встановлення міжпредметних звязків; введення «тематичних днів»; активізація навчального процесу (засвоєння навчального матеріалу у процесі екскурсій, квестів, організації і проведення конкурсів); конфіденційність інформації щодо результатів оцінювання; відміна оцінки за зошит; зменшення кількості підсумкових робіт; відміна оцінювання темпу читання; пом’якшення критеріїв оцінювання; заміна червоної ручки зеленою, при перевірці робіт.

Для вивчення впливу даних факторів було проведено опитування вчителів молодших класів Хмельницької СЗОШ №18, в якому респондентам було запропоновано оцінити важливість кожного фактору на якість освіти. В опитуванні прийняли участь 15 вчителів.

Для обробки результатів опитування було обрано метод нечислової статистики для обробки експертних даних. Одним із методів аналізу даних нечислової природи є побудова мажоритарного відношення переваг на множині факторів. Цей метод детально описується у роботах І. В. Сібікіної [3] та Б. Г. Міркина [4].

У результаті знайдено вагові коефіцієнти всіх факторів (інновацій). Одержані результати представлено в таблиці 1 (значення вагових коефіцієнтів обраховано з точністю до 0,01).

 

Таблиця 1 – Результати експертного оцінювання

№

Інновація

Ваговий коефіцієнт

1

Встановлення міжпредметних звязків

0,17

2

Введення «тематичних днів»

0,2

3

Активізація навчального процесу (засвоєння матеріалу у процесі екскурсій, квестів, організації і проведення конкурсів)

0,17

4

Конфіденційність інформації щодо результатів оцінювання

0,09

5

Відміна оцінки за зошит

0,06

6

Зменшення кількості підсумкових робіт

0,11

7

Відміна оцінювання темпу читання

0,04

8

Пом’якшення критеріїв оцінювання

0,13

9

Заміна червоної ручки зеленою, при перевірці робіт

0,02

 

Впроваджуючи інновації в освіті не враховується те, на скільки сильно вони впливають на освітній процес. З результатів експертного оціннювання випливає, що важливіть кожної інновації різна. Це свідчить про те, що одній інновації потрібно приділити більше уваги ніж іншій, для покращення результатів навчання. 

Найбільш вагомими інноваціями, на думку вчителів, є введення «тематичних днів»,  встановлення міжпредметних звязків та активізація навчального процесу. А найменший вплив на освітній процес будуть мати заміна червоної ручки зеленою, при перевірці робіт, відміна оцінювання темпу читання та відміна оцінки за зошит.

Саме тому рекомендовано звернути увагу саме на інновації, що найбільш впливатимуть на процес навчання, сприймання та засвоєння навчального матерілу.

Висновок. Отже, за результатами дослідження найважливіший вплив мають наступні інновації:  введення «тематичних днів»,  встановлення міжпредметних зв’язків та активізація навчального процесу (засвоєння навчального матеріалу у процесі екскурсій, квестів, організації і проведення конкурсів, зустрічей). Тому подальші наші дослідження будуть зосереджуватись саме на вивченні впливу цих інновацій.

Література.

1.   Лазарєв В.С. поняття педагогічної та інноваційної системи школи / В.С. Лазарєв / / Сільська школа. - 2003. - № 1. 

2.   Бєльчев П.В. Педагогічні інновації в системі освіти / Бєльчев П.В., Кусакін А.О., Окса М.М. // З колекції 40 наукових доповідей. "Сучасні наукові дослідження. Від теорії до практики ". Підсекція 3: Іновації в галузі освіти: зб.наук. доп. - Варшава: Вид-во Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2014. – Вип. 13: Педагогічні науки. – С 75-78

3.   Сибикина И. В. Построение мажоритарного отношения предпочтений при выявлении множества наиболее востребованных компетенций // Вестник АГТУ. Серия: Управление, вычислительная техника и информатика. 2011.  №2.  С.199-204.

4.   Миркин Б.Г. Проблема групового вибору. – М.: Наука, 1982. – 312 с.