Гуртова Н. , Животовська Н.

Студентки магістерської програми «Фінансовий менеджмент»,

гр.ФМ-10-1з Центру заочного навчання,

Університет митної справи та фінансів,

м.Дніпропетровськ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН ТА ФІНАНСОВА

СТІЙКІСТЬ:ДВА НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВІ ПОКАЗНИКА

ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансово-економічний стан - одна з найважливіших характеристик діяльності підприємства. Він залежить від результатів виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності підприємства. Необхідність визначення тенденцій розвитку фінансово-економічного стану виникає за умов ринкової економіки, самофінансування підприємства.

Серед науковців, які приділяли значну увагу дослідженню фінансово-економічного стану підприємства, виокремимо таких, як Бланк І. О., Ковальов А. П., Лахтіонова Л. А., Подольська В. О., Савицька Г. В., Савчук В. Т., Стоянова О. С.,  Шеремет А. Д. та ін.

З другої сторони управління фінансовою стійкістю – це діяльність управлінського персоналу підприємства, яка полягає у забезпеченні стійкості фінансового стану підприємства у довгостроковій перспективі і є на сьогодні  однією з актуальних проблем української економіки. В процесі управління фінансовою стійкістю підприємство може стикатись з певними проблемами, які виникають внаслідок впливу факторів внутрішнього та зовнішнього  середовища. Фактори впливу на фінансову стійкість підприємства тісно взаємозв'язані.

Значний вклад в досліджування фінансової стійкості внесли: І. А. Бланк, М. Д. Білик, Е. Хелферт, К. Хеддервік, М. С. Абрютіна, В. М. Родіонова, А. Д. Шеремет, Г. В. Савицька, Т. А. Донченко, Л. А. Костирко, В. О. Зінченко, І. І. Приймак, М. С. Кравченко та ін.

Економічний стан підприємства є комплексною характеристикою, що відображає внутрішню ситуацію у забезпеченості матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами та рівня й ефективності їх використання у співвідношенні з обсягами виробництва й реалізації продукції підприємства, а також у співвідношенні витрат і грошових надходжень від здійснення цих процесів. Економічний стан підприємства неабияк формує його фінансово-економічну стійкість, ефективність функціонування загалом та конкурентоспроможність. Отож, ці три результативні ознаки одночасно є й чинниками, котрі формують рівень економічного стану конкретного підприємства та створюють відповідний рівень його міцності. Зростання рівня міцності економічного стану підприємства (його зміцнення) цілком закономірно й обґрунтовано сприймати як покращання цього стану.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану

Своєчасна і об’єктивна оцінка фінансово-економічного стану підприємства має велике значення, оскільки кожен власник повинен бачити потенційні можливості збільшення прибутку підприємства, а їх можна виявити тільки своєчасно і об’єктивно проаналізувавши фінансово-економічний стан підприємства.

Підприємство повинно забезпечувати такий стан фінансових ресурсів, за якого воно б стабільно зберігало здатність виконувати свої фінансові зобов’язання. Зіставлення доходів і витрат, одержання, максимального прибутку за мінімальних затрат є визначальними умовами для формування фінансово-економічного стану підприємства.

Метою оцінки фінансово-економічного стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва, зміцнення комерційного розрахунку як основи та стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед контрагентами, бюджетом, банками.

В процесі аналізу фінансово-економічного стану підприємства використовують існуючі методи дослідження: аналіз абсолютних показників, горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, аналіз коефіцієнтів.

Завдання аналізу фінансово-економічного стану підприємства можуть бути різними в залежності від поставленої мети. Мета досягається на основі дослідження в динаміці абсолютних і відносних показників і виділення таких основних підрозділів аналізу фінансово-економічного стану: аналіз балансу, аналіз майна і джерел його утворення, аналіз ліквідності і платоспроможності, аналіз фінансової стійкості та стабільності, аналіз ділової активності, аналіз фінансових результатів і прибутковості діяльності.

У науковій літературі поняття "стійкість" ототожнюється з такими поняттями, як сталість (незмінність, постійність) та стабільність (забезпечення сталості). Кібернетичний підхід трактує стійкість як збереження незмінності деяких інваріант системи у процесі змін її стану. Економіко математичний підхід до визначення стійкості характеризується твердженням про умови, які забезпечують системі стан рівноваги або утримання її характерних ознак на відповідному рівні.

Тобто основними концептуальними складовими визначення поняття "стійкість" є процесуальна та результативна. Як результат стійкість означає здатність вистояти, протистояти і адаптуватися до дії екзогенних та ендогенних факторів. Як процес стійкість є наслідком взаємозв’язку взаємодіючих операцій системи, метою яких є генерація факторів рівноваги і створення фундаменту для подальшого розвитку.

Багато вчених розглядали поняття фінансової стійкості як невід’ємної складової фінансового стану успішно діючого підприємства. Так, наприклад, Федотова М.А. та Бєлих Л.П. визначають це поняття наступним чином: "Фінансова стійкість - це певний стан рахунків підприємства, який гарантує його постійну платоспроможність" [1]. З ними погоджуються М.С. Абрютіна й А.В. Грачов - фінансова стійкість підприємства є не що інше, як надійно гарантована платоспроможність, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури й поведінки партнерів. Вони ж виділяють і головну ознаку стійкості - це наявність чистих ліквідних активів, визначених як різниця між усіма ліквідними активами і всіма короткостроковими зобов'язаннями на той або інший момент часу[2].

В.В. Ковальов і О.Н. Волкова стверджують, що одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності у довгостроковій перспективі. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Отже, фінансова стійкість характеризується співвідношенням власних і позикових коштів. Хоча, розглядаючи аналіз майнового положення, В.В. Ковальов вважає, що стійкість фінансового становища підприємства в значній мірі залежить від доцільності й правильності вкладення фінансових ресурсів у активи [3]. З погляду М.В. Мельник - фінансовий стан вважається стійким, якщо організація має у своєму розпорядженні достатній обсяг капіталу для того, щоб забезпечувати безперервність своєї діяльності, пов'язану з виробництвом і реалізацією продукції в заданому обсязі, а також повністю й вчасно погашати свої зобов'язання перед персоналом по виплаті заробітної плати, бюджетом по сплаті податків і постачальниками за отримані від них поставки й послуги, формувати засобу для відновлення й росту необоротних засобів [4].

А.Д. Шеремет і Е.В. Негашев не дають визначення фінансової стійкості підприємства, а вважають, що різниця реального власного капіталу й статутного капіталу є основним вихідним показником стійкості фінансового стану підприємства [5].

Найбільш повно, на наш погляд, розкриває проблему фінансової стійкості підприємства Г.В. Савицька: "Фінансова стійкість підприємства - це здатність суб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів в мінливому внутрішньому й зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну платоспроможність і інвестиційну привабливість у межах допустимого рівня ризику" [6].

Дослідження різних точок зору стосовно змісту поняття "фінансова стійкість" показує, що по досліджуваній проблемі немає єдиного погляду різних авторів. Не всі автори викладають своє формулювання поняття "фінансова стійкість". Більшість із них представляють фінансову стійкість більш вузько, ніж варто було б, виражаючи фінансову стійкість одним або двома показниками. Однак очевидно, що фінансова стійкість - багатомірне економічне явище, отже, виражається системою показників [7].

Як висновок до проведеного аналізу поглядів різних вчених та основних характеристик фінансової стійкості організації, можна запропонувати наступне визначення фінансової стійкості підприємства як здатність здійснювати основні та інші види діяльності в умовах підприємницького ризику та змін середовища бізнесу з метою максимізації економічної вигоди власників, зміцнення конкурентних переваг організації з урахуванням інтересів суспільства та держави.

Література:

1. Гізатулліна О. М. Фінансова стійкість підприємства: економічна сутність та методика оцінки / О. М. Гізатулліна // Прометей. – 2010. – № 2. – С. 239-244.

2. Донченко Т. В. Теоретичні основи формування механізму управління фінансовою стійкістю підприємства / Т.В. Донченко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 1. – С. 23-27.

3. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – К.: Знання, 2000. – 378 с.

4. Кравченко М. С. Концептуальні основи управління фінансовою стійкістю підприємства / М. С. Кравченко // Схід. – 2011. – № 4. – С. 39-42.

5. Мамонтова Н. А. Фінансова стійкість акціонерних підприємств і методи її забезпечення (на прикладі підприємств харчової промисловості): Автореф. дис. к.е.н./ Інститут економічного прогнозування НАН України – К.: Науковий світ, 2001. – 17 с.

6. Мельник О. М. Фінансова стійкість підприємства в сучасній економіці / О. М. Мельник // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2010. – № 691. – С. 188-192.

7. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: навчальний посібник / Г. В. Савицька. – 3-є вид., перероб. та доп. – К.: Знання, 2007. – 668 с.