Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доцент, в.о. ректора ВНЗ МТУ «Миколаївська політехніка», Україна

Принципи взаємозв’язків підсистеми моніторингу з функціями системи регулювання регіональної структури та територіальної організації агропродовольчої сфери

З метою інформаційної ув’язки задач підсистеми економічного моніторингу з іншими підсистемами функціонально розвинутої системи регулювання на рівні показників і критеріїв ефективності (якості) доцільно використовувати таблиці із вказівкою в них складів економіко-аналітичної інформації та переліку підсистем і задач, з якими ці інформаційні дані повинні бути ув’язані. Далі за конкретним економіко-аналітичним завданням ув’язка повинна здійснюватися окремо за вхідними і вихідними показниками та критеріями ефективності (якості). Після цього робиться опис усіх перехідних (вхідних і вихідних) показників та критеріїв ефективності (якості). Ці масиви інформаційних даних дозволять отримати відповіді на питання про те, скільки і яких саме показників та критеріїв ефективності (якості) надходить в підсистему економічного моніторингу із тієї або іншої підсистеми і скільки та яких саме економіко-аналітичних показників та критеріїв ефективності (якості), в свою чергу, передається іншим підсистемам функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури і територіальної організації суб’єктів агропродовольчої сфери. До того ж, вивчення взаємозв’язків показників та критеріїв ефективності (якості) має величезне значення для організаційного забезпечення інформаційних масивів даних показників і критеріїв ефективності (якості) та їх пошуку в них, оскільки відкривається можливість розміщення показників і критеріїв ефективності (якості) із урахуванням щільності семантичних зв’язків між ними. Однак, це цілковито пов’язано із вирішенням питань про міру щільності цих зв’язків та про розроблення метрики простору ознак показників і критеріїв ефективності та ін.

Проведення робіт із інформаційної ув’язки комплексу задач підсистеми економічного моніторингу з задачами інших підсистем найбільш доцільно здійснювати на стадії технічного проектування функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури та територіальної організації суб’єктів агропродовольчої сфери в цілому. З цією метою може бути застосований, зокрема, порядок ув’язки комплексу різнофункціональних задач групи підсистем розвинутої системи стратегічного регулювання регіональної структури і територіальної організації суб’єктів агропродовольчої сфери і інше.

На першому етапі визначають склад використовуваних документів та масивів інформації, встановлюють круг показників, їх найменування. Ці роботи здійснюють, коли за кожною із задач визначена початкова, проміжна і вихідна інформація (розроблені форми первинних документів та визначені масиви, необхідні для вирішення задач, встановлено склад показників, які знаходять використання в документах і масивах, та їх найменування). Отримані за завданням дані належать групуванню і впорядкуванню за підсистемою та інше.

Після виконання такої підготовчої роботи рекомендується перейти до другого етапу робіт, який включає в себе: дослідження термінології, яка застосовується розробниками в проектних матеріалах; дослідження ідентичності інформації, яка міститься в документах та масивах даних, з метою усунення її надмірності; дослідження повноти інформації з точки зору її достатності для вирішення задач, рекомендацій за напрямком дослідження і ін.

Дослідження термінологічного апарату виступає вкрай необхідним для усунення неоднакових найменувань одного і того ж показника, або критерію ефективності в задачах різних підсистем, навіть однієї підсистеми регулювання регіональної структури і територіальної організації агропродовольчої сфери ін.

Роботи із дослідження ідентичності інформації повинні забезпечити усунення отримання в декількох задачах однієї і тієї ж інформації. Це призведе до скорочення показників вхідної та вихідної інформації підсистеми та до зменшення витрат на обробку інформації і прискорення видачі рішень та інше.

Дослідження повноти інформації проводиться з метою виявлення відсутності якої-небудь інформації, необхідної для вирішення задач підсистеми.

Другий етап робіт інформаційної ув’язки комплексу задач завершується розробленням рекомендацій, спрямованих на уніфікацію термінологічного апарату, усунення надлишкової інформації при забезпеченні її повноти та інше.

І на сам кінець, на третьому етапі, на базі виконаних раніше робіт здійснюються: коректування комплексу задач підсистеми економічного моніторингу та групи задач, інформаційно-пов’язаних з нею, інших підсистем регулювання; коректування схеми документообігу і інформаційних потоків; розроблення інформаційних моделей окремих блоків та підсистеми економічного моніторингу в цілому, які являють собою опис інформаційних потоків між її функціональними частинами і іншими підсистемами функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури та територіальної організації суб’єктів агропродовольчої сфери інше.

Потрібно відзначити, що процес інформаційної ув’язки задач функції моніторингу із задачами інших підсистем регулювання досить складний і трудомісткий, внаслідок чого актуальним стає питання про його формування та впровадження. Сформувати і впровадити процес ув’язки різнофункціональних задач можна тільки використовуючи спеціальну операційну систему функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури та територіальної організації суб’єктів агропродовольчої сфери і набір сервісних програмних комплексів, які забезпечують передачу від однієї задачі до іншої, а також своєчасний пошук і надання необхідної інформації і ін.

Узагальнюючи викладене, виділимо деякі принципи, на яких базуються взаємозв’язки підсистеми моніторингу з іншими підсистемами функціонально розвинутих систем регулювання регіональної структури та територіальної організації агропродовольчої сфери: використання єдиної системи показників; використання єдиної системи класифікації і контролювання інформації; спільність різних джерел інформації; спільність окремих носіїв інформації; підпорядкування руху інформації та способів її обробки цілям регулювання; використання в регулюванні зворотного зв’язку; здійснення централізованої обробки інформації на інформаційно-обчислювальних центрах суб’єктів агропродовольчої сфери; застосування інтегрованої обробки інформації і інше.