Мехеда Н.Г к. е. н., доцент, Тіщенко К.А.
Черкаський національний
університет ім.. Б.Хмельницького
Пріоритетні напрями інноваційної
діяльності в україні
Ефективність
виробництва та конкурентоздатність продукції підприємства залежить, в першу
чергу, від вдосконалених чи принципово нових технологій та
організаційно-технічного оформлення виробничого процесу. Саме інновації є
ключовими факторами у формуванні авторитету підприємства на ринку, довіри з
боку споживача-покупця.
Інноваційна
діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів
наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових
конкурентоздатних товарів і послуг. Головною
метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних
і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання
науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних
екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій,
виробництва та реалізації нових видів конкурентоздатної продукції [1].
Основними принципами
державної інноваційної політики є:
1.
орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки
України;
2.
визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку;
3.
формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної
діяльності;
4.
забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної
сфери у розвитку інноваційної діяльності;
5.
ефективне використання ринкових механізмів для сприяння
інноваційній діяльності, підтримка підприємництва у науково-виробничій сфері;
6.
здійснення заходів по захисту вітчизняної продукції на внутрішньому
ринку та її просування на зовнішній ринок;
7.
фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової
і митної політики у сфері інноваційної діяльності;
8.
сприяння розвиткові інноваційної інфраструктури;
9.
інформаційне забезпечення суб'єктів інноваційної
діяльності;
10.
підготовка кадрів у сфері інноваційної діяльності [1].
Пріоритетні напрями
інноваційної діяльності в Україні - науково і економічно обґрунтовані напрями
провадження інноваційної діяльності, що спрямовані на забезпечення економічної
безпеки держави, створення високотехнологічної конкурентоспроможної екологічно
чистої продукції, надання високоякісних послуг та збільшення експортного потенціалу
держави. [2].
Пріоритетні напрями інноваційної діяльності
поділяються на стратегічні та середньострокові пріоритетні напрями. [2].
Стратегічними
пріоритетними напрямами на 2011-2021 роки є:
1.
освоєння нових технологій транспортування енергії,
впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння
альтернативних джерел енергії;
2.
освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку
транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування,
озброєння та військової техніки;
3.
освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення
і з'єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій;
4.
технологічне оновлення та розвиток агропромислового
комплексу;
5.
впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного
обслуговування, лікування, фармацевтики;
6.
широке застосування технологій більш чистого виробництва та
охорони навколишнього природного середовища;
7.
розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних
технологій, робототехніки
[2].
Для реалізації
середньострокових пріоритетних напрямів державою запроваджуються заходи щодо:
1.
розвитку інноваційної інфраструктури;
2.
прямого бюджетного фінансування та співфінансування;
3.
часткової компенсації вартості виробництва продукції;
4.
кредитів за рахунок коштів державного бюджету, кредитів
(позик) і грантів міжнародних фінансових організацій;
5.
субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам;
6.
податкових, митних та валютних преференцій [2].
Освіта, наука,
техніка та виробництво є взаємозалежними та взаємообумовлюючими елементами в
процесі формування інновацій та розвитку інноваційної діяльності. Саме освіта
та наука виступають рушійною силою у процесі створення нових знань, технологій,
програм та проектів, інтелектуальних продуктів, устаткування, а також формують
висококваліфіковані кадри, які займають провідне місце в реалізації та
матеріалізації інновацій.
У 1-ому півріччі
2015 року витрати на виконання наукових та науково-технічних робіт становили 4755,3
млн. грн, з них за рахунок держбюджету - 1750,4 млн. грн. В цьому ж періоді кількість
працівників наукових організацій складала 101939 осіб, з них: дослідників – 54021
осіб, техніків – 10276 осіб, допоміжного персоналу – 18903 осіб, докторів наук
– 4098 осіб, кандидатів наук – 13635 осіб [3].
Література:
1.
ЗУ «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-IV [Електронний
ресурс] - Режим доступу до джерела: akon5.rada.gov.ua/laws/show/40-15
2.
ЗУ «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в
Україні» від 08.09.2011 № 3715-VI [Електронний ресурс] - Режим доступу до
джерела: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3715-17
3.
Науково-технічна діяльність (щоквартальні показники)
[Електронний ресурс] - Режим доступу до джерела : http://ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/ni.htm