Котик Т.О.

Науковий керівник: асис. Осипенко Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

МИСТЕЦТВО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Сучасний менеджер на своєму шляху стикається багатьма проблемами. Однією з таких проблем є формування творчих здібностей, розвиток їх лідерських якостей і обізнаності в мистецтві управління. Тому є очевиднем, що ця проблема одержує три чітко виражені напрями розвитку:

1) навчання керівників-практиків;

2) підготовка резерву кадрів;

3) управлінська підготовка творчих особистостей, які за своїми генетичними якостями спроможні до ефективної управлінської діяльності й мають схильність до неї.

Менеджери із творчими здібностями мають значний потенціал у досягнені успіху. Саме із них можна сформувати професійних керівників, лідерів, менеджерів виробничої сфери, які на даний час необхідні Україні. Прикладом можуть слугувати численні дослідження проблем управління та лідерства[2].

Незалежно від того, яку роль виконує керівник в управлінській діяльності, статус його буде визначатись тим, наскільки позитивно його сприймають та визнають підлеглі. Незалежно також від ролі керівник може займати різні дієві позиції, які розкривають його цілі та спрямованість у діловій сфері. З огляду на це більшу увагу слід приділяти процесу взаємодії керівника та підлеглого, а також визначати фактори, що впливають на нього. Уміння керівника створити сприятливий соціально-психологічний клімат в колективі, зацікавити роботою працівників, застосувати певні мотиваційні та управлінські методи, виявити свої лідерські здібності, вміння спілкуватися та вирішувати конфліктні ситуації або не допускати їх виникнення – все це впливає на ефективність та результативність організації. Керівник повинен до кожної людини знайти підхід, створити умови для ефективного виробництва, мотивувати працівників до діяльності, бути лідером[3].

Керівництво, без сумніву, вважається мистецтвом. Можливо, це і є причиною того, що науковці досі не змогли розробити і обґрунтувати єдину теорію, чим відкрили шлях до пошуку раціональніших теоретико-методичних засад керівництва. У деяких теоріях менеджер досягає ефективності, структуруючи завдання, проявляючи піклування й підтримку, в інших керівник дає можливість підлеглим взяти участь у розв’язанні виробничих питань, в третіх змінюється стиль під впливом керівника чи обставин. У будь-якому випадку стиль керівника повинен бути гнучкою зброєю ефективного управління виробництвом. Велике значення у цьому має вміння обрати саме той стиль, котрий буде найефективнішим в даному випадку і відповідатиме цілям підприємства. Креативні керівники надають перевагу новаторським рішенням, відрізняються оригінальністю поглядів, гнучкістю і конструктивністю дій у нестандартних ситуаціях, незалежністю суджень. Такі управлінці цінують творчий підхід в інших людях, створюють умови для творчого прояву ініціативи. Вони настирливі у виконанні завдань, прагнуть вчитись на помилках і готові ризикувати. Креативні керівники роблять працю яскравішою, цікавішою, перетворюючи усе на щось нове і неповторне[2].

У сучасному розумінні управлінське мистецтво — це систематизовані теоретичні узагальнення про кращі зразки (еталони), прийоми, методи та засоби успішної керівної діяльності, розвинуте вміння, з одного боку, ефективно використовувати теоретичні знання, а з іншого — діяти в тих ситуаціях, для яких наука управління ще не виробила необхідних рекомендацій. За такого трактування мистецтво управління охоплює широке коло питань оперативної роботи; розвитку службових зв'язків та ділових контактів; мотивації підлеглих до високопродуктивної праці; підтримки високої дисципліни праці; мистецтва розв'язання конфліктних ситуацій; переконання; логіки доказу; ораторського мистецтва; ефективності стилю управління на різних ієрархічних рівнях та ін.

Мистецтво управління комплексно характеризує творчу управлінську діяльність, яка показує роль індивідуальних якостей менеджера і стиль його роботи в досягненні поставлених цілей. Тут найбільшого значення набувають розвинена інтуїція, досвід творчої діяльності, висока освіченість, професіоналізм, комунікабельність, відповідний тип мислення, рішучість, ініціативність. Ці характеристики повинні бути притаманні кожному менеджеру, який займається управлінською діяльністю професійно. Але висока майстерність у мистецтві управління не є загальною мірою наявності цих якостей, вона проявляється за певного поєднання цих ознак і їх відповідності конкретним обставинам діяльності і можливостям реалізації мети.

Мистецтво управління проявляється у стилі роботи менеджера, спілкуванні його з людьми, у здібностях до неформального впливу на підлеглих. Саме мистецтво управління визначає співвідношення формального і неформального управління, формування авторитету менеджера і прояв його лідерських якостей. Діяльнісні характеристики управлінської майстерності можуть виявлятися, формуватися, відточуватися поступово, упродовж життя. Не випадково Ф. Тейлор розглядав мистецтво управління як еволюцію, а не винахід. Мистецтво управління — це сплав освіти, досвіду й індивідуальності творчої особистості. Отже, мистецтво управління персоналом - це не тільки певні правела, принципи якими повинен керуватися менеджер, а це набір особистих якостей керівника: професіаналізм, урівноваженність, толеранність, тактовність, харизматичність і т.д.

Література:

1. Баєва О. Біологічні основи влади і лідерства // Персонал. — 2006. —№ 12. — С. 67.

2. Кузьмин И. А. Психотехнология и эффективный менеджмент / Кузьмин И. А.. - Москва: Россмен, 2005. - 491 с.

3. Мескон М. Х. Основы менеджмента./ М. Х. Мескон – Москва: «ДЕЛО», 2006. – 493с.