Педагогічні науки

К.п.н. Білан В.А.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 

ЕСТЕТОСФЕРА

КОРЕКЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАЦІ ДЕФЕКТОЛОГА

 

 

У сучасній філософії міцно вкоренився термін «естетосфера», який позначає «світ естетичних цінностей» [2, с. 110], «соціальну структуру, відповідну вимогам загальнолюдського почуття» [1.с. 61]. Виникнення цього концепту пов’язано з поняттям сфери, як найдосконалішої, з огляду на формально-математичні та естетичні характеристики, геометричної фігури, котру ще з часів античності завжди наближували «до ідеалу метафізичної незмінності» [5,  с. 73]. Естетосфері, на думку В. Личковаха, притаманно охоплювати «людське світовідношення в цілому, виявляючи його в стильових специфікаціях духу епохи, чуття життя, образу світу й отримуючи свої змісти та форми через культурну душу й художні мови» [3,  с. 4]. «Усе це знаходить своє вираження в естетиці професії як досконалому виявленні соціального й корпоративного статусу, фахового престижу, громадянської честі та совісті трудової людини» [4,  с. 28]. Говорячи про естетику професії дефектолога, то специфіка трудової діяльності дефектолога ставить особливі вимоги до змісту самого педагогічного процесу та його результату, високий рівень естетики яких залежить від добре налагоджених гуманних взаємин, оскільки діти з порушеннями в розвитку найчастіше позбавлені ласки, тепла й турботи з боку оточуючих. Вагомим інструментом педагогічної діяльності дефектолога для налагодження гуманних взаємин більшість дослідників (А. Бодальов, Л. Виготський, В. Кан-Калик, А. Мудрик, А. Щербаков та ін.) виокремлюють педагогічне спілкування, що в естетичному контексті повинно викликати у вихованців піднесений настрій, радощі пізнання й прагнення творити за законами краси. Окрім цього, корекційно-педагогічна праця дефектолога, незважаючи на постійне сприйняття певних дитячих вад, вимагає від нього життєрадісного настрою, володіння собою, сильного характеру, від чого значною мірою залежить уміння проникати в естетичний світ дитини. Отже, ефективність кореційно-педагогічних трудових дій багато в чому залежить від любові й поваги дефектолога до кожної дитини, сприйняття її такою, якою вона є, що, на наш погляд, грунтується на високій естетичній оцінці дитячих почуттів, переживань та поглядів. З огляду на це, трудові зусилля педагога-дефектолога мають бути спрямовані в естетичне русло, тобто створення позитивної емоційної атмосфери, налагодження гармонійних взаємин й принесення краси й доцільності в матеріальне оточення.

     Окреслені естетично-емоційні риси дефектолога сприяють формуванню педагогічної інтуїції, що являє собою евристичний процес естетичної творчості, провідною закономірністю якої є органічне поєднання міри об’єкта з мірою доцільної довершеності. Прагнучи поєднати знання про об’єкт, відповідні корекційно-педагогічні технології згідно зі своїми естетичними ідеалами й цілями, дефектолог реалізує в трудовому процесі цю гармонію за законами краси для досягнення єдності тілесного, психічного й ментального добробуту дитини з вадами в розвитку. Відтак в естетосфері змісту корекційно-педагогічної праці дефектолога є підстави виокремити психокорекційний, ментальноооздоровчий та соматотерапевтичний сигменти (рис. 1.1).

Подпись: ПСИХОКОРЕКЦІЯПодпись: ОЗДОРОВЛЕННЯ0
Психокорекційний складник естетичного змісту праці дефектолога полягає в постійному балансуванні різних психічних властивостей і процесів дитини з вадами в розвитку, що залежить від забезпечення взаємозв’язку естетичного й морального аспектів психічного здоров’я. Для цього він, насамперед, має володіти здатністю формувати в дітей щирість почуттів, оскільки, за К. Роджерсом, ця якість «просвітляє всю сутність людини», відбувається «духовне хрещення». Друге, про що зобов’язаний дбати дефектолог, це сприяти подоланню дитиною комплексів, фобій і маній шляхом забезпечення автономності, тобто захищеності від фундаментальних страхів (смерті, нападу, одинокості, боязнь бути нелюбим тощо), завдяки чому вселяється сила духу, незалежність від зовнішніх обставин. Третє – створити психологічний комфорт у ситуаціях, за яких виникають гнів або страх, шляхом доведення дитини до стану катарсису. Четверте – забезпечити атмосферу терплячості, за відсутності якої в дітей порушуються такі естетичні якості, як відчуття міри, ритму тощо.

Ментальнооздоровчий контекст естетичного змісту корекційно-педагогічної праці дефектолога покликана зберегти й розвивати розумове здоров’я дітей шляхом навчання правильно й вільно говорити (вербально виражати свої думки), допомогти їм вивчити й удосконалити себе, самовиражатися засобами слова. Згідно з естетичною метою, дитячі думки повинні бути доцільними, досяжними, природовідповідними; за змістом – багатозначними, повними; за спрямованістю – розвивальними, дієвими; за формою – лаконічними, чіткими, ясними; за якістю – позитивними, конструктивними й вільними. Досягти цього можливо завдяки реалізації ідеї «Пізнай світ». Однак дефектолог часто стикається з проблемою «захламленої свідомості» дитини з вадами розумового розвитку, у надрах якої тривалий час зберігаються непотрібні речі-помисли, що заважають вільному поступу, нової, свіжої й корисної інформації. Для цього потрібно встановити причини ментального нездоров’я дитини, серед яких можна виокремити: будь-яку плутанину, непослідовність думок, хаос в голові, незібраність, перестрибування з однієї думки на іншу думку; невміння зрозуміти зміст сказаного, що призводить до неадекватної реакції на висловлювання; невміння зрозуміти плутанину та її причину у висловлюваннях інших осіб; відсутність гнучкості мислення. Усуваючи ці недоліки, дефектолог повинен прагнути дитячі думки забарвити позитивними емоціями, що водночас викликають м’язове задоволення, їх прийняття як показники ментального здоров’я.

Соматотерапевтична наповненість естетичного змісту корекційно-педагогічної праці дефектолога полягає у відновленні енергетичного балансу організму дитини та сприяння гармонійному розвитку обох півкуль головного мозку. Для цього особливу увагу він повинен приділити розвитку тілесних «радарів», тобто органів, що пов’язують зовнішній світ з внутрішнім. До них належить: розминка кистей рук і ступнів ніг, у яких зосереджені точки, що впливають на стимулювання органів тіла; робота з артикуляційним апаратом та органами дихання, котрі стимулюють активність мислення й емоційних станів; зняття зажимів у будь-якій частині тіла, що сприяє вільному потоку енергії по всьому організмі.

Таким чином,  естетика корекційно-педагогічної праці дефектолога виявляється у виховному й навчальному (едукаційному) процесах, комунікативному й поведінковому, стилістико-трудовому й мікро-кліматичному, методичному й технологічному аспектах. Її забезпечення можливе за умови настанови на постійне прагнення дітей до самоактуалізації, що виявляється в процесі їхнього самовираження. Ці настанови детермінуються істиною, добром, красою, єдністю (цілісність, голографічність), життєвістю (вітальність), унікальністю, довершеністю, грою, самодостатністю, насиченістю, простотою й порядком, котрі естетично увиразнюють педагогічну дію, що відбувається  у взаємодії складників системи «суб’єкт праці – предмет праці – засоби праці – навчально-виховне середовище».  Оскільки за своїм змістом корекційно-педагогічна праця дефектолога спрямована на зміну, виправлення розвитку дитини в гармонійне русло, то її предметом постають ті обставини, що сприяють цьому. Створення цих умов, залежно від необхідності досягнення потрібного стану учнів, потребує певного арсеналу естетичних засобів корекційно-педагогічної праці.

 

Література

 

1.     Бранский В.П., Пожарский С.Д. Социальная синергетика и акмеология. Теория самоорганизации индивидуума и социума. СПб.: Политехника, 2001 с. 61.

2.      Каган М. С. Эстетика как философская наука / М. С. Каган. - СПб. : ТОО ТК "Петрополис", 1997. - 544 с., с. 110].

 

3.     Личковах В. А. Естетосфера авангардизму / В. А. Личковах // Вісник Черкаського університету. Серія: Філософія. Вип. 170. - Черкаси : ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2009. - С. 4-16., с. 4.

4.      Личковах, В. А.  Естетика і професійна освіта / В. А. Личковах // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету / Чернігів. держ. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. - Чернігів : ЧДПУ ім. Т. Г. Шевченка, 2009. - Вип. 72 : Сер.: Педагогічні науки. - С. 27-31. с. 28.

5.      Убальдо Н. Иллюстрированный философский словарь / Никола Убальдо ; [пер. с итал. Т. Н. Григорьева, Л. А. Подпятникова]. - М.: БММ АО, 2006. - 584 с., с. 73.