Гуртова Н.В.,

 магістр спеціальності «Фінанси і кредит»

                                                  Величкін В.О., науковий керівник

             к.т.н., доцент

 

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

 

Постановка проблеми. В умовах кризи 2007-12рр. спостерігалось зменшення суб’єктів підприємницької діяльності шляхом їх ліквідації та реорганізації. Причиною цього були різноманітні причини пов’язані зі змінами як в економіці країни в цілому так і в розвитку окремих галузей промисловості.

Підприємствам потрібно адаптуватися до нових умов функціонування бізнесу, беручи до уваги зміни сучасного фінансового та промислового ринку. Фінансова стійкість є однією з головних чинників стабільної та прибуткової діяльності підприємств. Чим вища фінансова стійкість підприємства, тим більш воно незалежне від змін ринкової кон’юнктури, і, отже, тим менший ризик банкрутства.

Можна зазначити, що труднощі ведення бізнесу 2009-12рр. не зникли миттєво, а продовжували функціонувати далі, маючи іноді значний часовий лаг. Тому управління фінансовою стійкістю є необхідною передумовою стабільного розвитку підприємства, що й визначає актуальність теми.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що проблемою фінансової стійкості займаються багато вчених–економістів. Значний вклад в вирішення цієї проблеми внесли: Дем’яненко М.Я., Саблук П.Т., Сопко А.М., Поддерьогін В.В., Білик М.Д., Ковальов В.В., Азаренко Г.М., Заруба О.Д., Кірейцев Г.Г., Сук Л.К., Тищенко О.М., Норік Л.О. та інші.

Метою даної статті є дослідження теоретико - методичних та практичних аспектів управління фінансовою стійкістю підприємства та розробка основних заходів щодо його удосконалення.

Викладення основного матеріалу. Фінансова стійкість підприємства є якісною характеристикою його фінансового стану і характеризується як здатність підприємства ефективно функціонувати та розвиватися, відзначається достатнім рівнем забезпеченості фінансовими ресурсами та ефективністю управління ними, що забезпечує його платоспроможність, прибутковість та рентабельність.

На фінансову стійкість підприємства впливають різні фактори, які частково чи повністю залежать від підприємства. Загальної класифікації факторів, які впливають на фінансову стійкість немає, адже багато джерел надають різні класифікації цих факторів.

До найбільш суттєвих зовнішніх факторів, які формують фінансову стійкість підприємства відносять:

                  становище підприємства на ринку товарів та послуг (конкурентна

          позиція на ринку);

                  економічні умови господарювання;

                  платоспроможний попит споживачів;

                  економічна та фінансово-кредитна політика держави;

                  соціальна та природозахисна ситуація в державі тощо.

Управління фінансовою стійкістю підприємства являє собою систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних із забезпеченням такого стану фінансових ресурсів і активів, їх формування та розподіл, які б дозволили підприємству розвиватися на основі зростання прибутку та капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності та забезпечення і підтримання його фінансової рівноваги (зріст ринкової ціни підприємства). Основною метою такого управління є забезпечення фінансової безпеки та стабільності функціонування і розвитку підприємства у поточному та перспективному періодах, що дозволить в кінцевому підсумку максимізувати його ринкову вартість.

Для досягнення цієї мети управління фінансовою стійкістю підприємства необхідно забезпечити виконання таких задач:

-         забезпечення оптимальної структури капіталу та активів;

-          забезпечення постійної платоспроможності та кредитоспроможності;

-         збалансування і забезпечення оптимальної структури грошових потоків.

У процесі управління фінансовою стійкістю підприємства головна мета та його основні задачі реалізуються шляхом здійснення певних функцій, які варто розглядати:

 по - перше, у якості функцій управління фінансовою стійкістю як управляючої системи та яка є складовою будь-якого процесу управління незалежно від виду його діяльності, організаційно-правової форми, розміру та форми власності (аналіз фінансової стійкості у поточному періоді, прогнозування параметрів фінансової стійкості на плановий період, розробка дієвої системи стимулювання реалізації управлінських рішень щодо управління фінансовою стійкістю і здійснення ефективного контролю за виконанням прийнятих рішень щодо забезпечення чи підтримання на необхідному рівні фінансової стійкості);

 по-друге, у якості функцій управління фінансовою стійкістю як специфічної сфери управління підприємством у цілому (управління структурою капіталу, активів та грошових потоків).

Відповідно до сучасної концепції управління реалізацію цілей і завдань управління процесом фінансово стійкого розвитку підприємства необхідно вирішувати на трьох рівнях:

-         стратегічному (визначає мету життєдіяльності системи),

-         інноваційному (сприяє підвищенню рівня грошового забезпечення

розвитку системи);

-         оперативному (обумовлює напрями вдосконалення системи).

Виділення цих рівнів обумовлене:

-по-перше, необхідністю врахування чинника часу - умов забезпечення фінансово стійкого розвитку підприємства в коротко-, середньо - та довгостроковому періодах;

-по-друге, конкретизацією змісту рівнів фінансової стійкості підприємства та відповідної компетенції в галузі управління.

На оперативному рівні має йти мова про управління безперервністю виробничого процесу та процесу кругообігу капіталу підприємства. Як критерії ефективності управління на цьому рівні може використовуватися оцінювання динаміки показників фінансової стійкості та ліквідності. Саме на цьому рівні відбувається коригування методів аналізу й оцінювання чинників, що дестабілізують і дезактивують розвиток підприємства.

На інноваційному рівні об'єктом управління є процес забезпечення пропорційності процесу життєдіяльності підприємства, а критеріями ефективності - оцінювання динаміки показників ділової активності, оновлення продуктового ряду та платоспроможності. Результатом управління на цьому рівні є уточнений механізм дії чинників, виявлених на оперативному рівні.

Об'єктом управління на стратегічному рівні є конкурентоспроможність підприємства та його ринкова вартість, тому як критерії ефективності слід використовувати оцінювання динаміки показників рентабельності та ділової активності. У свою чергу, це припускає проведення моніторингу внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування підприємства, а також середовища його найближчого оточення.

Для оцінювання ефективності управління фінансово стійким розвитком підприємства на оперативному, тактичному і стратегічному рівнях рекомендується використовувати методи порівняльного аналізу, середніх величин, витратний, прибутковий і опційний, а також методи рейтингового оцінювання фінансового стану підприємства.

Розглянуті етапи процесу управління фінансово стійким розвитком підприємства є сукупністю функцій управління, впорядкованих у логічній послідовності їх виконання. У цьому випадку йдеться про управління за замкненим циклом або з використанням ефекту зворотного зв'язку. Вважається, що реалізація функцій, передбачених цим управлінським циклом, забезпечить фінансово стійкий характер розвитку підприємства.

Процес управління фінансово стійким розвитком підприємства повинен містить такі етапи:

 - визначення напрямів забезпечення сталого розвитку підприємства;

 - оцінювання їх значущості та діагностика фактичного стану; діагностування стану підприємства; вибір типу управління розвитком підприємства;

- вибір методів, принципів, цілей і завдань управління стійким розвитком підприємства.

Ці етапи процесу управління фінансово стійким розвитком підприємства являють собою сукупність функцій управління, упорядкованих у логічній послідовності їх виконання. Реалізація функцій, передбачених даним управлінським циклом, дозволяє забезпечити стійкий характер розвитку підприємства.

Висновки. Фінансова стійкість - це комплексна характеристика здатності підприємства перебувати у стані фінансової рівноваги, що характеризується збалансованістю між необхідним обсягом фінансових потреб і фактичним фінансово-ресурсним забезпеченням на всіх дієздатних стадіях і фазах життєвого циклу підприємства.

Процес управління фінансово стійким розвитком підприємства являє собою сукупність функцій управління, упорядкованих у логічній послідовності їх виконання, і містить такі етапи: визначення напрямів забезпечення сталого розвитку підприємства; оцінювання їх значущості та діагностика фактичного стану; діагностування стану підприємства; вибір типу управління розвитком підприємства; вибір методів, принципів, цілей і завдань управління стійким розвитком підприємства. Реалізація функцій, передбачених даним управлінським циклом, дозволяє забезпечити стійкий характер розвитку підприємства.

Література:

1.     Шовкопляс Н. В.  Аналіз підходів до визначення сутності поняття «фінансова стійкість підприємства» [Текст] / Н. В. Шовкопляс // Управління розвитком. - 2013. - № 15. - С. 147-149

2.     Кузенко О. Л.  Теоретичні підходи до визначення сутності управління фінансовою стійкістю підприємства [Текст] / О. Л. Кузенко // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2013. - Вип. 43. - С. 152-157.

3.     Вознюк А. О.  Фінансова стійкість та її значення для економічного розвитку і безпеки підприємства [Текст] / А. О. Вознюк // Економічні науки. Cер. : Облік і фінанси. - 2012. - Вип. 9(1). - С. 164-169.

4.     Філонич О. М.  Управління фінансовою стійкістю підприємства [Текст] / О. М. Філонич, Я. О. Дряпак // Економіка і регіон. - 2012. - № 1. - С. 199-202.

5.     Головко О. Г.  Сучасні проблеми та перспективи управління фінансовою стійкістю підприємства [Текст] / О. Г. Головко, О. Є. Ковальов, О. О. Губарев // Проблеми і перспективи розвитку підприємництва. - 2014. - № 1. - С. 48-53.