Мехеда Н.Г к. е. н., доцент, Пухлій В.М.

Черкаський національний університет ім.. Б.Хмельницького

Вплив інвестицій на розвиток України

Економічна історія свідчить про поступову зміну ставлення країн та урядів до діяльності іноземних інвесторів у економіку країни. Економічний розвиток будь-якої країни багато в чому залежить від їх інвестиційної активності, яка визначається інвестиційною політикою держав.

Джерелами фінансування інвестицій є власні кошти, позикові та залучені. Іноземні інвестиції – це залучені кошти, які мають переваги перед іншими джерелами інвестування.

По-перше, вони сприяють активізації інвестиційної діяльності в країні.

По-друге, піднімають престиж країни на світовому ринку. Так як за обсягом надходять до країни інвестицій судять про інтеграцію її в світове співтовариство.

По-третє, іноземні інвестиції – це додаткові кошти для розвитку виробництва.

По-четверте, створюються додаткові робочі місця, і відповідно підвищує соціальний статус населення.

По-п’яте, надходять прямі іноземні інвестиції не впливають на зовнішній борг країни.

Для України найбільш важливим для розвитку національної економіки є залучення іноземних інвестицій на основі формування сприятливої інвестиційної політики. Економісти довели, що для стабільного економічного зростання частка інвестицій має становити 20 – 25 % валового національного продукту країни. Статистика свідчить, що з початку 1980-х років прямі іноземні інвестиції становлять близько 10 % загального обсягу інвестицій у країнах, що розвиваються [1, с. 210-211].

У державах з розвинутою ринковою економікою діє правило: іноземні інвестиційні засоби не можна використовувати для поточних витрат. Законом України “Про режим іноземного інвестування” (березень, 1996 р.) передбачено, що відносини, зв’язані з іноземним інвестуванням, регулюються вітчизняним законодавством і міжнародними договорами України.

Слід зазначити, що в деяких західних країнах не існує спеціальних законів про іноземні інвестиції, вони регулюються так само, як і національні інвестиції, на основі нормативного законодавства або деяких правил валютного законодавства. Найбільш суворий режим іноземного інвестування у Франції, а у Німеччині – найліберальніший. У розвинених країнах вплив іноземних інвестицій на економічний розвиток країни визначається, насамперед, рівнем зайнятості національного капіталу в економіці країни. У країнах з низьким рівнем розвитку надходження іноземних інвестицій залежить, насамперед, від зацікавленості інвесторів, від інвестиційного клімату в країні, тобто інвестиції надходять в найбільш пріоритетні для інвесторів країни. Кожна країна володіє інвестиційними ресурсами, що складаються з власних (національних) і іноземних інвестицій. Ці ресурси можуть використовуватися як для внутрішнього, так і для закордонного інвестування[2].

Рух інвестиційних ресурсів називають відтоком капіталу з країни і чистим припливом капіталу. Основна мета іноземного інвестора – це вигідне вкладення капіталу в інших країнах з більш сприятливим інвестиційним кліматом. Проведені дослідження впливу іноземних інвестицій на економіку країн-експортерів і країн-імпортерів дозволили визначити особливості іноземного інвестування і показали, що іноземні інвестиції мають позитивні й негативні характеристики для країн-реципієнтів і країн-резидентів.

Іноземні інвестиції для країн-реципієнтів сприяють розширенню експортних можливостей, стимулюють інноваційну діяльність і забезпечують доступ до передових технологій. На внутрішній ринок країни поступає велика кількість якісних товарів і послуг.

Мотивація країн – реципієнтів пов’язана з необхідністю залучення додаткових ресурсів для економічного розвитку в умовах нестачі внутрішнього капіталу для інвестування. Країни-інвестори одержують більш високий середній прибуток від інвестицій, оскільки вкладають них у більш прибуткові галузі за кордоном, використовують там більш дешеву кваліфіковану робочу силу, експортують туди засоби праці, сповільнюючи темпи економічного росту і розвитку своєї країни. Іноземні інвестиції і міграція робочої сили є сучасними формами переміщення трудових ресурсів і коштів[3, с. 127-128].

Міжнародна інвестиційна діяльність займає особливе місце в країнах світу, тому що обсяг іноземних інвестицій є одним з показників, що характеризують ступінь інтеграції країни у світове співтовариство. Таким чином, можливо зробити висновок. Для кожної країни необхідна власна модель формування інвестиційної привабливості. В її основі повинні бути результати дослідження міжнародного досвіду з урахуванням історичних особливостей природно-кліматичних умов, демографії, системи освіти, рівня життя населення. Залучення інвестицій буде сприяти розвитку економіки.

Література

1.Вовчак О.Д. Інвестування: Навч. посібник. – Львів: Новий Світ – 2000, 2007. – 544 с.

2. Закон України “Про режим іноземного інвестування”від 19.03.1996р N 93/96-ВР зі змінами та доповненнями

3. Пехник А.В. Іноземні інвестиції в економіку України: Навч. Посібник. – К.:Знання, 2007. – 335 с.