Биологические науки/ 8. Физиология человека и животных

Горбань Д. Д.

студентка магістратури Мелітопольський держаний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Особливості мікроциркуляції крові у студентів з різними типами вищої нервової діяльності

Очевидно, що майбутнє будь-якої країни за впевненими в собі, психічно і емоційно здоровими молодими людьми – студентами. Студенти більше схильні до емоційних розладів. Особливо у людей слабих типів вищої нервової діяльності спостерігається різкі зміни настрою, схильність до депресій, неврозів, негативних емоцій. Тому, більш уважне вивчення психо-фізіологічних особливостей студентського віку допомагає педагогу та психологам, своєчасно розпізнати людей з психологічними відхиленнями, оскільки тільки вчасно надана психологічна допомога може запобігти розвитку невротичних станів і неврозів надалі [2].

Важливе місце при діагностиці функціонального стану організму людини посідає дослідження мікроциркуляції крові. Зміни у системі мікроциркуляції крові тісно корелюють зі зрушенням в центральній гемодинаміці [1, 5]. Це дозволяє використовувати дані критерії в оцінюванні загального стану здоров’я людини.

Тому, мета дослідження – виявити індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у студентів з різними типами вищої нервової діяльності.

З метою вивчення функціонального стану мікроциркуляції крові був використаний метод лазерної доплерівської флоуметрії (ЛДФ), що дозволяло оцінити стан капілярного кровотоку і виявити ознаки зміни мікроциркуляції крові під впливом різних чинників [4]. ЛДФ здійснювали лазерним аналізатором кровотоку «ЛАКК-01» (виробництво НПП «Лазма», Росія) з лазерним джерелом випромінювання на довжині хвилі 0,63 мкм.

Вивчаючи індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові при проведенні запису ЛДФ-грам у 127 студентів-добровольців, у більшості з них переважно реєструвалася високоамплітудна ЛДФ-грама (рис. 1). Параметр мікроциркуляції (ПМ) тканинного кровотоку у середньому складав 11,67 перф. од. Рівень коливань тканинного кровотоку (СКВ) у середньому складав 2,03 перф. од. Коефіцієнт варіації (Kv) у середньому складав 23,39.

Діапазон частот	VLF 2...3	LF 4...12	HF 13....30	CF 50...99
Amax	4,29	2,11	0,42	0,47
	61,39	30,2	11,45	6,73
	27,98	13,76	5,22	3,07

Рис. 1. Типова ЛДФ-грама: у верхній частині рисунка показаний її амплітудно-частотний спектр і величини амплітуд у різних частотах.

Примітки: А – амплітуда коливань: VLF – метаболічних, LF – вазомоторних, HF – дихальних, CF – пульсових.

В обстежених студентів було виявлено три типи ЛДФ-грам, які відповідають різним типам мікроциркуляції крові.

Перший тип («аперіодична» ЛДФ-грама) характеризувався нерегулярними коливаннями кровотоку з достатньо високою амплітудою. Цьому типу ЛДФ-грами відповідав нормоемічний тип мікроциркуляції. До даного гемодинамічного типу було віднесено 33,1% усіх піддослідних. Параметр мікроциркуляції (ПМ) склав 10,5 перф. од., середнє квадратичне відхилення (СКВ) – 2,4 перф. од., коефіцієнт варіації (Kv) – 23,6.

Другий тип («монотонна» ЛДФ-грама з високим показником ПМ) характеризувалася високою амплітудою: ПМ – 20,6 перф. од.; СКВ – 2,4 перф. од.; Kv – 11,9. Даний тип ЛДФ-грами відповідав гіперемічному типу. Із усіх обстежуваних до другого типу було віднесено 55,1%.

Студенти, які мали третій тип («монотонної» ЛДФ-грами з низьким параметром мікроциркуляції ПМ) складали 11,8% від всієї виборки. Цей вид ЛДФ-грами відповідав гіпоемічному типу мікроциркуляції крові: ПМ дорівнював 3,9 перф. од., СКВ – 1,2 перф. од., Kv – 34,6.

Розподіл студентів за типами темпераменту здійснювали за методикою Айзенка Г. «Дослідження типу темпераменту» [3].

У студентів 17-22 років розподіл типів темпераментів був наступним: найбільш часто зустрічався холерик – 33,3%, сангвінік – 10,5% та змішаний тип холерика-меланхоліка, який у досліджуваній виборці дорівнював 21,4%. Найменш зустрічався флегматик – 5,6% та флегматик-меланхолік – 3,9%, а меланхолік, холерик-сангвінік та сангвінік-флегматик зайняли проміжне місце між вище зазначеними типами темпераментів – 9,5%, 8,7% та 7,1% відповідно.

При визначені особливостей мікроциркуляції крові з різними типами вищої нервової діяльності спостерігалася наступна тенденція: холерик (сильний, рухливий, неврівноважений тип) найчастіше зустрічався при гіперемічному типі мікроциркуляції крові – 69,1%, значно менше при нормоемічному типі – 19% та при гіпоемічному типі – 11,9%. Меланхолік (слабкий, інертний, неврівноважений) найчастіше зустрічався при нормоемічному типі мікроциркуляції крові – 58,3%, менше при гіперемічному – 25% та при гіпоемічному типі – 16,7%. Флегматик (сильний, інертний, врівноважений) найбільший відсоток мав при гіперемічному типі мікроциркуляції крові – 85,7%, при нормоемічному складав лише 14,3%, а при гіпоемічному типі не зустрічався зовсім. Сангвінік (сильний, рухливий, врівноважений) мав рівну кількість при гіперемічному та при нормоемічному типах мікроциркуляції – по 46,2%, а при гіпоемічному типі зустрічався лише у 7,6% студентів.

Таким чином, визначення особливостей мікроциркуляції крові у студентів з різними типами вищої нервової діяльності серед практично здорових студентів 17-22 років показало, що переважали сильні та рухливі типи темпераменту (холерик та сангвінік) у студентів з гіперемічним типом темпераменту. Відсоток сильного, але мало рухливого (флегматик) у досліджуваній виборці студентів був найменшим та спостерігався у більшій кількості у студентів з гіперемічним типом мікроциркуляції, а відсоток слабого малорухливого (меланхолік) типу ВНД мав середнє значення та найчастіше спостерігався у студентів з нормоемічним типом мікроциркуляції крові.

Література:

1. Абрамович С. Г. Лазерная допплеровская флоуметрия в оценке микроциркуляции у здоровых и больных людей / Абрамович С. Г., Машанская А. В. // Сибирский медицинский журнал. – Иркутск: Иркутский государственный медицинский университет, 2010. - №01. Том 92. – С. 158-163.

2. Данилова H. H. Физиология высшей нервной деятельности / H. H. Данилова, А. Л. Крылова. – Ростов н/Д.: Феникс, 2005. – 478 с.

3. Карелин А. М. Большая энциклопедия психологических тестов / А. М. Карелин. – М.: Эксмо, 2007. – 416 с.

4. Козлов В. И. Лазерная допплеровская флоуметрия в оценке состояния и расстройств микроциркуляции крови / Козлов В. И., Азизов Г. А. – М.: РУДН ГНЦ лазер.мед., 2012. – 32 с.

5. Решетнев В. Г. Индивидуальные показатели системы кровообращения / В. Г. Решетнев, Л. И. Глико; под ред. В. Б. Симоненко. – М.: Эко-Пресс, 2011. – 208 с.