Науковий співробітник Мамчур Л.В.

Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки"

Ринок м'яса та м’ясопродуктів в системі продовольчого забезпечення країни

Ринок м'яса та м'ясопродуктів займає провідне місце в продовольчому забезпеченні країни. На його частку доводиться третина виробленої валової продукції, основних виробничих фондів і трудових ресурсів. Від рівня розвитку та функціонування якого залежить забезпечення населення країни м'ясом і м'ясопродуктами.

Ринок м'яса та м’ясопродуктів розглядається як самостійна інституційно-формуюча система (структура), яка може бути прийнята за основу при розробці цільової комплексної програми по виробництву м'яса і м'ясопродуктів. Крім того, специфіка виробництва м'яса, не дозволяє формувати ринок м'яса та м’ясопродуктів поза межами цілісного аграрного ринку, оскільки проблема виробництва м'яса та м’ясопродуктів в країні вирішується не лише завдяки галузям тваринництва (свинарства, вівчарстві, птахівництві і ін.), а й за рахунок інших інституціональних складових аграрного ринку, якими є ринок рослинництва, ринок капіталу тощо.

Погоджуємося із автором, що стверджує що ринок, випробувана часом саморегульована система що довела свою високу економічну ефективність, виникнення та розвиток якого зумовлені суспільним поділом праці та наданням свободи дій виробникам у взаємному обміні продукцією. Ринок відігравав неоднакову роль на різних етапах свого розвитку. Спочатку він утверджувався як невід’ємний компонент товарного виробництва, сьогодні ж – це основна форма функціонування економіки. У розвинутих країнах ринок з його механізмом саморегуляції вирішальним чином характеризує господарську систему, суспільне відтворення в цілому [1, с. 154].

Найбільш вдалим на нашу думку є визначення, дане рядом вчених які вважають ринок як економічну категорію, що об'єднує сукупність конкретних економічних відносин і зв'язків між покупцями і продавцями, а також торговими посередниками з приводу просування товарів і грошей, що відображає економічні інтереси суб'єктів ринкових відносин, що забезпечує обмін продуктами праці [2].

В також ракурсі розглядають ринок і Ф. Котлер та А.Маршалл , зокрема першим – як сукупність покупців [3], другим – сукупність різних груп людей [4], що вступають в тісні ділові відносини і укладають значні операції з приводу будь-якого товару. Також, А. Маршалл стверджував, що чим досконаліший ринок, тим сильніше тенденція до того, щоб у всіх його пунктах в один і той же час за одну і ту ж річ платити однакову ціну [4].

Нами, ринок м'яса та м’ясопродуктів розглядається, як однин із найважливіший інституційний сегментів аграрного ринку, особливою інституційно-економічною сферою прояву економічних відносин та механізмів ринкової координації між суб’єктами ринку (виробниками та споживачами) в питанні узгодження їх економічних інтересів. Функціонування і розвиток ринку м'яса та м'ясопродуктів безпосередньо пов'язаний з ефективністю виробництва м'яса, його конкурентоспроможністю, зростанням доходів населення. Тобто, тих інституційних умов, які визначають стан і динаміку складових ринкового механізму.

Зазначене, дозволяє говорити проте, що, ринок володіє сукупністю властивостей та особливостей, що кардинально відрізняють його від інших структурних ринків аграрного ринку. Ці характерні властивості та особливості найбільш проявляються враховуючи особливу складову розподільчої системи ринку м'яса та м'ясопродуктів, а саме: державний, міжрегіональний, регіональний та ін.

Проте, на нашу думку найбільш важливою його характеристикою є соціальна спрямованість і значущість. З одного боку, функціонування та розвиток ринку м'яса та м'ясопродуктів характеризує рівень розвитку суспільства в цілому, з іншого боку, саме кінцеві споживачі м'яса та продуктів його переробки, визначають на сучасному етапі спрямування процесів розвитку цього ринку.

Ринок м'яса та м'ясопродуктів утворює відносно ємке і специфічне інституціональне середовище розвитку ринкових відносин, в якій бере участь фактично кожен житель країни незалежно від його національності, традицій, соціально-економічного положення в суспільстві і рівня доходів.

Структурною особливістю цих відносин, з одного боку, є пропозиція м'яса та м'ясопродуктів, з іншої - попит на них. Господарські зв'язки, що виникають в результаті їх взаємодії і встановлення між ними відносної рівноваги, здійснювані в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання м'яса і м'ясопродуктів, утворюють економічний механізм функціонування ринку м'яса та м'ясопродуктів.

Пристосування пропозиції, основу якої складають об'єм виробництва м'яса та м'ясопродуктів, до платоспроможного попиту населення виявляється у формі "економічного змагання" між продавцями і покупцями, всіма учасниками ринку м'яса та м'ясопродуктів. Саме платоспроможний попит виступає регулятором виробництва м'яса та м’ясопродуктів. Конкурентне середовище в цьому випадку забезпечує саморегулювання ринку м'яса та м'ясопродуктів.

Як і для аграрного ринку в цілому, так і для ринку м'яса та м’ясопродуктів характерна багатовимірна інституціонально-організаційна структура, а саме: функціонально-галузева, територіально-виробнича, соціально-економічна. Початковою інституційно-методологічною основою формування ринку м яса та м’ясопродуктів є його функціонально-територіально-галузева структура. Яка в свою чергу також характеризується інституційними складовими сфери, зокрема виробничою, соціальною та збутовою інфраструктурою, детальну функціонально-сигментовану структуру що відображено на рис.1.

Продуктова структура ринку м'яса та м'ясопродуктів відображає видову структуру проміжних (худоба і птиця в живій вазі) і кінцевих продуктів (м'ясо по видам, включаючи субпродукти), а також продукти переробки м'яса (ковбасні вироби, м'ясні напівфабрикати, консерви).

Територіальною структурою ринку м'яса та м’ясопродуктів є сукупність вертикалей даного типу ринку, яка формується на території країни відповідно до її територіально-адміністративного розподілу, зокрема, загальнодержавний, регіональний, місцевий ринки м'яса та м’ясопродуктів.

Отже, як висновок, ринок м'яса та м’ясопродуктів є інтегрованої інституціональною системою технологічно і економічно взаємозв'язаних галузей і підгалузей як то аграрного сектору, так і інших галузей економіки, а також підприємств і галузей виробничої і соціальної інфраструктури, об'єднаних загальними метою та завданням – виробництвом і реалізацією м'яса і м'ясопродуктів, для задоволення споживчого попиту населення та забезпечення продовольчої безпеки країни. Цей взаємозв’язок та механізм ринкової координації здійснюється та забезпечується системою виробничо-економічних відносин.

Висновок. Ринок м'яса та м’ясопродуктів являється невід'ємною інституційною складовою (системою, структурою) аграрного ринку країни, утворюючи відповідне інституціональне середовище розвитку ринкових відносин і механізмів ринкової координації та інтеграції, в якій приймають участь всі учасники ринку. Саме тому, можна говорити про те, що ринок м'яса і м'ясопродуктів є важливим інституційною складовою аграрного ринку, та є особливою інституційною структурою формування економічних відносин між виробниками і споживачами м'яса, основою яких є пропозиція та попит, та механізмів узгодження їх економічних інтересів.

Література:

1. Мочерний С.В. Основи економічної теорії / Мочерний С.В., Єрохін С.А., Каніщенко Л.О. – К.: Академія, 1997. – 464 с.

2. Сажина М.А. Чибриков Г.Г. Экономическая теория: учеб. для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, - 672с.

3. Котлер, Ф. Основы маркетинга/ Ф. Котлер. – М.: Прогресс, 1993. –736 с.

4. Маршалл, А. Принципы экономической науки/ А. Маршал. Т1. – М.: Прогресс, 1993. – 416 с.