Здобувач[1]
Печерський В.В.
Національний університет біоресурсів і
природокористування України
Інституційні чинники
розвитку інтеграційних процесів на ринку зерна
Перспективи розвитку інтеграційних процесів і відповідні
їм інституційні чинники, а також структурні трансформації, пов'язані з
функціонуванням та рівнем розвитку інституційно-економічного середовища
аграрного ринку, пропорцій міжгалузевого обміну і розподілу, пріоритетами
аграрної політики України. Основними цілями аграрної політики по відношення до
одного із складових сегментів аграрного ринку, яким є ринок зерна є: розробка і
впровадження заходів по зміцненню економічної стійкості аграрного сектору
економіки, фінансового забезпечення його суб’єктів; координація та інтеграція
діяльності ринкових учасників всіх форм господарювання в питанні ефективного
розвитку всіх напрямів рослинництва.
Характерною
особливістю ринку зерна є нарощення великотоварних господарських форм господарювання, що характеризуються
корпоративною формою вертикально-горизонтальної інтеграції (в т.ч. у формі
агрохолдингів, кластерів, транснаціональних корпорацій). Дослідження інтеграційних
процесів як на аграрному ринку в цілому, так і на рикну зерна зокрема,
дозволило виділити характерні інституціональні особливості функціонування
середовища міжгосподарського та міжгалузевого обміну та взаємодії, що позитивно
впливають на розвиток основної складової ринку зерна яким є галузь
рослинництва, на основі механізмів вертикально-горизонтальної інтеграції. Серед
основних можна виділити: нарощення великотоварних форм господарювання, що
володіють значними активами та потенціалом ринкової інтеграції та координації;
значний експортний потенціал продукції рослинництва, зокрема: пшениці,
соняшнику, кукурудзи, сої та ін.; високий рівень інвестиційної привабливості
галузі рослинництва, на відміну від тваринництва, яка вимагає значних
капіталовкладень.
В
цілях відображення потенціалу розвитку механізмів інтеграційної взаємодії та
ефективної ринкової координації суб’єктів ринку зерна, досліджено та висвітлено
аналіз основних компонентів, а саме: рівень розвитку міжгосподарської співпраці
підприємств в області виробництва та реалізації зернових; ресурсний потенціал
агрогосподарств (в нашому випадку великих), динаміка експортного потенціалу, що
відображена на наведених нище таблиця та рисунках.
Зокрема, на рис. 1. відображено розмір основного ресурсного потенціалу
великих товаровиробників, яким характеризується розміром земельних банків що
концентрується в одних руках.
Рис.1. Земельний фонд як складова ресурсного потенціалу великих
товаровиробників продукції рослинництва в Україні в 2014 році
Джерело: сформовано
автором за даними порталу Латифундист
Як результат, можна говорити про функціональну
особливість українських великотоварних формувань (агрохолдингів), що
характеризує концентрацію в одних руках значного розміру земельного ресурсу, що
забезпечує можливість виробництва та формування значних обсягів аграрної
продукції.
Зокрема мова йде про нарощування виробництва
зернових. Так на рис. 2. відображено обсяг виробництва пшениці найбільшими
агрохолдингових структурами України
Рис.2. Обсяг виробництва пшениці
найбільшими агрохолдингами України
Джерело: сформовано автором за даними національного
порталу latifundist.com
Зазначений обсяг дозволяє нашим виробникам аграрної продукції, займати одні
із найперших місць на світовому ринку продовольства. На рис. 3 відображено
місце українських товаровиробників аграрної продукції (продукції рослинництва)
на світовому ринку аграрної продукції.
Відповідно
до рівня організації міжгосподарської, міжгалузевої взаємодії та ринкової
координації нами систематизовано інституційні
чинники, що на нашу думку забезпечують ефективний розвитку інтеграційних
процесів на ринку зерна, що структурно відображено на рис. 4.
Як
результат, на нашу думку ключовим напрямом формування та розвитку інтеграційних
процесів між учасниками ринку, з урахуванням особливостей інституціонального
середовища ринку зерна є формування вертикально-горизонтальної інтегрованої
структури, учасники якої утворюють повний виробничо-технологічно-збутовий цикл.
Формування та розвиток вертикально-горизонтальних інтегрованих агроструктур
сприятиме зростанню керованості міжгалузевого обміну і розподілу, нарощування
сировини для переробних підприємств та експортного потенціалу (за рахунок
забезпечення стабільності міжгалузевих зв'язків).