Право/10. Хозяйственное право

Артем’єва Марія Сергіївна

Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля

Проблеми щодо перевірки достовірності е-декларацій

Сьогодні е-декларування набирає свої обороти у обговоренні своєї доцільності. Не залишається у тіні обговорення, щодо використовування інформації з е-декларації суб’єктами владних повноважень, зокрема працівниками податкових органів.

Так ось, після аналізу інформації з е-декларацій податкові органи нібито мають змогу викликати декларантів для з’ясування невідповідності у деклараціях, потім можлива передача справ у податкову міліцію або у прокуратуру.

З цього моменту потрібно поміркувати та провести детальний аналіз законодавства. Чи мають право податковий орган використовувати інформацію та витребувати від декларанта додаткову інформацію.

Наказом Міністерства фінансів від 13.03.2015 року № 333 затверджений Порядок здійснення перевірки достовірності відомостей вказаних у деклараціях про майно, доходів, витрат та про зобов’язання фінансового характеру (далі – Порядок).

Частина 5 Порядку передбачає, що перевірка здійснюється апаратом Державної фіскальної служби України, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) по місцю проживанню (податковому адресу) суб’єкта декларування, а саме:

1) Апаратом ДФС здійснюється перевірка на підставі отриманих копій декларації;

2) Територіальними органами ДФС – на підставі отриманих копій декларації таких суб’єктів декларування.

Частина сьома Порядку передбачає загальний алгоритм проведення контролюючими органами перевірки. Одна із складових цього алгоритму є отримання від суб’єкта декларування письмового пояснення та/або копій підтверджуючих документів у випадку встановлення розбіжностей між відомостями, вказаними в декларації. Надані письмові пояснення та/або копії підтверджуючих документів з питань встановлених розбіжностей є обов’язковими до розгляду та обліку при складанні висновків про результати здійснення перевірки.

Таким чином, вказаний Порядок не дає право органам ДФС викликати для отримання пояснень суб’єктів декларування, а передбачає тільки можливість отримання письмових пояснень з запитом або за власним бажанням суб’єктів декларування.

Повертаємося до е-декларування. Проаналізував антикорупційне законодавство, а саме Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII (далі – Закон № 1700-VII), відповідні статті Кримінального кодексу України, Кодексу про адміністративні правопорушення, а також нормативні акти Національного агентства з питань запобігання корупції, можна зробити висновок, що притягнути до відповідальності чиновників, які не мали змогу пояснити походження своїх доходів, не можливо. Це є прогалини антикорупційного законодавства.

Насамперед потрібно розуміти, хто буде перевіряти е-декларації, порядок перевірки та які порушення можна виявити при перевірці декларацій, відповідальність за ці порушення.

Відповідно до Закону № 1700-VII право перевірки та контролю декларацій, які були подані особами, повноважні виконувати функції держави та місцевого самоврядування, надано Національному агентству з питань запобігання корупції.

Національне агентство вправі здійснювати або контроль декларацій або їх повну перевірку відповідно до ст. 48 Закону № 1700-VII. Контроль стосується тільки своєчасності подачі декларації, повноти та вірності ї заповнення, а також наявності логічних та арифметичних помилок.

Закон № 1700-VII не встановлює порядок та строків здійснення контролю та перевірки. Він делегує ці питання Національному агентству з питань запобігання корупції, яке повинне врегулювати їх своїми нормативно-правовими актами.

На сьогодні питання про порядок здійснення контролю та повної перевірки не врегульований. На сайті Національного агентства з питань запобігання корупції є тільки проект рішення, зі змісту якого можна дізнатися, як планується проводитися такі перевірки та контроль.

Контроль щодо своєчасності подачі декларації буде проводитися за заявами або іншої наявної інформації про те, що конкретним суб'єктом декларація не була подана, або подана невчасно. Спосіб проведення контролю - пошук уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції відповідної декларації в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Якщо декларація не подана, Національне агентство з питань запобігання корупції повідомляє про це уповноваженим органам, в тому числі правоохоронним, а також самому суб'єкту декларування.

Вважаю доцільним врегулювати питання з порядком перевірки е-декларацій та врегулювати коло суб’єктів владних повноважень, які мають право використовувати інформацію з е-декларацій у своїй діяльності.

На сьогодні незавершена реформа щодо запобіганню корупції дає деякім особам обходити законодавство та дає можливість продовжувати застосувати корупційні схеми, а також суб’єктам владних повноважень зловживати своїми становищем.