Правове регулювання селекційно-племінної роботи
як запорука продуктивного бджільництва в Україні
Блажко К.А., студентка
Науковий керівник:
Щипанова О.О., к.ю.н., доцент
Запорізький національний університет
Україну в світі визнають як батьківщину культурного
бджільництва, заснованого нашим співвітчизником П.І. Прокоповичем, який створив
першу школу пасічників і розробив основи ведення галузі майже 200 років тому.
На разі, наша країна належить до п’ятірки країн-лідерів з виробництва меду
(Китай, США, Аргентина, Туреччина, Україна). Майже по 5 тис. тонн
українського меду експортується до країн Європейського Союзу, до Росії та країн
СНД.
Не зважаючи на високі показники
виробництва меду у світі, проблема бджільництва в Україні є дуже актуальною.
Зниження рівня селекційно-племінної роботи, низька підтримка цієї діяльності з
боку держави – це все, сприяє погіршенню ситуації.
Проблемам розвитку бджільництва в Україні свої праці присвячували такі
вчені як С.І. Бугера,
В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, А.С. Васильєв, Ю.П. Битяк,
І.П. Голосніченко, О.В. Дьяченко, Р.А. Калюжний, Є.Б. Кубко, В.М. Марчук, І.Р.
Михасюк, В.Л. Наумов, В.Ф. Опришко, З.А. Павлович, В.М. Селіванов, В.І. Семчик,
В.Ф. Сіренко, О.Ф. Фрицький, В.В. Цвєтков, В.Г. Черевко, Л.А. Швайка, Л.П.
Юзьков та інші дослідники.
Нині для
українських бджолярів відкриваються нові перспективи, так як поступова
Євроінтеграція створює можливість виходу продуктів бджільництва на нові ринки
держав ЄС. Проте така перспектива має свою ціну, адже стандарти щодо якості
продукції в цих країнах більш жорстокі та вимогливі. Тому слід звернути увагу
на нормативно-правове регулювання відносин у цій сфері.
Отже, метою даної статті є правовий аналіз селекційно-племінної роботи в
Україні.
Юридичним
змістом селекційно-племінної роботи з бджільництва є Закони України «Про
бджільництво»[1], «Про племінну справу у тваринництві»[2]
та наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України «Технологічні вимоги до проведення
селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва»
[3].
Одним із найважливіших методів підвищення продуктивності пасік є цілеспрямована селекційна робота в бджільництві, метою якої є збереження, відтворення та розповсюдження українських степових, карпатських і поліських генотипів бджіл [1].Селекційно-племінна робота проводиться на базі пасік науково-дослідних установ і навчальних закладів та суб’єктів племінної справи у тваринництві – племінний завод, племінний бджолорозплідник і племінна пасіка відповідно до Наказу Мінагрополітики України «Порядок присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві» [4].
Що стосується самого порядку присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві, то
воно відбувається за зверненнями суб’єктів, після цього регіональна експертна
комісія розглядає подані матеріали.
Суб’єктами племінної справи у тваринництві, які
претендують на присвоєння відповідного статусу, до структурних підрозділів з
питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та
Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим
подаються (надсилаються): заява суб’єкта
племінної справи у тваринництві на присвоєння статусу (проведення експертної
оцінки суб’єкта племінної справи у тваринництві);
кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської
діяльності за видом та породою тварин (за наявності племінного стада) або
кількісні та якісні показники виробничо-господарської діяльності/результати
діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві; ветеринарна довідка, що підтверджує ветеринарно-санітарний статус
території (потужності) походження, благополуччя щодо гострих інфекційних
захворювань, а також туберкульозу і лептоспірозу тварин, лейкозу великої
рогатої худоби (крім підприємств, що не є власниками племінних (генетичних)
ресурсів), видана уповноваженими особами.
Під час роботи регіональна експертна
комісія складає бальну оцінку, якщо це передбачено, та акт щодо присвоєння
відповідного статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві.
Рішення регіональної експертної комісії
оформляється протоколом у двох примірника [4].
Основні завдання селекційно-племінної
роботи: збереження генофонду цінних аборигенних порід бджіл –
української степової, карпатської та поліської; організація
заказників для збереження генофонду та репродукторів чистопорідних маток і
бджіл; поліпшення племінних якостей бджолиних сімей відповідно
до конкретних кліматичних умов та з урахуванням кормової бази; виведення
нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які
виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей.
На племінних заводах, племінних
бджолорозплідниках і племінних пасіках обов’язкове ведення обліку походження та
продуктивності бджолиних сімей, на основі якого в кінці кожного сезону
проводиться бонітування бджіл [2].
Координація селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва здійснюється Національним науковим центром ,,Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича” з подальшим підключенням до селекційного процесу суб’єктів племінної справи.Ст. 8 Закону України «Про племінну справу у тваринництві» встановлює, що розробляються та здійснюються Кабінетом Міністрів України загальнодержавні програми селекції у тваринництві і затверджуються в установленому законом порядку. Такі програми селекції у тваринництві розробляються на період 5-10 років і є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами племінної справи у тваринництві [3].
Отже,
наша країна має не аби який потенціал у галузі бджільництва. Проте, зараз
можемо прослідкувати ряд проблем, які потребують вирішення. Підвищення рівня селекційно-племінної роботи
зможе забезпечити продуктивність пасік та підвищення рівня галузі бджільництва
взагалі. Для цього треба забезпечити
дотримання суб’єктами бджільництва загальнодержавної програми селекції у
тваринництві; розробити відповідні доповнення щодо відповідальності за
порушення законодавства у галузі бджільництва до Кодексу України про
адміністративні правопорушення; забезпечити належну діяльність суб’єктів
племінної справи у бджільництві щодо дотримання охоронних зон та
чистопородності племінного матеріалу; забезпечити нормативно-правове
закріплення щодо фінансування державою селекційно-племінної роботи суб’єктами
племінної справи у бджільництві.
Література
1.
Про бджільництво: Закон України №1492-III
від 22.02.2000, прийнятий Верховною Радою України [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1492-14
2. Про племінну справу у тваринництві:
Закон України №3691-XII від
15.12.1993 р., прийнятий Верховною Радою України [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3691-12
3. Технологічні вимоги до проведення
селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва: Наказ Міністерства аграрної політики і
продовольства України від 19.06.2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0810-15
4. Порядок присвоєння
відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві: Наказ Міністерства аграрної політики і
продовольства України від 19.06.2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0810-15