Физическая культура и профессиональній спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К. п. н., доцент Бочкова Н.Л.,  Гурбич Т.В.

Національний технічний університет України «КПІ»

Нейром'язова активація як  метод відновного лікування хворих з захворюваннями і травмами опорно-рухового апарату

     Проблема відновлення функціональних взаємозв'язків між нервовою системою, керівним руховим актом і м'язами, які безпосередньо здійснюють рухи, є однією з ключових у нейрореабілітації та неврології в цілому, якій присвячено велика кількість досліджень [1,2,6]. Нейром'язова активація - метод кінезітерапії, суть методу полягає в активації системи глибоких м'язів, що забезпечують стабілізацію великих суглобів і хребта з наступною коактивацією системи поверхневих м'язів, домагаючись формування кінематично вірного руху, наслідком чого є відновлення оптимального рухового стереотипу [5,6]. Дана методика реалізується за допомогою пасивних підвісних систем (ППС), які являють собою різні пристрої, що дозволяють змінити гравітаційне навантаження на тіло людини (або окремий руховий сегмент) таким чином, що при виконанні фізичних вправ відбувається істотний перерозподіл м'язових зусиль. Система пасивної стабілізації має вирішальне значення при обмеженні руху в його кінцевих фазах при натягу сполучнотканинних структур. Однак більшу частину часу хребет і суглоби перебувають в проміжних позиціях, тобто в такому положенні, в якому напруга зв'язок незначна. У цих умовах стабілізаційну функцію переймає активний м'язовий апарат. В основі методу нейром'язової активації лежить розподіл м'язів на поверхневі м'язи і глибокі [5,6]. На рівні поперекового відділу хребта поверхневі м'язи  з'єднують таз з грудною кліткою і відповідають за виконання рухів. Глибокі м'язи прикріплюються безпосередньо до хребців, контролючи їх взаєморозташування, зменшуючи компресію міжхребцевого диска, а також впливають на основні механізми випереджаючого сполучення (feedforward). Порушення функцій глибоких м'язів є головною причиною хронічних больових проявів у поперековому відділі хребта [3,4]. Ряд наукових досліджень підтверджує, що хронічні больові симптоми поперекового відділу хребта пов’язані з ослабленням механізмів активації, зменшенням сили і витривалості або атрофією цієї м'язової групи [1,5,6]. У нормі глибокі м'язи збільшують свою напругу перед активацією поверхневих, проте в умовах надмірного фізичного навантаження при недостатній функціональної активності цих м'язів поверхневі м'язи можуть перейняти стабілізаційну функцію, результатом чого буде утворення великих кутових сил, що провокують порушення стабілізаційної системи. При включенні поверхневих м'язів в стабілізаційний процес знижується одночасно їх кінематична активність, що в кінцевому підсумку призводить до неефективного та неповноцінного скорочення. Метою нейром'язової реактивації з допомогою вправ на ППС є відновлення оптимального рухового стереотипу [5,6]. Характерною особливістю цього методу є виконання рухів без болю, в тому обсязі і на тому рівні, який є прийнятним для кожного конкретного пацієнта за умови активації глибоких м'язів. Метод дає можливість практично ізольовано впливати на проблемний м'яз як з метою релаксації, так і його  активації, поступово полегшувати або ускладнювати виконання рухів хворим. Пацієнт може самостійно виконувати рухи за умови збереження кінематично вірного руху. Одним з основних елементів, що використовуються в методі нейром'язової активації, є вправи в закритих кінематичних ланцюгах, ці вправи активізують велику кількість моторних одиниць, завдяки чому діють глобально на м'язову систему за умови включення системи глибоких м'язів. У методі виділяють два основних способи впливу: тривале статичне напруження м'язів (вживане виключно в терапії глибоких м'язів) і стимуляція сенсомоторного контролю нервової системи (застосовується з метою інтеграції поверхневих та глибоких м’язів). Першим кроком є тест локальної (глибокі м'язи)стабілізуючої системи. При порушеннях в системі глибоких м'язів починають тренування з тривалою статичною напругою цієї м'язової групи. Якщо пацієнт витримує цю напругу 2 хвилини без болю, то переходять до наступного етапу, в якому активізація глибоких стабілізуючих м'язів поєднується з активацією поверхневих м'язів. У цьому способі важливим є кількість повторень (4-5) зі значною стимуляцією сенсомоторного контролю нервової системи, яка досягається завдяки роботі багатьох м'язових груп. З метою стимуляції сенсомоторного контролю нервової системи під час виконання вправ методом нейром'язової активації використовується вібрація, яку можливо застосовувати вже з самого початку процесу лікування. Наступним етапом є використання нестабільної основи, що викликає у рефлекторну нервово-м'язову активність (підсвідома активація м'язової групи). Отже, цей метод спрямований на активну стабілізацію [5,6]. Основною умовою є елімінація больового чинника, який уповільнює процес лікування. Увага в методі нейром'язової активації приділяється співпраці різних антагоністичних м'язових груп, формуванню відчуття пози і кінестезії суглобів, стимуляції нервово-м'язової активності. Це комплексний метод, з власною діагностичною системою, способами впливу, що дозволяють за рахунок постійного ускладнення вправ вилікувати хворого.

Література.

1.Гайгер Г. Тренировка стабилизирующей мускулатуры позвоночника при хронических поясничных болях с применением метода биологической обратной связи//Лечеб. физкультура и спорт. медицина.–2011.–№10(94).–С.35–39.

2. Стариков С. М. Нейромышечная активация-современный подход // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2011. – № 4 (44). – С. 22–26.

3.Фізична реабілітація, спортивна медицина :підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / В. В. Абрамов, В. В. Клапчук, О. Б. Неханевич [та ін.] ; за ред. В. В. Абрамова та О. Л. Смирнової.–Дніпропетровськ, Журфонд, 2014.–456с.

4.Юмашев Г.С. Травматологія й ортопедія.-М.:Медицина,1995.-С.5-121.

5.Borsa PA.  Functional assessment and rehabilitation of shoulder proprioception for glenohumeral instability. Journal of Sport Rehabilitation.-1994.-№3.-р.84-104.

6.Christer R. The Sports Injuries Handbook: Diagnosis and Management / R. Christer. – London: A&C Black, 2007. –1948 p.