Мехеда Н.Г., Масленко
К. С.
Проблема ефективності діяльності підприємства
Актуальність даної теми зумовлена тим, що
сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні вимагає від вітчизняних
підприємств активних дій з підвищення
ефективності їх функціонування. Лише висока ефективність може забезпечити
конкурентоспроможність підприємства, а внаслідок цього – його благополуччя та
комерційний успіх. У зв’язку з кризою стан економіки значно погіршився, що
актуалізує необхідність вирішення проблем, пов’язаних з підвищенням
ефективності діяльності підприємств. Економічна ситуація, що склалась сьогодні,
диктує необхідність пошуку нових шляхів підвищення ефективності діяльності
підприємств, аналізу причин і факторів, що стримують їх розвиток [1, с. 85].
Термін "ефект" у перекладі з
латинської означає "результат". Отже, категорія "ефективність"
може інтерпретуватись як "результативність". Термін ефект має
значення результату, наслідку зміни стану певного об'єкта, зумовленої дією
зовнішнього або внутрішнього фактора. Економічний ефект є абсолютним
показником, що характеризує результат діяльності у грошовій оцінці. В свою
чергу, економічна ефективність є відносним показником, що дає змогу порівняти
одержаний ефект з витратами, які необхідно здійснити для одержання
запланованого ефекту [2, с. 235].
Проблема ефективної діяльності
підприємств залишається актуальною сьогодні. Оцінка ефективності діяльності,
управлінських рішень, витрат економічних ресурсів, а також конкретні технології
та засоби забезпечення і підвищення ефективності діяльності підприємств
становлять особливий інтерес як для вчених, так і для економістів-практиків.
Дослідженням показників підвищення
ефективності діяльності підприємства займалися О.О. Гетьман, І.В. Ковальчук,
Ю.В. Пономарьова, В.А. Сідун, В.М. Шаповал та інші. Однак нестабільність та
невизначеність сучасних економічних умов функціонування підприємств потребують
подальшого дослідження і визначення адекватних вимогам сучасності шляхів
стабілізації та можливого підвищення ефективності їх роботи [3, с. 91].
У сучасних умовах господарювання
підвищення ефективності діяльності підприємства є головним стратегічним
напрямом розвитку всіх галузей економіки, об’єктивною необхідністю, викликаною
вимогами економічних законів. Сутність проблеми підвищення ефективності полягає
в тому, щоб на кожну одиницю витрат досягти максимального результату.
Ефективність підприємства залежить від
багатьох факторів: попиту на продукцію, що випускається, її
конкурентоспроможності, технічного рівня виробництва, його відповідності
сучасним вимогам, кваліфікації виробничого і управлінського персоналу тощо.
Основні фактори підвищення ефективності
виробництва - це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління,
організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виробництва,
поліпшення якості природних ресурсів та інші [4, с. 473].
Важливо знайти дійові напрямки підвищення
ефективності функціонування підприємств. Для розв'язання цього завдання певного
значення набуває класифікація чинників його зростання. Взагалі всі чинники
підвищення ефективності функціонування підприємств зводяться до трьох
напрямків: ресурсного, технологічного та організаційного.
У межах ресурсного напрямку виділяють напрямки
підвищення ефективності використання основних засобів, оборотних коштів та
трудових ресурсів. До основних напрямків підвищення ефективності використання
основних засобів можна віднести: механізацію та автоматизацію виробництва;
технічне переозброєння та модернізацію; скорочення
тривалості операційного циклу виробництва та ін.
У межах другого, технологічного, напрямку
основним є вирішення проблеми технологічного відставання, що особливо актуальне
для українських підприємств. Причому проблема ця є комплексною і має,
принаймні, два компоненти: матеріальний та нематеріальний. Перший з них – це
удосконалення технічної бази, а другий – організаційно-правові проблеми.
У межах організаційного напрямку
здійснюється пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів, що
відбуваються на підприємстві. При цьому насамперед увага звертається на
ефективність управління. Важливою складовою ефективності підприємства, а отже,
і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У
конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають
ефективність організації робіт – від рівня робочого місця окремого робітника чи
спеціаліста до рівня підприємства в цілому [5, с. 317].
Отже, проблема визначення ефективності
діяльності підприємства та пошуку шляхів її підвищення є складною. Ця проблема
є комплексною, а тому для її вирішення слід застосовувати комплексний,
системний підхід, ретельно досліджуючи всі підрозділи, служби підприємства та
ті процеси, які в них відбуваються. Комплексний підхід до оцінки ефективності
діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання дає змогу розробити
напрямки підвищення ефективності його діяльності [1, с. 87].
Література:
1. Ващенко А. А.
Ефективність виробничо-господарської діяльності в механізмі управління
промисловими підприємствами / А. А. Ващенко // Economics Bulletin. – 2014. – №
1. – с. 80–87.
2. Гетьман О. О.,
Шаповал В. М. Економіка підприємства: Навч. посібник. – 2–ге видання. / О. О.
Гетьман, В. М. Шаповал. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.
3. Головко В. А.
Теоретико-методичні засади визначення сутності категорії «ефективність
діяльності підприємства» / В. А. Головко // Науково-технічний збірник. – 2011.
– № 98. – с. 88–94.
4. Ковальчук І.В.
Економіка підприємства : Навч. посіб. / І.В. Ковальчук. – К. : Знання, 2008. –
697 с.
5. Покропивний С.
Ф. Економіка підприємства : підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – [вид.
2-ге, перероб. та доп.]. – К. : КНЕУ, 2011. – 528 с.