ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Потравка Л.О.

к.е.н., доцент, докторант

Херсонський державний аграрний університет, Херсон, Україна

Дослідженнями доведено, що головними сучасними трансформаційними тенденціями є інтеграція України у світовий економічний простір, що результатом глобалізації світової економіки. За таких умов набуває актуальності процес інтеграції, що на даний момент має визначати особливості структурної організації економіки, необхідність прискорення інноваційних процесів на фоні формування єдиного економічного простору. З іншого боку, спостерігається історично сформована структура економіки країни та окремих регіонів, трансформування якої характеризується фрагментарністю і відсутністю єдиного підходу щодо їх розбудови. Подальші дослідження необхідно здійснювати в руслі структурної перебудови економіки як на національному, так і на регіональному рівні з орієнтацією на процеси інтеграції у світовий економічний простір, що потребує створення нової моделі структури економіки. У цьому контексті трансформацію необхідно розглядати як процес або як тенденцію.

Повний аналіз трансформації економічної системи, як процес, передбачає дослідження його внутрішньої та зовнішньої організації, детальну типологію змін, що виражається у модифікації функціональних зв’язків у вигляді неможливості збереження існуючих форм. Окрім цього потребує розгляду напрям перетворень та обрана модель характеру розвитку (еволюційна, революційна, реформаційна), а першочергового значення набувають дослідження факторів впливу на перебіг трансформаційного процесу, просторових та часових меж. Таким чином, процес трансформації соціально-економічної системи є процесом якісного перетворення системи, що відбувається в ході зміни етапів економічних перетворень країни та виступаючи переходом до нової стадії розвитку суспільства.

Дослідження моделей структури економіки, які змінюють одна одну у процесі історичної трансформації соціально-економічної системи є відображенням етапів її розвитку. При цьому сутність економічної системи або зберігається, або трансформується, постійно змінюючись в процесі руху, що проявляється в її історичних формах. Саме історичний аспект заслуговує на особливу увагу, оскільки кожний визначений історично обмежений проміжок часу має якісні, збережені або змінені базові характеристики, які відображають сутність цього етапу розвитку. Тобто, зовнішня історична форма соціально-економічної системи свідчить про зміни або збереження системи в попередньому стані.

Важливим моментом досліджень структурних трансформації є детальний розгляд становлення постіндустріальних систем господарства розвинутих країн світу, що, як правило супроводжується змінами пропорцій економічної системи та корегуванням секторальної структури економіки. Перші науково обґрунтовані дослідження секторальної структури були представлені Коліном Кларком, який поділив економіку Англії на три сектори. Цей поділ був найбільш природним з точки зору реальної структури економіки та повністю відповідав потребам макроекономічного аналізу. Цінність цієї класифікації полягала у простоті аналізу, оскільки була агрегованою формою, що використовувалася у господарській практиці галузевої структури.

В подальшому традиційний поділ Кларка потребував перегляду, оскільки відбулася серйозна перебудова структури у зв’язку зі змінами обсягів секторів у величині привабливих факторів виробництва, виготовленої продукції, можливого прибутку. У зв’язку з цим, виникла необхідність удосконалення класифікації секторальної структури національної економіки. Найбільш відомою є розробка Д. Белла, яким виокремлено п’ять секторів економіки. Актуальність запропонованої ним класифікації полягала у поділі сектора виробництва послуг на три частини, які швидко розвивалися та виходили на лідируючі позиції у структурі ВВП [5]. Окрім цього, заслуговує на увагу розробка класифікації Р. Рейча. Ним запропоновано віднести до галузі матеріального виробництва виробничі та персональні послуги, а також послуги економіки нового постіндустріального суспільства, що потребують від людини «додаткових інтелектуальних та комунікативних зусиль» [4].

Таким чином, проаналізовані економічні структури за секторальним принципом являються еклектичними, відповідно, секторальна класифікація економічних структур має формальний характер. Їх виникнення, насамперед, пов’язане з розширенням сектора послуг. В цілому, кожна з запропонованих класифікацій виражає певний підхід до структури економічної системи та може використовуватися для аналізу її динаміки. Специфічність цих класифікацій дозволяє розкрити новий ракурс суспільних відносин. А тому мають вагоме значення у практичному застосування економічних досліджень. Але кожна з них, або вони в сукупності, в силу еклектичності не можуть відобразити існуючі взаємозв’язки у економічній системі, що можуть окреслити тенденції руху соціально-економічних систем та пояснити механізм їх трансформації.

0

Рис. 4. Структура національної економіки

Джерело: власні дослідження.

У вітчизняній економічній науці та практиці при здійсненні аналізу структури економіки переважно використовуються традиційного галузевого підходу, а для вираження тенденцій розвитку використовують моделі К. Кларка, дещо рідше – Д. Белла. Відносно визначеної проблематики побудови структури сучасної економіки мають місце окремі теоретичні ідеї, які виражають виникнення нових функцій виробництва, що характеризує ознаки нової історичної епохи.

Таким чином, в основу класифікації структури національної економіки необхідно покласти функціональний та ролевий принцип поділу економіки. Насамперед, необхідно сегментувати стратегічними саме ті галузі, які найголовніші у плані безпеки національної економіки у галузях матеріального та нематеріального виробництва, а також специфічні галузі. Ефективна економічна структура має базуватися на специфічних національних особливостях у відповідності з національною культурою, релігією, цільовими установками суспільства. Запропонована модель відображає функціональний характер економічної системи, що полягає у сутності діяльності інфраструктурного сектора. Подальшим напрямом досліджень є побудова моделі структури національної економіки з урахуванням впливу фактору зовнішньої політики держави, що ґрунтується на принципах інтеграції у світовий економічний простір шляхом трансформаційних процесів.

Список використаних джерел

1. Всемирная энциклопедия: Философия / Глав. науч. ред. и сост. Грицанов. – М.: АСТ, Мн. : Харвест, Современный літератор, 2001. – 1312 с.

2. Clark C. The Conditions of Economic Progress. London, 1940

3. Reich R. The Work of Nations. Preparing Ourselves for 21 st Centure Capitalism. N. –Y., 1992. P. 176.

4. Белл Д. The colturul contridictions of capitalism. NY., 1976.

5. Гражевська Н.І. Відображення трансформаційних процесів у системі категорій соціально-економічної динаміки / Н.І. Гражевська // Економічна теорія. – 2007. - №4. – С.19-29.