К.пед.н. Шапошнікова І.І., к.б.н. Корсун С.М., Суворова Я.В.

Харківська державна академія фізичної культури

ЩОДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ МОЛОДІ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Одним із найголовніших завдань Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті є виховання студентської молоді в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я, формування у неї потреби завжди слідкувати за станом свого здоров’я як за найвищою суспільною та індивідуальною цінністю, розглядаючи своє здоров’я як капітал, який треба зберігати та примножувати, щоб у подальшому він приніс свої дивіденди.

В даний час вченими обговорюються питання здоров’я студентської молоді, досліджується вплив різних факторів на формування здорового способу їх життя, вивчається рівень знань студентів з даної проблематики.

Показники здоров’я сучасної молоді, наявність тенденції до розвитку різних захворювань за період навчання у ВНЗ, прояв пристрасті до шкідливих звичок – все це свідчить про необхідність пошуку ефективних шляхів та методів організації навчально-виховної роботи, спрямованої на збереження та зміцнення здоров’я з урахуванням всіх її складових.

Спосіб життя студента являє собою певну інтеграцію його потреб та відповідної їм діяльності, яка виявляється в розміщенні пріоритетів у витрачанні особистістю свого вільного часу. Взаємозалежність способу життя та здоров’я реалізується через поняття ЗСЖ, що являє собою сукупність біологічних, психологічних та соціальних норм, що забезпечують адаптивне функціонування індивіда в усіх сферах його життєдіяльності шляхом набуття необхідних знань про здоров’я та закріплення навичок здорового способу життя через створення відповідних умов щодо органічного поєднання навчального та оздоровчого процесів [1; 2; 3].

На основі досвіду викладацької роботи в Харківській державній академії фізичної культури ми можемо стверджувати, що на практиці реалізуються різні види педагогічних технологій формування ЗСЖ студентів, які припускають розв’язування певних педагогічних завдань, від яких найбільшою мірою залежить здоров’я студентів: збереження та зміцнення здоров’я студентів шляхом задоволення їх потреб відносно ЗСЖ; формування мотивації, установок на ЗСЖ; навчання навичкам та вмінням здорової життєдіяльності тощо.

Формування основ здорового способу життя особистості залежить від залучення студентів до різних видів діяльності, адекватних аспектам ЗСЖ через впровадження педагогічних оздоровчих технологій в освітній процес ВНЗ.

Формування особистісного аспекту студентів забезпечується через їх заохочення у різні види діяльності, які спрямовані на самопізнання, вивчення власного «Я», власних інтересів, здібностей та можливостей. У навчальному плані підготовки студентів Харківської державної академії фізичної культури зі спеціальності «Здоров’я людини» вагоме значення надається вивченню навчальних дисциплін з основ здоров’я. Викладання цих дисциплін здійснюється на засадах особистісно орієнтованої технології професійної підготовки студентів, до якої входять: технології індивідуалізації та диференціації навчання. Застосування цих педагогічних технологій сприяє створенню умов для глибокого й повного засвоєння студентами навчального матеріалу, синтезуванню знань з різних дисциплін, стимулюванню творчості студентів, розвитку їх здібностей до аналізу інформації й аргументованому, логічно вибудованому доказу своїх ідей і поглядів. Забезпечення атмосфери навчально-партнерського співробітництва створює умови для вирішення комунікативно-пізнавальних завдань, врахування психологічних особливостей діяльності студентів, самовизначенню та самореалізації кожного студента. Вирішенню завдання формування особистісного аспекту студентів в позанавчальний час сприяє організація таких форм як: спортивно-оздоровчі секції, художньо-естетичні студії (музикальні, танцювальні, театральні), різноманітні гуртки тощо.

Численні дослідження свідчать про корисний вплив регулярних занять фізичними вправами на здоров’я та фізичний стан людини будь-якого віку. Для нормального функціонування організму студента необхідна певна кількість рухової активності, яка втілюється у фізичних вправах. З метою формування фізичного аспекту на практичних заняттях використовувалися: фізкультхвилинки, динамічні паузи, емоційні розрядки, хвилинки «спокою», які дозволяють нейтралізувати несприятливий вплив статичності навчальних занять та недостатність фізичного навантаження, а також норми рухової активності, а в позанавчальний час - фізкультурно-оздоровчі технології (ритмічна гімнастика, стретчінг, джоггінг тощо); лікувально-оздоровчі (комплекси нетрадиційних фізичних вправ тощо), а також різні засоби фізичного виховання, спорту і туризму в повсякденному житті.

Інтелектуальний аспект здорового способу життя формується у студентів шляхом впровадження інноваційних технологій при вивченні ними соціального досвіду, який накопичено попередніми поколіннями з питань обізнаності щодо здорового способу життя та стимулювання в ньому стійкої потреби. Це завдання реалізується шляхом збагачення студентів спеціальними знаннями та формування у них свідомого відношення до: достатньої рухової діяльності; раціонального харчування; постійного загартування; дотримання правил особистої гігієни; відмови від шкідливих звичок; раціонального режиму праці й відпочинку.

Здоровий спосіб життя багато в чому залежить від ціннісних орієнтацій студента, його світогляду, соціального та морального досвіду. Суспільні норми, цінності здорового способу життя приймаються студентами як особистісно значущі, але не завжди співпадають з цінностями, які вироблені суспільною свідомістю. Подібна дисгармонія може стати причиною формування асоціальних якостей особистості. Тому у ВНЗ необхідно забезпечити свідомий вибір особистістю суспільних цінностей ЗСЖ і сформувати на їх основі стійку, індивідуальну систему ціннісних орієнтацій, здатну забезпечити саморегуляцію особистості, мотивацію її поведінки та діяльності.

Основними компонентами духовного аспекту ЗСЖ є моральні норми, естетичні ідеали, правові та етичні норми та принципи, які відображено в соціальному досвіді попередніх поколінь. Духовність є стержневим аспектом ЗСЖ оскільки реалізується, перш за все, в аксіологічній сфері молодої людини і, врешті-решт, "програмує" розвиток здорового способу життя. Формування у студентів духовного аспекту ЗСЖ відбувається через стимулювання інтеріоризації студентами цінностей національної і світової культури здорової життєдіяльності, що передбачає їх переведення на рівень персональних переконань кожної особистості та спонукає її до придбання індивідуально-неповторних якостей. Цей процес забезпечує змістовне наповнення освітньої діяльності стосовно узагальнення цих цінностей та формування у студентів стійкої установки на ЗСЖ за допомогою комплексу активних методів і форм навчання (дискусій, вікторин, конкурсів, круглого столу тощо).

Формування соціального аспекту ЗСЖ передбачає вміння налагодити позитивні відносини з оточуючими людьми завдяки впровадженню, наприклад, різних видів групової форми навчання, в якому головна функція викладача зводиться не стільки до трансляції нової навчальної інформації, скільки до організації спільної навчальної взаємодії, яка сприяє становленню кожного студента як унікальної особистості та автономного суб’єкта освіти. Організація навчального процесу в ході колективної діяльності студентів ґрунтується на гуманістичних засадах забезпечення співробітництва між викладачами і студентами, виявлення адекватної самооцінки всіма його учасниками, емоційного задоволення як результату спільної діяльності. Використання методу Кейс-стаді сприяє поліпшенню фахових знань студентів, формуванню в них здатності брати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення, а також набуттю кожним із них досвіду пошукової діяльності.

Для формування емоційного компоненту ЗСЖ доцільно використовування таких технологій як: ритмотерапія, музикотерапія, танцетерапія, ароматерапія тощо, які сприяють компенсуванню травмувальних психогенних факторів та спрямовані на підтримку емоціональної рівноваги. Тільки духовно розвинена людина може бути щасливою, вона одержує задоволення від життя, цінує його та самоудосконалюється.

Таким чином, цілеспрямоване використання оздоровчих педагогічних технологій забезпечує формування у студентів вмінь та навичок, мотивованих на здоровий спосіб життя, що сприяє зміцненню та розвитку функціональних можливостей організму, саморозвитку та самовдосконаленню їх особистості.

Література:

1. Апанасенко Г. Л., Попова Л. А., Магльований А. В. Санологія (медичні аспекти валеології): підручник для лікарів-слухачів (факультетів) післядипломної освіти /Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова, А. В. Магльований. – Львів, ПП «Кварт», 2011 – 303 с.

2. Міхеєнко О.І. Підготовка майбутніх фахівців зі здоров’я людини до застосування здоров’я зміцнювальних технологій : теоретико-методичні аспекти [Текст] : монографія / О. І. Міхеєнко ; Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Суми : Університетська книга, 2015. - 316 с.

3. Олексієнко Я.І. Основні чинники здорового способу життя молоді [Текст] : навч.-метод. посіб. / Олексієнко Я. І., Дудник І. О., Курінна В. В. - Черкаси : ЧНУ, 2014. - 175 с.