АТАМАНЧУК А.В., к.е.н., доц. КАПІНОС.Г.І.

Хмельницький національний університет

ФОРМУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

Анотація. У статті розглянуто основні аспекти формування систем оплати праці на підприємствах України. Проаналізовано стан організації оплати праці, виявлено його основні недоліки та наведено заходи щодо її усунення.

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах система оплати праці має для підприємства велике соціально-економічне значення. Мотивуючою, рушійною силою раціональної роботи колективу підприємства є особисті доходи його членів. Ці доходи забезпечуються через оплату праці, яка певною мірою гарантує продуктивну, цілеспрямовану роботу, досягнення поставленої виробничої мети. Відповідно питання організації оплати праці є актуальним і важливим і для роботодавців, і для найманих працівників.

Аналіз останніх наукових досліджень. Велика кількість проблем оплати праці, оцінки її ефективності і продуктивності розглянуто у роботах таких вітчизняних науковців як: Д. П. Богиня, О. В. Бондарук, В. М. Гончаров, А. М. Гриненко, В. М. Данюк, Е. А. Уткін, Р. А. Яковлєв та ін, а також зарубіжних дослідників М. Армстронга, С. Л. Брю, Я. Кесслера, К. Р. Макконелла та інших. Однак у науковій літературі не повністю висвітлені сучасні проблеми в організації оплати праці на підприємствах України.

Мета дослідження. Мета даної статті полягає у дослідженні основних проблем формування сучасних систем оплати праці.

Виклад основного матеріалу. Важливим елементом економіки підприємства, за допомогою якого здійснюється взаємозв'язок трудових та всіх інших показників господарської діяльності, є оплата праці.

Заробітна плата, як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її раціональна організація стимулює працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни, значною мірою визначає рівень життя населення.

Право вибору системи оплати праці надане більшості недержавних підприємств, на яких бажаною є саме та система оплати праці, яка більше всього відповідає організаційно-технічним умовам виробництва.

Організація оплати праці включає в себе різні форми та системи. Сьогодні часто на зміну відрядній формі, приходить почасова, що дозволяє врахувати не лише відпрацьований людиною час, але і обсяг виконаної нею роботи.. Широко така форма оплати праці застосовується в США і досить часто почала зустрічатись в Україні, особливо там, де керівниками робіт, проектів є закордонні інвестори.

Важливим елементом процесу організації оплати праці на підприємстві є нормування праці. В Україні на даний момент питання нормування праці є другорядним, ним займається держава, але досить на імперативному рівні, що в свою чергу, і спричинило такий безлад в управлінні системою оплати праці на підприємствах. Підприємства не використовують заходи аналізу праці працівників та переведення її в матеріальну основу, та на власний розсуд формують систему оплати праці. Тому на підприємствах України існує ряд проблем в системі організації оплати праці (далі СООП), що представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Сучасні проблеми України в СООП [3]

Назва проблеми	Характеристика
Низький рівень оплати праці	Недосконалий механізм формування оплати праці, значні заборгованості з виплати заробітних плат, не створені умови для збалансованого визначення частки оплати праці у ВВП, не виконується моніторинг ринку праці – продуктивності роботи, використаного робочого часу, не здійснюється підвищення розміру прожиткового мінімуму до умов сьогодення
Рівень оплати праці працівників бюджетної сфери	Неоднаковий рівень оплати праці робітників однієї галузі чи спеціальності
Заробітна плата «в конвертах»	Податок на доходи фізичних осіб, що платили б підприємства в разі законодавчого та повного оформлення працівників сягає високого рівня, що не є резонним для роботодавця
Система державного управління політикою доходів та заробітної плати	Нерозвинена законодавча база, необізнаність із ринком праці, відсутність моніторингу сучасних систем оплати праці та інше, що не виконують державні органи відносно управління системою оплати праці

Діючі в Україні ставки прибуткового податку гальмують зростання заробітної плати, через що трудові доходи, які в нормальній ситуації мають виражатися у формі оплати праці, стають «тіньовими», фальсифікуючи статистику загальних прибутків населення. Приведення податкового законодавства у відповідність до вимог часу дасть змогу знизити податковий прес на підприємства, і дозволить збільшити розмір заробітної плати. В умовах демократизації суспільних відносин важливого значення набувають відносини соціального партнерства, що передбачають узгодження інтересів роботодавців і найманих працівників, в тому числі й у сфері оплати праці. За сучасних умов соціально-економічного розвитку підприємств України істотно зростає актуальність проблеми підвищення рівня заробітної плати та вдосконалення механізму управління оплатою праці. Сьогодні рівень заробітної плати в Україні є найнижчим порівняно з іншими країнами світу (таблиця 2).

Таблиця 2 – Динаміка рівня мінімальної заробітної плати в країнах світу, євро [2, c.160]

Країна	2010	2011	2012	2013	2014	2015
Люксембург	1641,74	1682,76	1757,56	1801,49	1874,19	1921
Нідерланди	1381,2	1407,6	1424,4	1446,6	1469,4	1486
Франція	1321,02	1343,77	1365	1398,37	1430,22	1445
Словенія	589,19	597,43	748,1	763,06	783,66	789
Іспанія	728	738,85	748,3	748,3	752,85	753
Польща	307,21	320,87	348,68	336,47	376,58	387
Угорщина	268,09	271,8	280,63	295,63	340,55	344
Словаччина	295,5	307,7	317	327	337,7	352
Чехія	297,67	302,19	319,22	310,23	312,01	328
Литва	231,7	231,7	231,7	231,7	289,62	290
Латвія	254,13	253,77	281,93	285,92	287,07	320
Болгарія	122,71	122,71	122,71	138,05	158,5	174
Румунія	149,16	141,63	157,2	161,91	157,26	191
Україна	55,93	56,3	57,5	62,3	63,2	58,3

В умовах ринкової економіки система оплати праці на підприємстві повинна бути сприйнятливою до змін зовнішнього і внутрішнього середовища. Досягти цього можна, використовуючи стратегічний підхід до формування системи оплати праці, який полягає у розробці довгострокових планів щодо розвитку системи оплати праці на підприємстві й забезпечує отримання доданої вартості від інвестицій в оплату праці. Даний підхід дозволяє організації сформувати висококваліфікований і мотивований трудовий колектив і, як наслідок, отримати конкурентні переваги.

Основною метою стратегії формування системи оплати праці є створення на підприємстві такої системи, яка була б ефективною як з позицій працівників, так і роботодавців, а тому сьогодні в Україні необхідно виконати ряд заходів щодо удосконалення такої системи (таблиця 3).

Таблиця 3 – Заходи щодо удосконалення систем оплати праці в Україні

Назва заходу	Характеристика
Підвищення рівня оплати праці	Дослідження механізму формування заробітної плати на ринку праці ,підвищення ефективності механізму регулювання заробітної плати на основі соціального партнерства, створення умов для збалансованого зростання частки оплати праці у ВВП та в собівартості продукції, підвищення розміру актуалізація до умов сьогодення мінімальної заробітної плати та розміру прожиткового мінімуму,
Продовження таблиці 3
Вирішення гострих проблем з оплати праці працівників бюджетної сфери	Усунення диспропорцій у рівнях оплати праці працівників однакової кваліфікації, які виконують однакову за складністю та функціональними ознаками роботу, піднесення рівня оплати праці фахівців бюджетної сфери вищої кваліфікаційної категорії до критеріїв гідної оцінки їхнього рівня професійної кваліфікації, відновлення порушених міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, реформування оплати праці державних службовців
Встановити раціональну суму податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) для підприємств	Усунути на рівні держави дії стосовно зростання даного податку та розробити згідно з європейським стандартам розмір ПДФО, що був би підсильний підприємству. Це в свою чергу вирішило ще б одну проблему – «зарплата в конвертах», – роботодавець мав би можливість нараховувати офіційно заробітну плату працівнику в повному розмірі
Встановити реальний розмір мінімальної заробітної плати	Мінімальний розмір заробітної плати не повинен включати лише асортимент із двох-трьох видів продуктів та засобів першої необхідності, його сума повинна відповідати такому значенню, до складу якого входили б продукти першої необхідності, мінімальний розмір комунальних платежів, сума коштів для задоволення гігієнічних вимог, а також оплата проїзду та відпочинку, тобто всі ті складові, що властиві кожній людині

Загалом запропоновані заходи є незначною часткою глибинного реформування системи оплати праці в Україні. Вони сприятимуть мотивації персоналу, збереженню висококваліфікованих працівників на підприємствах, раціональному використанню фонду оплати праці та формуванню ефективного трудового капіталу держави.

Висновок. В Україні існує велика кількість невирішених питань і протиріч у сфері оплати праці. Час диктує необхідність формування таких систем оплати, які формували б могутні стимули розвитку праці та виробництва. Удосконалення систем оплати праці, пошук нових рішень, вивчення західного досвіду може сприяти в найближчому майбутньому підвищенню мотивації працівників до високопродуктивної праці. Отже, вирішення низки проблем в оплаті праці може стати стимулом економічного підйому країни в майбутньому.

Література:

1. Волкова Н. В. Проблеми та напрямки удосконалення оплати праці / Н. В. Волкова // Економічний простір. – 2014. – №83. – С. 168-177.

2. Мельник К. В. Проблеми організації оплати праці в Україні та шляхи їх вирішення / К. В. Мельник // Управління розвитком. – 2014. – №10. – С. 159-161.

3. Шляхи вирішення проблем оплати праці в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=30811.