Біологічні науки / Ресурсознавство та інтродукція рослин

Антохова В. С.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСТ

Зелені насадження є одним з головних показників благоустрою міст і селищ. Вони створюють оптимальні умови існування людини в місцях проживання і праці, забезпечують раціональний відпочинок і відновлення сил, сприятливо впливають на її організм, фізичне і психічне здоров'я. Архітектурне обличчя зелених територій міста формується за поєднання його з природними компонентами ландшафту і зі штучними інженерними спорудами та житловими будинками, що поліпшує гігієнічні умови і надає місту мальовничості, а в людини викликає почуття естетичної насолоди.

Зелена зона міста як єдина система міських і приміських зелених насаджень створює на території міста сприятливі мікрокліматичні умови.

Зелені насадження пропускають частину сонячної радіації, частину — поглинають, а частину — відбивають. Зменшення інтенсивності інсоляції залежить від характеру зелених насаджень. П'ятиметрова смуга озеленення між тротуарами і бруківкою здатна знизити теплове опромінення пішоходів більше ніж у 2,5 разу. Під прикриттям лісонасаджень сонячна радіація становить 1 —39,8% радіації на відкритій території [2].

Температура повітря в зеленому масиві приблизно на З °С нижча, ніж на відкритих місцях. Температурний режим міст істотно змінюється під дією зелених насаджень. Температура повітря влітку серед внутрішньоквартальних насаджень на 7—10 °С, у скверах — на 5,2 °С, у палісадниках — на 3,4 °С, в однорядних вуличних насадженнях на 2 °С нижча, ніж на міських вулицях, площах і подвір'ях будівель.

Температура ґрунту у внутрішньоквартальних насадженнях на 17—24 °С, а в однорядних — на 6—10 °С нижча, ніж на неозеленених територіях міста. Відносна вологість повітря в озеленених кварталах у гарячі дні на 7—40% вища, ніж у неозеленених [3]. Збільшення вологості пояснюється здатністю зелених насаджень випаровувати воду. Поверхня, вкрита рослинністю, випаровує в десятки разів більше вологи/ніж та, що без зелені.

Охолоджуючи повітря, зелені насадження сприяють його опусканню і витісненню нижнього шару теплого повітря, що значно поліпшує провітрювання простору між забудовами. Однак міські зелені насадження не справляють істотного впливу на віддалену територію через забудови.

Важлива також вітрозахисна здатність зелених насаджень.

Зелені насадження істотно впливають на аероіонізаційний режим, поліпшуючи гігієнічні властивості атмосфери.

Психофізіологічний вплив зелених насаджень широко відомий. Зелені насадження сприяють інтенсивнішому відновленню сил, прискорюють відновлення функцій органа зору, сприяють діяльності ЦНС тощо.

Важливу роль відіграють фітонцидні властивості рослин. Маючи бактерицидну здатність, леткі виділення рослин вбивають туберкульозну паличку, білий і золотистий стафілокок, гемолітичний стрептокок тощо.

Урахування фітонцидних властивостей рослин завжди потрібне під час вибору зелених насаджень для вирощування у міських умовах. Слід наголосити, що деякі рослини спричинюють у людини алергію. Це стосується цвітіння і плодоносіння тополі та виділення пуху.

Безперервно зростає шумозахисна роль зелених насаджень. Це пов'язане з тим, що щороку на магістралях великих міст рівень шуму підвищується на 1 дБ. Тільки звуки двигунів автомобільного транспорту створюють 80% шуму.

Надійним захистом від шуму є екрани, утворені смугами зелених насаджень або спорудами. Зелені насадження завширшки 10—14 м завдяки двох'ярусній огорожі з кущів і дерев знижують рівень шуму на 4—5 дБ [4].

Як джерело кисню зелені насадження є водночас фільтром, який сприяє очищенню повітря від газоподібних і аерозольних домішок.

Рослини як найчутливіші до несприятливої дії навколишнього середовища можуть бути використані як інтегральні показники впливу на них усього різноманіття повітряного забруднення. Це дасть можливість оцінювати вміст у повітрі токсичних домішок.

Найширше використовують з цією метою лишайники, досить чутливі до оксидів сірки, азоту і фторидів. Ось чому в межах великого міста практично немає цих рослин. Картина впливу атмосферних забруднень міського середовища такими забруднювачами, як сірчистий газ, оксиди азоту, фтор, хлор, пил, свинець, кадмій і цинк, була основою того, щоб запропонувати карти розподілу лишайникового індексу чистоти повітря [1].

Роль зелених насаджень в епоху технічних перетворень важко переоцінити. Озеленення дозволяє вирішити цілий комплекс проблем урбоекології: покращити мікроклімат і газовий склад атмосфери, знизити шумове забруднення, надати населеному пункту естетичного вигляду і зняти наслідки споглядання одноманітної архітектури.

Отже, зелені насадження є обов’язковим, невід’ємним і багатофункціональним компонентом навколишнього середовища. В умовах міста зелені насадження заслуговують особливої уваги, і добір, і розташування їх є дуже відповідальним завданням.

Список використаних джерел

1. Екологія. С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін. — К.: КНЕУ, 2005. — 371 с.

2. Кучерявий В. А. Природная среда города/В. А. Кучерявий. -— К.: Вища шк., 1984.— 240 с.

3. Литвинова Л. И. Зеленые насаждения и охрана окружающей среды/Л. И. Литвинова, Ф. М. Левон. – 1986

4. Терехов А. Г. Планирование природоохранной деятельности/А. Г. Терехов, С. П. Яшукова. – 1984.