Экономические науки/13. Региональная экономика

К.е.н. Педько І.А., Петрищенко Н.А.

Одеська державна академія будівництва та архітектури

Кластери та їх роль в економіці регіону

Сучасний стан економіки України потребує реформування. Основою реформ повинні стати як дослідження вітчизняних науковців, так і світовий досвід. Одним з перспективних напрямків для подальшого планування стратегій трансформації слід призначити двосторонній вихід на міжнародні ринки – тобто вітчизняні суб’єкти підприємницької діяльності мають стандартизувати свої товари та послуги до вимог ЄС, а задача Уряду країни – створити належні соціально-економічні та законодавчі умови для притоку іноземних інвестицій.

Також слід розглянути варіант кластерізації виробництв за регіонами. Європейська спільнота та інші розвинуті країни світу мають позитивний досвід використання регіональних кластерів. Так, наприклад, у Сполучених Штатах Америки це всесвітньо відомі кластери – Силіконова (Кремнієва) долина, Голівуд, на нашому континенті – Євразійське економічне сполучення (Митне сполучення), Airbus S.A.S. (компанія базується у чотирьох європейських країнах), Енергомашинобудівельний кластер в Республіці Башкортостан.

Кластери - об’єднання підприємств різних галузей, що не зливаються в єдину структуру, а співпрацюють у межах спільної стратегії розвитку [1, с. 241-242] та об’єднують свої ресурси з метою створення конкурентоспроможних товарів і послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках, що є основною метою створення кластерів [2, с. 96]. Поняття підприємницького кластеру слід розглядати, як об’єднання зацікавлених в сумісному виробництві суб’єктів господарювання, що мають близьке географічне розташування та є внутрішніми стейкхолдерами відносно один одного. Тобто, їх взаємозв’язки стосуються виробничої чи комерційної діяльності в певному або майбутньому часі. Особливістю кластерного об’єднання є збереження конкуренції в середині кластеру. На відміну від технопарку, що є об’єднанням для генерування і реалізації ідей інноваційних проектів та розвитку нових технологій на базі науково-дослідного центру, кластери створюються для виробництва та реалізації продукції.

На рис. 1. проілюстровано взаємозв’язок кластерів зі стейкхолдерами.

000

Рис.1. Взаємозв’язок кластерів з стейкхолдерами

При класифікації кластерів використовують декілька підходів. Їх за однорідними ознаками об’єднують по параметрах: стадія розвитку, географічне розташування, наявність та величина капіталу, постачальники, місце на ринку, доступ до інформації, галузева приналежність та інше. Їх типологія допомагає визначити цілі та стратегію подальшого розвитку.

Таким чином, регіональним кластером називають сукупність підприємств, дослідних організацій, університетів і інших організацій, які задіяні у певній галузі та в одному регіоні, мають спільний інтерес до співпраці. Від створення кластеру ці організації отримують синергетичний (збільшений) ефект за рахунок взаємодії на конкурентно-партнерських відносинах та перебуваючи у рівних умовах [3].

Синергетичний ефект (синергія) в економіці означає збільшення позитивного чи негативного результату при комбінуванні декількох взаємоузгоджених стратегій, ніж ізольоване використання одної з них [4,5], може бути як позитивним, так і негативним. Приклад регіонального кластеру та синергетичний ефект від його створення наведено на рис.2.

Рис.2. Приклад синергетичного ефекту для кластера

На рівні підприємства можна виділити такі види синергії, як виробнича, маркетингова, фінансова, управління. Позитивний синергетичний ефект при їх застосуванні підвищує ефективність використання ресурсів, якість товарів та послуг та конкурентоспроможність підприємств.

При формуванні та реалізації регіональної стратегії розвитку велике значення приділяється створенню кластерів, як найбільш перспективних для інноваційного розвитку регіону. За їх допомогою досягається низка цілей: стимулювання різних галузей регіону, підвищення якості товарів та послуг, підвищення темпів впровадження інновацій та інше.

Кластерізація сприяє стійкому розвитку регіону та наповненню бюджетів різних рівнів. Створює нові робочі місця з гідною оплатою праці для спеціалістів, зменшує міграцію трудових ресурсів, підвищує конкурентоспроможність регіонального виробництва. Організація кластера в регіоні є доцільною, з економічної точки зору, не тільки для підприємств, а й для регіону, держави, суспільства.

В Україні кластери почали створюватися з 1998 року [6]. Серед них слід відмітити такі, як:

- Поділля перший (Хмельницький, з 1998 року);

- Швейний кластер (Хмельницький, з 2000 року)

- Туристичний кластер «Кам’янець» ( з 2001 року);

- Будівельний кластер (Хмельницький, з 1999 року)

- Будівельний кластер (Харків, з 2007 року);

- Транскордонний туристичний кластер (Харків, з 2008року);

- Львівський ІТ кластер (Львів, з 2011 року);

- Кластер деревообробки та меблевого виробництва, ДОМВ (Львів, з 2010 року);

- Мегакластер «Мережа регіонів-переможців Всеукраїнського конкурсу «Сім чудес України» (з 2008 року) та інші.

Позитивними результатами впровадження кластерної моделі в різних регіонах: є значний розвиток ринку, збільшення кількості організацій, що входять до кластерів, створення додаткових робочих місць, ефективне використання наявних ресурсів регіону. Однак, є низка перешкод, що негативно впливає на впровадження кластерів - відсутність якісної інфраструктури, невідповідність інформаційних потреб підприємств та науково-дослідних програм, відсутність довгострокового планування та стратегій, законодавчої підтримки, соціально-економічної та політичної стабільності.

Литература:

1. Соколовська І. П. Кластерна стратегія розвитку бізнесу: світовий досвід та практика в Україні / І. П. Соколовська // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні: [Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції (15-17 травня 2007 р., Ялта)]. – К. : КНТЕУ, 2007. – С. 241-242.

2. Попело О. В. Підприємницькі кластери як інноваційна домінанта модернізації економіки регіону / О. В. Попело. // Регіональна економіка. – 2014. – С. 95–105.

3. Іванченко Г. В. Розробка кластерної моделі розвитку регіону: методологічний підхід [Електронний ресурс] / Г. В. Іванченко // Ефективна економіка, №5. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op =1&z=2049.

4. Підвальна О. Г. Синергійний ефект в менеджменті [Електронний ресурс] / О. Г. Підвальна // Ефективна економіка, №3. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1865.

5. Дмитришин О.В., Яцура В.В. Синергетичний підхід до здійснення підприємницької діяльності / О.В. Дмитришин // Науковий вісник  НЛТУ України – 2011. – Вип. 21.10. – С. 194 – 199.

6. Передовий досвід розвитку кластерів// for the Programme Sustainable Economic Development and Employment Promotion (SEDEP) in the Ukraine PN: 2007.2159.7 – Київ, 2009 р. – 69 с.