Сичікова Я.О., Ковачов С.С.

Бердянський державний педагогічний університет

Комп’ютерний дизайн на уроках трудового навчання

Соцiальнi змiни в Українi зумовили необхiднiсть реформування системи освіти. Відповідно до цього набуває актуальності проблема підвищення якостi підготовки вчителя трудового навчання, рiвня його професiоналiзму, iнтелектуальної культури [1 – 7]. Від наявності у нього відповідних професійних знань та вмінь залежить ступінь підготовленості учнів до роботи у сфері матеріального виробництва. Психологи i педагоги, якi вивчали рiзнi сторони навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі, нагромадили цiннi результати, якi можуть бути використані на заняттях трудового навчання у процесі проектування та виготовлення виробів; для розвитку творчих здібностей учнів і вдосконалення їх підготовки до художньо-конструкторської та технологічної діяльності, для впровадження дидактичних ігор та методу проектів [8, 9].

В останні роки в Україні та за її межами досліджуються психолого-педагогічні проблеми застосування інформаційних технологій (Ю. В. Горошко, Р. С Гуревич, М. І. Жалдак, О. В. Жильцов, Ю. О. Жук, І. М. Забара, Н. В. Морзе, Т. О. Олійник, А. В. Пеньков, Є. М. Смирова, М. Ф. Юсупова та ін.). Результати проведених досліджень дають підстави стверджувати про суттєві можливості впливу інформаційних технологій на організаційні форми, методи і результати навчального процесу в загальноосвітніх закладах.

Проте, на сьогодні не існує повністю розроблених методик застосування комп’ютера під час викладання більшості шкільних дисциплін і трудового навчання зокрема. Недостатньо досліджень, які б висвітлювали проблеми засвоєння учнями основ проектування та виготовлення виробів з дерева та металу із застосуванням комп’ютера на уроках у 5−9 класах. Зважаючи на те, що загальною тенденцією розвитку сучасної старшої школи є її орієнтація на диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної освіти, то порівняно новим і найбільш перспективним напрямом її вдосконалення є використання інформаційного середовища.

Мета роботи – визначення педагогічних умов реалізації впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в учнів на уроках технології.

Відповідно до мети було поставлено наступні задачі дослідження:

- проаналізувати розвиток педагогічної думки з проблеми дослідження;

- встановити роль інформаційно-комунікаційних технологій в процесі навчання учнів на уроках технології в 5 - 9 класах.

Об‘єктом дослідження є процес навчання учнів на уроках технології в 5-9 класах

Предметом дослідження є педагогічні умови використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі виготовлення аплікації з паперу на уроках технології у 9 класі.

Методи дослідження: аналіз літератури; порівняння; узагальнення.

Аналіз навчально-методичної літератури та досвіду роботи у школі призводить до висновку, що навчання учнів загальноосвітніх закладів на уроках технічних видів праці відбувається за методикою, яка базується на пояснювально-ілюстративному та репродуктивному методах, фронтальній формі організації навчання і безваріативному змісті викладання навчального матеріалу. Вважається, що основним для уроків у майстернях є виготовлення виробів з використанням необхідного обсягу знань, які забезпечують якісне і творче виконання практичних робіт [3 -10].

Для максимальної економії часу під час проведення занять з набуття нових знань, для контролю знань засвоєного матеріалу і вивченого попереднього доцільно використовувати комп'ютер. За його допомогою вчитель може створити умови самостійної роботи та контролювати знання учня без упередженого ставлення до нього [1]. Комп’ютер можна успішно використовувати на уроках насамперед з його базовим програмним забезпеченням (Power Point, PhotoShop, CorelDRAW, Exel тощо) [2]. За допомогою цих програм у трудовому навчанні можна виконувати стилізацію рисунків під різні види художніх творчих робіт, створювати презентації, виконувати проектування виробів, проводити розрахунки та виконувати графічні зображення, готувати текстові файли й ін.

Використання комп’ютерних програм є дуже ефективним методом навчання, якщо він поєднується з традиційними методиками, а вчитель займає активну позицію і за необхідності стає проміжною ланкою між комп'ютером і учнем під час занять [4]. Насправді можна стверджувати про наявність невичерпних можливостей використання комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання. Використовуючи інформаційні технології, учні можуть ознайомитися з етапами проектування виробів на виробництві, обладнанням цехів, дільниць та з особливостями виконанням різних операцій.

Особливо актуально і важливо це для учнів малокомплектних шкіл сільської місцевості, де немає змоги провести повномасштабну екскурсію на промислове підприємство. Проглянувши відеофрагменти організації художньо-конструкторської та технологічної діяльності, вони можуть проаналізувати особливості моделей виробів, які самі обирають для конструювання, моделювання та виготовлення з урахуванням основних інженерно-виробничих і художньо-естетичних вимог, використовувати закономірності композиційного формоутворення виробу. Учитель може оглядово ознайомити школярів із використанням інформаційних технологій на виробництві.

В умовах освітніх реформ особливе значення в освіті набуває інноваційна діяльність, спрямована на введення різних педагогічних нововведень. Вони охопили всі сторони дидактичного процесу: форми його організації, зміст і технології навчання, навчально-пізнавальну діяльність, альтернативні ідеї і прийоми вирішення завдань [1].

Принципові зміни у змісті загальної середньої освіти та трудового навчання, введення профілізації в старших класах зумовили необхідність оперативного впровадження заходів для розробки нової методики підготовки майбутніх учителів технологій і створення відповідного науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. Найважливішими загальнотеоретичними положеннями, які сприяють розробці змісту професійно-педагогічної підготовки в цілому, є наукові педагогічні концепції трудового навчання і виховання в школі – головній сфері спеціальної діяльності вчителя технологій [2 – 4].

У цих умовах педагогу необхідно орієнтуватися в широкому спектрі сучасних інноваційних технологій, ідей, шкіл, напрямків, не витрачати час на відкриття вже відомого, а використовувати весь арсенал педагогічного досвіду. Сьогодні бути педагогічно грамотним фахівцем не можна без вивчення всього спектру освітніх технологій. Сучасні педагогічні технології повинні носити інноваційний характер.

Теоретичні та практичні аспекти впровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес розглядали в своїх дослідженнях О. Коберник, М.Корець, А. Малихін, В. Стешенко та інші.

До інноваційних технологій навчання відносять: інтерактивні технології навчання, технологію проектного навчання та комп'ютерні технології.

У сучасній науковій літературі особливу увагу зосереджено на тому, що інноваційні підходи до навчання повинні бути системними і охоплювати всі аспекти навчально-виховної роботи при підготовці майбутніх фахівців. У цьому аспекті необхідним є переосмислення теоретичних та практичних підходів до змісту освіти, професійно-педагогічної підготовки викладачів, розробці нових технологій і методів навчання [1, 5].

Впровадження психолого-педагогічних інновацій у сферу навчання з можливо при виконанні ряду підготовчих робіт [2, 6, 7]:

- розробки інноваційних технологій з прив'язкою їх до конкретних тем;

- забезпечення варіативності змістовної частини навчання відповідно до запитів різних груп слухачів;

- введення диференційованого підходу до навчання;

- удосконалення матеріально-технічної бази;

- розробки та впровадження системи мотивації викладачів, стимулюючої їх до впровадження інноваційних форм навчання;

- розробки та впровадження (з систематичним проведенням моніторингу) системи оцінки ефективності навчання.

Завдання поставлені перед учителем технології, вимагають переорієнтації та вдосконалення окремих ланок навчально-виховного процесу щодо його вдосконалення. При навчанні учнів слід здійснювати перехід від інформаційно-пояснювального навчання до діяльного, розвиваючого. Це насамперед [8 – 10]:

- виключення методів примусу до навчання та використання таких методів, які втягують учнів у трудову діяльність, викликаючи почуття розвитку;

- формування особистої відповідальності школярів за трудову діяльність, віри в можливість подолання труднощів;

- ідея випередження, що прискорює розвиток сильних, найбільш здібних учнів;

- використання технології обробки матеріалу, що допомагає засвоювати головні сутнісні поняття, зв'язки, значно збільшувати обсяг освоюваного матеріалу при різкому зниженні навантаження на учня;

- відповідність форми діяльності її змісту;

- використання таких форм контролю і оцінки знань, які орієнтовані на вчення без примусу (тестові завдання, картки-завдання, захист творчих проектів);

- самоаналіз, колективне творче самоврядування тощо.

Успішність планування, організації та здійснення навчально-виховної діяльності багато в чому залежить від психолого-педагогічних умов та методичного супроводу.

Трудове навчання завжди було орієнтовано на практичну підготовку учнів, застосування знань на практиці, навчання учнів поводитись з різними засобами праці, що вирізняло даний предмет від інших тим, що учнів залучали до розв’язання практичних завдань, наближених до реального життя. Очевидною є потреба розвинути сильні сторони предмета, і відмовитись від тих, що не відповідають сучасним вимогам виробничої діяльності людини, акцентуючи увагу на формуванні в учнів таких умінь, які є незалежними від змісту, що постійно змінюється.

Органiзацiя занять певним видом декоративно-прикладного мистецтва ставить на меті як навчання, так i виховання дітей. Навчальна результативність занять може бути визнана за наслідками оцінювання кінцевого продукту — одержаного виробу. У кожному виробі декоративно-прикладного мистецтва відображається рівень опанування технічної й мистецької складових художньої обробки матерiалiв.

До технічного боку процесу створення предметів декоративно-прикладного мистецтва ми відносимо: визначення функціональних параметрів виробу (призначення предмета, що накладає вимоги на форму, розміри, перелік деталей i способи їх з’єднання); знання властивостей матерiалiв, що використовуються під час виготовлення i оздоблення виробу та технологiчнiсть цих матерiалiв.

Мистецький бік предметної дiяльностi учнів в процесі занять декоративно-прикладним мистецтвом полягає насамперед у визначенні художньої ідеї твору — того образу, який виникає в уяві дитини, тих думок i почуттів, які вона хоче передати оточуючим. Носієм художнього образу є зображувальні засоби: матеріал, форма, пропорції, текстура i кольори декоративних елементів. Композиція, тобто поєднання цих елементів забезпечує (або не забезпечує) цiлiсне сприйняття творця декоративно-прикладного мистецтва, тобто художню довершеність задуманого виробу.

Важливо те, що технічна й мистецькі сторони в процесі декорування виробів тісно переплітаються. Художній задум обов’язково зіставляється з призначенням — основною функцією предмета.

У свою чергу вибір зображальних засобів неможливо здійснити без знання властивостей й естетичних якостей матеріалу, з якого виготовляється сам предмет, та тих матерiалiв, що можуть бути використані для його оздоблення.

Нарешті, художня довершеність виробу нерозривно пов’язана з виконавською майстерністю. Неохайність у вирiзуваннi й розмiщеннi декоративних елементів здатні викликати у спостерігача роздратування навіть у випадку повноцінного художнього задуму [4 – 6].

Виховним наслідком занять декоративно-прикладним мистецтвом є його вплив на почуття, емоції i морально-етичну сферу особистості. Було б неприпустимою помилкою вважати, що високий виховний вплив декоративно-прикладного мистецтва спостерігається у кожному акті взаємодії (під час споглядання чи самостійного виготовлення виробів) дитини з народним мистецтвом. Для того, щоб iндивiд був здатний відчувати насолоду від своєї чи чужої творчості, реалізованої в художньо-оздобленому предметі, йому необхідно мати певну iнформацiйну підготовку, достатній рівень розвитку уяви i чуттєвої сфери [8].

Практичний висновок зі сказаного є таким: для того, щоб твори декоративно-прикладного мистецтва викликали в свiдомостi дитини почуття естетичної насолоди, розуміння того, що хотів виразити своїм витвором майстер, сама дитина повинна мати певну підготовку в сфері мистецтва та комп’ютерного дизайну [3].

Література

1. Богдан И. Т. Инновационные процессы в современном образовании как результат развития новой образовательной парадигмы / И. Т. Богдан // Фундаментальные исследования. – 2007. – № 12. – С. 480 – 481.

2. Панфилова А. П. Инновационные педагогические технологии: Активное обучение: учебное пособие. 2-е изд. / А. П. Панфилова – М.: Академия. – 2009. – 298 с.

3. Розина И. Н. Компьютерно-опосредованная коммуникация: конструирование и адаптация в образовании / И. Н. Розина // [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

http://ifets.ieee.org/russian/depository/v9_i2/html/4.html

4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти / Постанова Кабінету міністрів України за № 1392 від 22 листопада 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 1392-2011-п#n9.

5. Сидоренко В.К. Проектно-технологічний підхід як основа оновлення змісту трудового навчання школярів / В.К. Сидоренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2004. – № 1. – С. 2 – 4.

6. Субетто А.И. Методология стандартизации непрерывного образования: Проблемы и пути их разрешения / А.И. Субетто. – М.; СПб.: Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 1998. – 70 с.

7. Терещук А.І. Методика організації проектної діяльності старшокласників з технологій: метод. посіб. для вчителів, навч. прогр., варіат. модулі / А.І. Терещук, С.М. Дятленко. – К.: Літера ЛТД, 2010. – 128 с.

8. Коберник О.М. Технології: підручник/О.М. Коберник, А.І. Терещук, О.І. Гервас. – К.: Літера ЛТД, 2011. – 160с.

9. Драйден Гордон. Революція в навчанні. Навчити світ вчитися по-новому / Гордон Драйден, Вос. Джанет. – М.: Парвіне, 2003. – 670 с.

10. Сісоєва С.О. Теоретичні и методичні основи підготовкі вчителя до формування творчої особистості учня: Автор. ... доктора педагогічних наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки и психології професійної освіти АПН України. – К., 1997. – 35с.

11. Кауненко М. В. Тенденции развития инновационных образовательных процессов применительно к обучению в области охраны труда / М. В. Кауненко, А. А. Никитин // Охрана и экономика труда. – 2011. – № 1 (2). – C. 49.

12. Арнхейм Р. Мистецтво і візуальне сприйняття / Р.Арнхейм. – М.: Прогрес, 1974. – 392 с.

13. Беспалова М.С. Техніка коллажирования як спосіб розвитку умінь монологічного мовлення на уроках англійської мови / М.С. Беспалова // Нові технології у навчанні іноземних мов: збірник статей регіональної науково-практичної студентської конференції. – Омськ: Изд-во Ом. держ. Ун– та, 2012. – 92 с.