Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

Викладач Кондратенко О.О.

Національний фармацевтичний університет, Україна Перцептивно-когнітивний компонент як важлива складова культури ділового спілкування майбутніх фармацевтів

Перцептивно-когнітивний компонент культури ділового спілкування майбутніх фармацевтів розкриває способи сприйняття, пізнання, розуміння та оцінки партнерами один одного. Відомо, що «сприйняття іншої людини означає сприйняття її зовнішніх ознак, співвіднесення їх з особистісними характеристиками іншого та інтерпретацію на цій основі його вчинків»[1, с.120]. Зовнішня сторона поведінки дозволяє «читати» іншу людину, розшифровувати значення її зовнішніх даних. Враження, які виникають при цьому, відіграють важливу регулятивну роль у процесі спілкування, оскільки, пізнаючи іншого, формується і сам індивід. Від міри точності «читання» іншої людини залежить успіх організації, узгоджених з цією людиною дій. Інформацію про реакцію партнера на ваш вплив можна отримати, застосовуючи прийоми рефлексивного і нерефлексивного слухання. За таких умов, сприйняття майбутнього фармацевта – це не просте сприйняття спеціалістом дійсності, а складний процес аналізу отриманої інформації і прогнозування подальших дій співрозмовників. В ідеалі воно повинно бути технологічним, включати професійне спостереження та інтерпретацію отриманої ззовні інформації. Складність перцептивних процесів у професійній діяльності майбутнього фармацевта полягає в тому, що його результати повинні бути переведені в невербальний та словесно-понятійний апарат. В аналітичній діяльності закладено код, який дозволяє майбутньому фармацевту розшифрувати смисл мовленнєвої і немовленнєвої поведінки учасників комунікативного процесу. Проникнення в її смисл залежить від комунікативних здібностей майбутнього фармацевта, від розвиненості аналітико-прогностичного чуття. Продуктом сприйняття майбутнього фармацевта стає «вторинний образ і смисл», який збігається або ж не збігається з образом людини, яка сприймається, і мотивами її поведінки. Також, сприйняття майбутнього фармацевта – це не лише особистісний процес переосмислення інформації у свідомості спеціаліста, а фіксація необхідної інформації під час спостереження, і її вираження у формі усного і писемного мовлення. Таке сприйняття надзвичайно багатопланове, характеризується інтерпретацією об’єктів сприйняття, багатством і розгалуженістю професійних асоціацій. Сприйняття майбутнього фармацевта включається в безперервний процес пізнання, аналізу, синтезу, інтерпретації і прогнозування дій та поглядів учасників взаємодії.

Загальновідомо, що сприйняття розрізняється за джерелами отримання інформації: людина, її мовлення, поведінка, публічна промова, відгук, стаття тощо. У структурі інформації, яка надходить у процесі сприйняття, особливе місце посідають особистісні, мовленнєві, поведінкові характеристики особистості. Тому сприйняття в процесі спілкування можна розуміти як діяльність, яка передбачає прийом і переробку інформації, кінцевим результатом якої є розуміння, інтерпретація та оцінка отриманої інформації з професійно-аналітичною метою. Це свідчить про те, що майбутній фармацевт повинен при формуванні свого повідомлення будувати модель деяких особистісних рис співрозмовника, уявляти собі його особистість тією мірою, наскільки це суттєво для правильного передбачення ефективності спілкування.

Під час пізнання одна людина емоційно оцінює іншу, намагається зрозуміти її вчинки, виробити стратегію зміни її поведінки та побудувати власну. Людина відчуває симпатію до іншої людини, співчуває та співпереживає їй, якщо вона здатна відчути або ж уявити себе на місці іншого, якщо їй зрозуміла, близька та прийнятна точка зору та позиція тієї людини, з якою вона спілкується. «Лише уявивши себе на місці іншого, людина може здогадатися про його внутрішній стан»[2, с.123].

У зв’язку з цим надзвичайно важливо, наскільки в ансамблі професійних якостей та умінь майбутнього фармацевта присутні і розвинуті спостережливість за власним внутрішнім світом і внутрішнім світом іншого, визначення його і свого місця в системі міжособистісних відносин.

Література:

1. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник для высш. шк./Г.М. Андреева – М. : Аспект Пресс,1999.–375с.

2. Шибутани Т. Социальная психология. Пер. с англ. В.Б. Ольшанского / Т. Шибутани – Ростов-на-Дону : Феникс, 1999. – 53

9с.