к.е.н. Вієцька О.В.

Інститут економіки промисловості НАН України, Україна

НАСЛІДКИ ГАРМОНІЗАЦІЇ ОПОДАТКУВАННЯ
ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ В ЄС ДЛЯ УКРАЇНИ

Актуальність дослідження наслідків гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС для України обумовлена низкою причин:

оподаткування прибутку підприємств посідає важливе місце у формуванні податкових надходжень та ВВП країн-членів ЄС та України (6,5% від загальних податкових надходжень у країнах-членах ЄС за даними 2013 р. та майже 11% від загальних податкових надходжень в Україні за даними 2014 р., а також від 2,7% від ВВП країн-членів ЄС за даними 2013 р. та 2% від ВВП України за даними 2014 р.;

податок на прибуток підприємств відіграє провідну роль у стимулюванні інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств, особливо промислових;

гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС вже давно стояла на порядку денному, а 2015 р. став роком відновлення перемовин щодо її пожвавлення;

наразі Україна знаходиться на етапі повномасштабних дискусій щодо реформування системи оподаткування прибутку підприємств, що є найбільш сприятливим моментом для дослідження досвіду та наслідків оподаткування прибутку підприємств в країнах-членах ЄС.

Відповідно до проведеного дослідження, гармонізація оподаткування прибутку підприємств в ЄС має сприяти розвитку спільного європейського ринку та полегшенню міжнародним підприємствам ведення діяльності на території ЄС. Поряд з цим потенційна гармонізація оподаткування прибутку підприємств передбачає і ряд наслідків, які виходять далеко за межі оподаткування. Як показало дослідження, національні системи економік країн-членів ЄС суттєво відрізняються, а отже країни старі та нові члени ЄС можуть бути по різному готові до впровадження єдиних правил оподаткування прибутку підприємств. Так, різні вихідні умови: інституційні (модель бухгалтерського обліку, доля тіньової економіки, корупція) та макроекономічні (темпи зростання ВВП, темп зростання інфляції), вимагають і різних підходів до визначення ставки та бази оподаткування.

1. Виконаний аналіз показав, що країни старі та нові члени ЄС в середньому мають різні позиції у рейтингу Paying Taxes, що пов’язане з різними підходами до формування системи оподаткування прибутку підприємств. Щодо України, то починаючи з 2012 р. вона зробила значний прорив у рейтингу Paying taxes та підняла свої позиції з 181 до 106 місця у 2015 р. Наразі Україна суттєво відстає від країн старих членів, та все ще не досягла рівня країн нових членів ЄС. Позитивними факторами, які вплинули на покращення позицій вітчизняної податкової системи є скорочення кількості платежів, а також скорочення ставки податку на прибуток. Проте, незважаючи на те, що в Україні підприємства виконують лише 5 податкових платежів на рік (що в 2-3 рази менше, ніж підприємства країн старих та нових членів ЄС відповідно), в тому числі 1 платіж з податку на прибуток підприємств (що дорівнює показнику країн нових членів ЄС та в 2 рази менше, ніж у країнах старих членах ЄС), вони витрачають 350 годин на рік на подання звітності, в тому числі 100 годин на подання звітності з податку на прибуток. В цілому, це є покращенням у порівнянні з попередніми роками, проте це не є покращенням в контексті оподаткування прибутку підприємств (мінус 2 години за останні 4 роки), а також у порівнянні з окремими країнами-членами ЄС. Підприємства країн нових членів ЄС витрачають майже в 2 рази менше часу, а країн старих членів ЄС – майже в 3 рази менше часу на подання звітності з податку на прибуток. Також протиріччя такої ситуація полягає в тому, що скорочення кількості платежів, а також зниження загальної ставки податку у відсотках до прибутку, в тому числі з податку на прибуток підприємств (9,7 % – в Україні; 15,5 % – у країнах старих членах ЄС; 13,2 % – у країнах нових членах ЄС) дозволило Україні покращити свій загальний рейтинг Paying taxes–2015 та перейти на 106 місце, проте, скорочення кількості платежів та скорочення ставки податку на прибуток досягли свого максимуму. Адже з податку на прибуток залишився лише 1 платіж на рік, а враховуючи проблеми з наповненням Державного бюджету України, Міжнародний валютний фонд не рекомендує Україні знижувати ставку податку на прибуток з 18% до 16%]. А отже розраховувати на подальше покращенням рейтингів за рахунок цих двох найпростіших з точки зору регулювання показників не приходиться.

2. Як відомо, модель бухгалтерського обліку більшості країн старих членів ЄС відноситься до континентальної, інших – до британо-американської. Модель бухгалтерського обліку країн нових членів ЄС, як правило, відноситься до реформаційної. Все це обумовлює різні підходи до взаємодії систем бухгалтерського та податкового обліку і, як наслідок, вимагатиме різних підходів до впровадження СССТВ. Незважаючи на той факт, що з 2015 р. в Україні змінено підхід до розрахунку оподатковуваного прибутку та законодавчо закріплено домінування бухгалтерського обліку, модель бухгалтерського обліку України відноситься до реформаційної, що відповідає моделі більшості країн нових членів ЄС. Адже така часта зміна домінуючого інституту (бухгалтерського обліку та оподаткування) не дає можливості віднести модель бухгалтерського обліку України до будь-якої історично сформованої моделі. Більше того, наразі продовжуються дискусії щодо обрання нової прийнятної для вітчизняної економіки системи оподаткування прибутку підприємств. Така нестабільність у взаємодії бухгалтерського та податкового обліку може ускладнити потенційний процес гармонізації оподаткування прибутку підприємств в Україні.

3. Обґрунтовано, що важливими факторами, які можуть негативно вплинути на можливість гармонізації оподаткування прибутку підприємств в країнах-членах ЄС, є доля тіньової економіки та рівень корупції. Адже ці показники можуть вплинути на вибір та ефективність інструментів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств. Щодо економіки України, то частка тіньової економіки становить 47 % за даними на 2015 р. Також Україна посідає 142 місце за рейтингом Transparency International 2014. Виходячи з цього можна стверджувати про недостатній рівень податкової культури та моралі, результатом чого може стати потенційна незацікавленість вітчизняних підприємств в отриманні податкових стимулів. А отже пропозиція СССТВ щодо списання повної вартості капіталовкладень в перший рік їх виникнення, може привести в Україні до маніпулювання прибутком підприємств шляхом створення схем мінімізації податків, безконтрольним перенесенням збитків на майбутні періоди без принципових змін щодо інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств.

4. Визначено, що такі макроекономічні показники як темпи зростання ВВП та темпи зростання інфляції у країні вимагають різних підходів до побудови політики податкової амортизації. Так, наприклад, запропонована СССТВ норма податкової амортизації у розмірі 25% по-різному вплине на інвестиційно-інноваційну діяльність у країнах старих та нових членах ЄС. Щодо прогнозів міжнародних аналітиків, в Україні у 2015 р. макроекономічні показники є вкрай незадовільними: темпи зростання інфляції – 50,8 %, а падіння ВВП – 12%. У такій ситуації треба бути дуже обережними з впровадженням інвестиційно-інноваційних стимулів, у тому числі податкової амортизації. Адже висока інфляція може привести до повного нівелювання стимулюючих норм податкової амортизації без застосування ефективного механізму індексації. І це при тому, що протягом останніх років у податковому законодавстві України закріплена норма, відповідно до якої індексація проводиться не на повний індекс інфляції, а на скоригований на 10%. Усі ці обставини потрібно враховувати при побудові політики податкової амортизації, адже в таких несприятливих умовах нейтральна норма податкової амортизації має бути значно вищою, ніж у країнах старих та нових членах ЄС, що робить пропозицію щодо встановлення єдиних норм нарахування амортизації неприйнятною для українських підприємств.

5. З проведеного дослідження можна дійти загального висновку про те, що рівень інституційного та макроекономічного розвитку в Україні не відповідає європейському, а отже інститути, адаптовані для країн-членів ЄС не можуть в повному обсязі застосовуватися в Україні. З 2015 р. в Україні розпочалася повномасштабна податкова реформа, в результаті якої на початку 2015 р. було повністю змінено механізм розрахунку податку на прибуток. Більшість проведених змін було внесено відповідно до вимог іноземних кредиторів, а саме МВФ, ЄС та США. Доцільність розширення податкової бази з метою подолання бюджетного дефіциту спричинили у 2015 р. ліквідацію усіх пільг з оподаткування прибутку підприємств. Наявні дані щодо доходів бюджету, недоотриманих внаслідок зниження ставок податку на прибуток підприємств у 2011-2013 рр., демонструють відповідні втрати бюджету в усіх галузях економіки щорічно в середньому 12 млн грн, що приблизно дорівнює 1% ВВП України. Таким чином, на відміну від старих та нових членів ЄС, метою подальшого податкового реформування яких є забезпечення високих стандартів життя платників податків, благоустрою, соціального комфорту та залучення іноземних інвестицій, метою податкової реформи в Україні буде виступати врахування вимог міжнародних організація та подолання бюджетного дефіциту. Саме це унеможливлює застосування єдиних підходів до оподаткування прибутку підприємств в України та країнах-членах ЄС.

Враховуючи можливі наслідки потенційної гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС, а також сучасні реалії вітчизняної економіки, можна стверджувати, що наразі Україна ще не готова до впровадження єдиних з європейськими країнами правил формування оподатковуваного прибутку. Але на сьогодні це не є тією проблемою, яка вимагає першочергового вирішення, адже процес гармонізації оподаткування прибутку підприємств в ЄС є поки що відносно далекою перспективою. Проте, потенційна ймовірність досягнення такої гармонізації потребує від України проведення заходів, спрямованих на підготовку до включення в цей процес.

У теперішній час ЄС об’єднує країни з різними моделями взаємодії бухгалтерського та податкового обліку, різними підходами до визначення оподатковуваного прибутку, різними ставками податку на прибуток, різними інструментами податкового стимулювання. Кожен з цих підходів має свої переваги та недоліки, і, в принципі, кожен з них може бути адаптований для застосування в Україні. Це також стосується і впровадження СССТВ. Проте, як показало проведене дослідження, заходи з підготовки до гармонізації оподаткування прибутку підприємств не обмежуються лише приведенням окремих елементів оподаткування прибутку підприємств у відповідність з європейськими. Більшість проблем, пов’язаних з потенційною гармонізацією, обумовлена розбіжностями у моделях взаємодії систем бухгалтерського та податкового обліку (а точніше – у невизначеності України щодо своєї моделі), все ще незадовільним станом податкової культури та моралі, високим рівнем макроекономічної нестабільності в Україні. Звідси випливає, що реформування системи оподаткування прибутку підприємств в Україні в контексті підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС доцільно організувати у два етапи.

Перший етап – формування такої системи оподаткування прибутку підприємств, яка сприятиме вирішенню поточних проблем економіки України (зокрема, бюджетного дефіциту, низької податкової культури, високої частки тіньової економіки, корупції) а також дати поштовх потенційному розвитку промисловості та стимулюванню інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств.

Другий етап – врахування вимог ЄС щодо гармонізації оподаткування прибутку підприємств.

Критерієм переходу від першого до другого етапу має стати стабілізація макроекономічного та інституційного середовища. Враховуючи оцінки агентства S&P, з 2016 р. Україну чекає економічне зростання: 2% зростання ВВП у 2016 р.; до 3,5% – у 2017 р., до 4% – у 2018 р.). Щодо прогнозів інфляції, то у 2016 р. вона очікується у розмірі 20%, у 2017 р. – 14%, у 2018 р. – 9%. При таких розрахунках впровадження другого етапу може бути розпочато вже з 2019 р., адже такі макроекономічні показнику в цілому відповідатимуть рівню країн нових членів ЄС. Поряд з цим слід зауважити, що існують і інші менш оптимістичні оцінки, відповідно до яких темпи зростання інфляції в Україні до 2020 р. триматимуться на рівні понад 44 %. У такому випадку перший етап може тривати роками.

Виходячи з порівняльного аналізу запропонованих Комітетом Верховної Ради України з питань податкової та митної політики та Міністерством фінансів України пропозицій у сфері податкової політики держави, основними напрямами удосконалення системи оподаткування прибутку підприємств на першому етапі можуть стати: фіксація ставки податку на поточному рівні та одночасне розширення бази оподаткування за рахунок тимчасового не застосування у системі оподаткування прибутку підприємств податкових пільг, а також впровадження нейтральної системи податкової амортизації одночасно з механізмом повної індексації (без застосування 10% обмеження). При цьому ефективність цих напрямів багато в чому залежатиме від реформування системи адміністрування податків. Також слід зауважити, що детальне обґрунтування запропонованих напрямів удосконалення системи оподаткування прибутку підприємств потребує подальших досліджень, а також запровадження у практику статистичних спостережень проведення постійного моніторингу щодо їх впливу на Державний бюджет України та інвестиційно-інноваційну діяльність підприємств.