Рудя
В. М., Ватченко Ю.А.
Студентки ПЗ-16м
Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля,
Україна
Електронне декларування громадян України.
Проблеми та небезпеки впровадження.
Першого вересня 2016 року відбулась визначна подія в
історії України, вперше посадові особи показали свої реальні статки за
допомогою нової, для нашої країни, системи електронного декларування яка
регулюється законом «Про запобігання корупції».
Підготовка до цього процесу проходила досить важко,
декларанти скаржились на не досконалість програмного забезпечення, постійні
перебої в роботі серверу та зальну не зручність форми електронної декларації,
ось що з цього приводу сказала безпосередній декларант Перший
віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко:
« На
найелементарніших розділ
" члени родини" вбито рівно
2 години часу дорогоцінного
часу, бо , наприклад, графа
" дата народження" не дає
можливості виставити числа відразу, а треба кликати помісячно від жовтня
2016 . Отже, щоб забити 6 членів родин , треба більше тисячі раз натиснути лише кнопку , аби виставити потрібну
дату народження. »
Зрозуміло що не маючи досвіду в цьому питанні, зразу ж не
можливо створити універсальний, швидкодіючий та без збійний інструмент для
збирання, збереження і обробки інформації. Та не зважаючи на це законодавці вже
замислюються над ідеєю впровадження Е-декларування в життя простих громадян
України, про це повідомив секретар Національної ради реформ Дмитро Шимків. В той же час фіскальна служба вже підрахувала що
офіційно працюючого населення майже 9 млн. осіб. І це при тому, що
працездатного населення в Україні 16 млн осіб. До того ж, більш як половина працівників отримує мінімальну зарплатню.
«Тобто в нас фактично сплачують податки лише 4 млн працездатних осіб. Усі інші
зі своїх доходів податків не сплачують», — дійшов висновку начальник департаменту адміністративного
оскарження та судового супроводження
ДФС Дмитро Донець. Таким чином можна зробити висновок що, потенційно, можливою
системою Е - декларування в свій час скористуються майже 12 млн. працівників, що
в тридцять два рази перевищує чисельність чиновників що цьогорічно
заповнювали декларації.
На мою думку лише через кілька років після впровадження
електронного декларування для посадових осіб та набуття певного досвіду в
збирані інформації, її збереженні та обробці, при вдосконаленні технічного забезпечення
та захисту даних в тому числі, можливий перенос такої моделі Е-декларування на
громадян, звісно з деякими корективами.
Зараз в електронній декларації для чиновників ми маємо 16
пунктів замість шести як було раніше. До стандартних відомостей про майно,
доходи, авто та видатки з’явились такі графи як: нематеріальні акти, інформація
про незавершені обекти будівництва, інформація про
роботу за сумісництвом, бенефіціарна власність в
юридичних особах та інформацію за кожну річ що коштуе
понад 100 мінімальних заробітних плат. Треба зазначити що для розробки Е-декларацій
які будуть заповнювати звичайні люди, треба застосувати кардинально інший
підхід, аналогія в цьому випадку є не доцільною, оскільки представлена
посадовими особами інформація не є конфіденційною, кожен бажаючий може переглянути її без жодних перешкод. Така доступність вже мала
негативні наслідки для деяких декларантів.
Наприклад після оприлюднення електронної декларації
невідомі увірвалися в будинок судді Вищого господарського суду України Мальвіни
Данилової та погрожуючи вогнепальною зброєю пограбували її. Відзначається, що
за статистикою голови Ради суддів України Валентини Симоненко, Мальвіна
Данилова - вже третя пограбована суддя з моменту оприлюднення електронних
декларацій. Вважаю що при розробці Е-декларацій для звичайних громадян треба звернути особливу увагу на елементи
захисту від посягань та унеможливити розповсюдження вилученої не законним чином інформації.
Підсумовуючи все вище зазначене можна зробити висновок
що, ця сфера є дуже мало дослідженою в силу дуже малого часу дії, за її
розвитком потрібно постійно спостерігати та адекватно реагувати на зміни в
суспільному та правовому колі.
Особливу увагу треба звернути на проблеми, що виникають з
публічного доступу задекларованої інформації, так як нею можуть скористатися не
тільки компетентні органи, а і злочинці, це може створити небезпечний прецедент
як для Е-декларантів сьогодення так і для простих громадян України в
майбутньому. Вважаємо, що для такої категорії декларування, зайва відкритість
не є доцільною, і інформація, що буде подаватись, не повинна бути
загальновідомою.