Задорожня І. В., Дрегваль І. В., Руденко А. І.

вплив N^w-нітро-L-аргініну на кровообіг печінки щурів

Одним з найпоширеніших захворювань печінки на сьогоднішній день є алкогольний гепатит. Це захворювання має і інші назви: токсичний алкогольний гепатит, жировий гепатит і алкогольний стеатонекроз. Воно полягає у несприятливому впливі самого алкоголю і продуктів його розпаду на клітини печінки, систематично, протягом багатьох років. У захворювання симптоми можуть бути відсутні. Іноді можливе помірне підвищення показників синдрому холестазу [1]. Ознаки розвитку портальної гіпертензії відсутні. Діагноз підтверджується морфологічними дослідженнями – властиві гістологічні зміни.

Алкогольний гепатит - прогресуюче захворювання печінки з вираженими в різному ступені ознаками функціональної недостатності печінки і портальної гіпертензії. Формуванню алкогольного захворювання печінки передують некроз гепатоцитів, що призводить до фіброзу, деформації кровоносних судин і проліферації гепатоцитів з утворенням вузлів регенерації. Ці вузли при запаленні тканин печінки не мають нормальної долькової структури і оточені фіброзною тканиною [2]. І хоча їх називають «регенеративні», проте відновлення нормальної тканини печінки в них не відбувається [2].

Оскільки відомо що N^w-нітро-L-аргінін - натуральна амінокислота, яка входить до складу структурних білків, ферментів, глобулінів, гормонів в організмі людини [3, 4], а також бере участь у циклі переамінування та виведення з організму кінцевого азоту, тобто продукту розпаду відпрацьованих білків [5]. Аргінін є субстратом NO-синтази у синтезі оксиду азоту NO, що є локальним тканинним гормоном з множинними ефектами - від прозапального до судинних ефектів і стимуляції ангіогенезу. Дефіцит аргініну і недостатня активність NO-синтази підвищує артеріальний тиск. При дефіциті аргініну, в першу чергу, страждає система, відповідальна за виведення аміаку з організму і його знешкодження. Тому в наших дослідження було вирішено використовувати препарат N^w-нітро-L-аргінін для зменшення запальних процесів у судинному просторі печінки.

Діагностувати алкогольний гепатит досить складно, тому що не завжди можливе отримання повної інформації про досліджуваний орган. На сьогодні один з використовуваних методів діагностики печінкового кровотоку є реографія, за допомогою якої проводять діагностування кровонаповнення органу. Метод реографії дозволяє використовувати дослідних тварин багато разів. Цей метод проводиться без хірургічного втручання в органи тварини, тому є найбільш вживаним у фізіологічних дослідженнях.

Реографія, як метод діагностики печінкового кровотоку відображає внутрішнє кровонаповнення печінки та її функціональний стан судинного басейну, тонус артерій, кровонаповнення артеріального русла, а також виявляє застійні явища у венозній портальній системі.

Реєстрацію реограми печінки щурів здійснювали за допомогою поліграфа П6Ч - 01 з комп'ютерною обробкою результатів дослідження. Реєстрація реограми печінки у щурів відрізняється від методики реографії, використовуваної при записі реограми у людини, вона проводиться під наркозом [7, 8]. Запис реограми печінки щурів проводили синхронно з ЕКГ. При аналізі отриманих реограми визначали форму вершини основної хвилі, кількість додаткових зубців, а також визначали час поширення пульсової хвилі, кут нахилу анакроти, тривалість висхідній і низхідній частин пульсової хвилі, їх співвідношення та амплітуди.

Тварини, які використовувались в експериментах були розділені на дві групи: контрольна група та експериментальна група з блокатором L-NNA. Кожна група мала по десять тварин. В наших дослідженнях використовувались нелінійні лабораторні щури, вагою 180-240 г. у віці 6-8 місяців, які утримувались за нормальних умов. За 16-20 годин до експериментів тварин піддавали харчовій депривації та вільному доступі до води. Щурам експериментальної групи вводили препарат N^w-нітро-L-аргінін. Дослідження проводили через сорок п’ять днів упродовж введення препарату.

У наших досліджень було встановлено, що при однократному введені етанолу та блокатора N^w-нітро-L-аргінін на реограмі печінки щурів спостерігалось збільшення часу висхідної частини пульсових коливань до часу низхідної частини, артеріального припливу (середнє значення показника (α/β) – 4,6). Це ймовірно є наслідком підвищення тонусу малих та великих судин, внаслідок чого зниження пульсових коливань артеріальних печінкових судин (показник (Ох), що відображено за даними реограми на рис.1. Зменшення часу кровонаповнення басейну ворітної вени (показник (b)

Рис. 1. Зміна показників реогепатограми щурів з блокатором LNNA.

* – вірогідно відносно результатів контролю, при рівні значимості р<0,05 (за методом Стьюдента).

– 0,1 с), що свідчить про наявність у печінках щурів портальної гіпертензії, від чого підвищується тиск у ворітній вені це призводить до стискання дрібних судин печінки, що, ймовірно, провокує ріст рубцевої тканини. Підвищення співвідношення показників (А/В) свідчить про явні порушення кровонаповнення артеріального та портального басейну. Зважаючи на збільшення портального кровотока печінки у порівнянні з контролем (показник (а/b) рис.1), зменшення тривалості діастолічної хвилі (показник (b) на реограмі, ймовірно, свідчить про застій у малих та середніх сосудах печінки. Введення тваринам неселективного блокатора N^w-нітро-L-аргінін супроводжується прогресуючим зменшенням утворення оксиду азоту, і збільшенням вмісту продуктів переокиснення мембранних ліпідів, пригніченням активності ферментів антіоксідой захисту, що свідчить про підвищення тонусу судин в печінці (показник (α/β) рис.1).

Отримані дані можуть свідчити про важливість показників часу кровонаповнення та відтоку крові в оцінці функціонального стану кровотоку печінки. Довготривале введення препарату N^w-нітро-L-аргінін викликає звуження судин печінки щурів та збільшує час відтоку крові, що призводить до застою крові у печінці.

Список використаної літератури

1. Белозеров, Е.С. Медицина / Е.С.Белозеров; Е.П. Шувалова, Описторхоз – Москва, 2009. - 128 c.

2. Кост Е.А. Справочник по клиническим лабораторным методам исследования /Е.А. Кост, М.: Медицина; Изд. 2-е, испр. и доп., 2009. – 384 c.

3. Куимова А.Д. Классификация и критерии диагностики внутренних болезней / А.Д. Куимова, – Новосибирск, 2009.– С.107– 114 .

4. Гальперин Э.И. Нестандартные ситуации при операциях на печени и желчных путях / Э.И. Гальперин, Ю.М. Дедерер, – Москва: Медицина,1999. – 335 с.

5. Сергієні О.В. Епідеміологічні аспекти та причини інвалідності внаслідок хронічного гепатиту / О.В. Сергієні, С. С.Паніна, Т.Г. Войтчак, В.М. Концур, Н.О. Гондуленко, Т.С. Ігумнова // Гастроентерологія: міжвідомчий збірник. Випуск 38. – Дніпропетровськ, 2009. – C. 26 – 32.

6. Wu G. Effect of taurine on alcoholic liver disease in rats/ Wu G, Yang J, Sun C, Luan X, Shi J, Hu J. – Shenyang, China, – 2009. –12p.

7. Wheeler MD. Overexpression of manganese superoxide dismutase prevents alcohol-induced liver injury in the rat / Wheeler MD, Nakagami M, Bradford BU, Uesugi T, Mason RP, Connor HD, Dikalova A, Kadiiska M, Thurman RG. – USA, – 2010. – 643p.