Право/ Господарське право

Шеметенко В.С.

студент 3 курсу напряму підготовки «Правознавство»

ПВНЗ «Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля»

Грінмейл в Україні та шляхи його уникнення

Грінмейл - техніка корпоративного шантажу шляхом скупки значного пакета акцій компанії, з подальшим активним втручанням в роботу компанії. Кінцева мета - продаж пакета акцій другим акціонерам за завищеною вартістю або поглинання підприємства.

Основні проблеми економіки України, пов'язані з корпоративним шантажем - це поглинання підприємства всупереч волі та інтересам його найбільших акціонерів і менеджерів, а також примушування підприємства викупити власні акції за значно завищеною ціною, які супроводжуються втратою робочих місць і зміною структури. Внаслідок цього компанія втрачає свій інтерес для інвесторів, порушуються принципи корпоративних відносин, акціонери не довіряють інститутам державної влади та переймаються захищеністю власного бізнесу. Тому вирішення проблеми гринмейлу є актуальним завданням.

Однією з головних рис, що відрізняють гринмейл від рейдерства, є те, що корпоративний шантаж здійснюється формально в рамках закону. Добре організований грінмейл зовні виглядає як захист дрібним акціонером своїх прав. В країнах з молодою ринковою економікою грінмейл є дуже перспективною, майже законної технологією. Сам гринмейлер офіційно не приймає участі в протиправних діях і до таких не провокує. В більшості випадків, активно спираються на норми законів, що забезпечують права дрібних акціонерів. Перед початком атаки гринмейлер здійснює скупку акцій підприємства. Для досягнення поставленої мети йому необхідно зосередити у себе в сукупності більше десяти відсотків, звісно, що чим більше тим краще. Саме така кількість відсотків голосів акціонерного товариства, відповідно до чинного Закону України «Про господарські товариства», дозволяє в будь-який час і з будь-якого приводу скликати збори акціонерів, включати будь-які питання в порядок денний цих зборів і контролювати процес реєстрації акціонерів, які беруть в них участь.

Отримавши в особисте користування акції, гринмейлер публічно критикує керівництво компанії. Наприклад: розміщує замовні статті в ЗМІ, поширює чутки про збитковість і банкрутство підприємства. Паралельно гринмейлер вимагає контролюючі та правоохоронні органи про проведення перевірок на підприємстві та надає купу скарг. Також гринмейлер ініціює численні судові розгляди. За допомогою всіх цих методів дрібний акціонер змушує великого акціонера купити невеликий пакет акцій, що належать дрібному акціонеру-гринмейлеру в 3-4 рази дорожче ринкової ціни в обмін на спокій.

Однак, незважаючи на економічну привабливість подібного бізнесу, грінмейл як рід занять підходить далеко не для всіх компаній - і бізнес-етика тут ні до чого. Просто з компанією, що має репутацію грінмейлера не працюватимуть інші бізнесмени. Кому потрібен партнер, який в будь-який момент може почати ворожі дії з метою вимагання.

В українському законодавстві немає визначення поняття «корпоративний шантаж», заходів його виявлення і припинення. Крім того, неможливо відстежити змову дирекції акціонерного товариства і гринмейлерів, а також оцінити збиток, нанесений завдяки шантажу великим акціонерам. На думку багатьох юристів, українське законодавство практично не дозволяє притягнути гринмейлерів до відповідальності. Як не дивно, але навіть у західних країнах так до кінця і не виробило систему захисту від корпоративних шантажистів і обмежується лише штрафними санкціями. Але після серії корпоративних війн, в яких компанії втрачали мільйони доларів, уряд США у 1987 році запровадив, у разі викриття компанії в використанні грінмейлу, весь прибуток від злочинної операції йде до федерального бюджету.

Небезпека корпоративного шантажу досить велика насамперед в силу його несподіванки і нездатності підприємства витримати тиск, оскільки грінмейлери практично ніколи не нападають на сильні структури або підприємства. Тому одним з найбільш ефективних методів боротьби з корпоративним шантажем є заходи профілактичного характеру, суть яких полягає в організації максимально ефективної системи захисту від нападу. Деякі риси таких заходів повинні розроблятися в залежності особливостей корпоративної структури кожного підприємства. Але існують загальні заходи з профілактики гринмейлу. Перш за все, це:

- Дотримання передбачених законодавством прав акціонерів. Приводом для шантажу завжди є порушення закону з боку акціонерного товариства, навіть якщо таке порушення носить формальний характер;

- Урегулювання у внутрішніх документах товариства процедур і дій, які можуть стати підставою для початку корпоративного конфлікту;

- Для вирішення питання, яку інформацію і в якому порядку можна і потрібно надати на запит учасників, необхідно врегулювати у внутрішніх документах товариства. Більшість агресивних дій по відношенню до суспільства починається з направлення на адресу товариства вимоги надати ті чи інші документи.

По припущенням фахівців, в умовах фінансової кризи гринмейл може стати не тільки засобом збагачення за чужий рахунок, а також засобом захоплення нових просторів в бізнесі. З цього виникає необхідність в удосконаленні корпоративного законодавства та введення нових засобів притягнення до відповідальності та безпосередньо запровадження більших мір покарання за діяння такого роду.