Несинова С.В.

к.ю.н., доцент, доцент кафедри права

Жара О.

Студентка 3 курсу, спеціальність «Право»

Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля

ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІРУ КВОРУМА ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЬ

Перед тим як ми розглянемо цю тему, давай те дізнаємось що таке кворум.

Кворум (лат. quorum praesentia sufficit — яких присутність достатня) в українській правовій площині термін «кворум» в основному застосовується, якщо мова йде про діяльність акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю для визначення правомочності їх учасників приймати на зборах обов'язкові рішення, що стосуються діяльності товариства. Для прийняття різних за характером рішень одними й тими самими зборами або зібранням можуть визначатись різні кворуми. Для ухвалення процедур, рішень може бути встановлено кворум нижчий, ніж для рішень за змістом повноважень відповідних зборів або зібрання. Кворум може визначатися числом присутніх або відсотковим відношенням кількості присутніх до загальної кількості членів будь-якого органу.

До найчастіших варіантів кворуму належать:

Збори, що мають право розглядати будь-які питання, якщо на ньому присутні більше половини (або більше 2 / 3) від його складу.

Для ухвалення будь-якого рішення потрібно, щоб у голосуванні взяли участь більше половини від усіх, які мають право голосу.

Для різних питань порядку денного зборів можливе встановлення різних вимог до кворуму.

Кворум може визначатися такими способами:

1) тільки на початку засідання при реєстрації учасників;

2) після реєстрації лічильна комісія доповідає про явку і про наявність (відсутність) кворуму;

3) на вимогу учасників;

4) постійний контроль (облік вхідних-вихідних учасників лічильною комісією або за допомогою електронної системи).

При відсутності кворуму, як правило, засідання не починається або переривається. Однак, регламенти деяких парламентів дозволяють при відсутності кворуму ухвалювати рішення з питань забезпечення явки депутатів. Також у деяких парламентах, наприклад, в Палаті представників США, під час обговорень законопроектів кворум не перевіряється, навіть якщо його відсутність очевидна.

Згідно зі статтею №35 Закону України «Про господарські товариства » від 19.09.1991 року, з редакцією від 06.10.2016 року Установчі збори акціонерного товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь особи, які підписалися більш як на 60 відсотків акцій, на які проведено підписку.

Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скликаються повторні установчі збори. Якщо і при повторному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство вважається таким, що не відбулося.

Голосування на установчих зборах проводиться за принципом: одна акція -один голос.

Рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх
підприємств, філій та представництв, про обрання наглядової ради
акціонерного товариства, виконавчих і контролюючих органів акціонерного товариства та про надання пільг засновника за рахунок акціонерного товариства повинні бути прийняті більшістю у 3/4 голосів присутніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції, а інші питання - простою більшістю голосів. У 2015 році Верховною Радою України були внесені зміни в закони про зменшення кворуму загальних зборів ТОВ і АТ з 60 % до 50 % з метою надання рівних умов для їх учасників/акціонерів. Якщо раніше учасник/акціонер ТОВ, АТ, який володів навіть 59,9 % статутного капіталу, фактично не мав можливості приймати які-небудь рішення самостійно, без інших учасників, то зараз у нього з'явилася така можливість.

А тепер розглянемо наслідки цих змін. Дані зміни покликані зменшити зловживання міноритарних учасників товариств, які володіють блокуючої часткою статутного капіталу і які зловживають своїми правами учасників, не дозволяючи товариству проводити загальні збори і приймати відповідні ключові рішення. Зміни набули чинності 13 грудня 2015 року. Таким чином, учасник товариства, який володіє 50% + 1 голос, може самостійно скликати та проводити загальні збори, а також вирішувати більшість питань господарської діяльності одноособово. Відповідно, власник 49% голосів не буде мати можливості вплинути своєю неявкою на збори і блокувати прийняття рішень. Доцільно врахувати наслідки застосування таких змін на практиці, зокрема шляхом порівняння подібних механізмів, які діють в акціонерних товариствах (АТ) і ТОВ. Варіанти розвитку корпоративних відносин.

Таким чином, на даний момент нові зміни моделюють такі основні варіанти розвитку корпоративних відносин в ТОВ: 1) Все залишається так, як було до прийняття змін; 2) Учасники ТОВ зменшують за власним бажанням відсоток кворуму для правомочності загальних зборів; 3) При створенні нових ТОВ з'являється можливість зменшити вплив міноритарних власників, які сукупно володіють 49% або менше голосів, з метою недопущення блокування проведення загальних зборів і таким чином неприйняття принципових рішень для ТОВ. Крім того, існує також альтернативний підхід, спрямований на захист від недобросовісних дій міноритарія, який блокує загальні збори. Такий підхід застосовується на підставі такої правової позиції. Прийняті зміни в Закон вводять нову планку, при досягненні якої загальні збори є правомочними, а тому визначає необхідність приведення статутів ТОВ у відповідність з новими вимогами закону. При цьому, Закон дозволяє учасникам відходити від встановленої межі, однак з відповідним визначенням цього в статуті. Це дозволяє зробити висновок, що Закон покладає на учасників ТОВ обов'язок скликати загальні збори і прийняти рішення по оновленню / залишенню без змін кворуму, при якому загальні збори визнаються правомочними. Таким чином я можу сказати що, зменшення кількості кворуму є кращим способом виказу своїх думок, для тих має не велику кількість акцій.