Педагогические науки/2.Проблемы подготовки специалистов

К. пед. н., Нестерова О.Ю.

Державний вищий навчальний заклад

"Національний гірничий університет", Україна

Етичні аспекти перекладацької діяльності у зв’язку з підготовкою перекладачів у вищих навчальних закладах

Незважаючи на стрімкий розвиток мовної підготовки в Україні перекладацька професія залишається одним з найбільш актуальних напрямів навчання в сучасних умовах праці. Професійні обов’язки перекладача залишаються різноманітними. Сучасний перекладач стає однією з ключових осіб, які забезпечують ефективність міжкультурної комунікації. Вимоги до кваліфікації перекладача зумовлюють необхідність організації навчального процесу таким чином, щоб створювалися умови для найбільш ефективної практичної підготовки фахівців з перекладу. Проте одним з найважливіших питань міжкультурної комунікації постає етичний аспект, адже питання етики спілкування можуть бути неоднаковими для різних культур, що іноді виступає серйозною перешкодою для налагодження контакту та взаєморозуміння.

Етичні аспекти поведінки перекладача визначаються як його роллю учасника комунікації, так і посередника при передачі інформації. Наукові точки зору, що стосуються перекладацької етики, подані у роботах О. Калугіної, І. Корунця, Н. Рудницької, Т. Семигінівської, О. Сєргєєвої,  Л. Черноватого, проте на даному етапі не знаходимо комплексного підходу до характеристики питання. Проблема етики перекладу розглядається дослідниками з огляду на ряд різноорієнтованих концепцій.

Точки зору сучасних науковців, що пов’язані з перекладацькою етикою, є різноманітними, що насамперед ґрунтується на неоднакових підходах до визначення сутності перекладу та перекладацької діяльності. Проблема цілісної характеристики перекладацької етики не може вирішуватися виключно з точки зору проблематики цілісності тексту, а потребує детальнішого розроблення.

Слід зазначити, що, незважаючи на неможливість визначення принципово різних критеріїв характеристики етичної проблематики стосовно видів перекладу, для усного та письмового видів перекладу, при прийнятті перекладацьких рішень актуалізуються різні аспекти перекладацької етики.

У роботах зарубіжних науковців приділяються значна увага проблемі перекладацької етики, що знайшло відображення у дослідженнях таких дослідників, як Г. Андерман, Л. Венутті, А. Пім, М. Роджерс, Д. С. Сальвадор та ін. Теоретичні дослідження з етики перекладу знаходять практичне втілення у різноманітних стандартах, прийнятих професійними асоціаціями, та рекомендаціях, розроблених перекладачами-практиками. Так, у виданні, підготованому Австралійською асоціацією усних та письмових перекладачів визначається, що „загальні принципи, що містяться у різних кодексах етики, вимагають від усних та письмових перекладачів:

- поваги до прав клієнтів на приватність та конфіденційність;

- розв’язання будь-якого реального чи можливого конфлікту інтересів;

- відмови виконувати роботи, що виходять за рамки їх компетенції чи рівня акредитації;

- забезпечення адекватного та рівноправного обміну інформацією між сторонами;

- підтримки професійної неупередженості та недопущення недоречної самореклами;

- пильності щодо невідповідного використання внутрішньої інформації для особистої користі” [2, c. 2].

Вченими визначаються тематичні спрямування, які вимагають посиленої уваги з боку перекладача, оскільки пов’язані із суперечливими історичними подіями та суспільними явищами, що можуть сприйматися неоднозначно різними верствами суспільства та світовими культурними спільнотами:

- тема постколоніальних досліджень;

- тематика нацизму та неонацизму;

- релігійні теми;

- гендерні теми;

- національні традиції та культурна спадщина.

Переклад, усний чи письмовий, пов’язаний із зазначеною тематикою, має відповідати вимогам толерантності та політкоректності, що вимагає від перекладача додаткової уваги до формулювань та вживання адекватної термінології. Окрім того, необхідним є врахування національної та культурної специфіки учасників комунікації.

Слід зазначити, що у зарубіжних країнах використовуються відповідні стандарти, правила та вимоги до етичного боку діяльності перекладачів. Розділи, пов’язані з професійною етикою, включено до програм кваліфікаційних екзаменів для фахівців з перекладу в різних країнах. Також є вільному доступі тести, що дозволяють визначити ті чи інші аспекти підготовки до перекладу, що вимагає етичних рішень. Таким чином, будь-який перекладач-практик може знайти необхідну для прийняття й обґрунтування того чи іншого перекладацького рішення інформацію.

Серед українських ресурсів не знаходимо такого розмаїття інформації для перекладачів, отримати відповідь на питання можливо на професійних форумах та в стандартах різноманітних перекладацьких агенцій. Окремо слід підкреслити стандарти перекладацької діяльності, розроблені Асоціацією перекладачів України. Проте, подібні документи переважно відображають загальні засади професійної етики перекладача, відчутним є брак практичних рекомендацій. Така ситуація актуалізує необхідність включення питань етики перекладу до програм підготовки перекладачів в умовах вищих навчальних закладів. Незважаючи на певні здобутки у сфері професійного навчання перекладачів у системі вищої освіти України, зауважимо відсутність галузевого стандарту підготовки, розмаїття освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів та магістрів перекладу.

Слід зазначити, що окремими навчальними закладами до планів підготовки перекладачів внесено спеціальні дисципліни „Етика перекладу”, „Етика перекладача”, вивчення окремих аспектів проблеми може також бути передбачено у межах навчальної дисципліни „Етика”. Проте найбільш результативним, на нашу думку, є саме включення окремих питань професійної етики перекладача до практичних курсів з перекладу, загального чи галузевого. За таких умов студенти мають можливість розглянути важливі проблеми прийняття перекладацьких рішень з огляду на питання етичності. Досвід зарубіжних педагогів [1, 3] свідчить про ефективність такого підходу до формування знань з професійної етики. Поєднання теоретичних та практичних аспектів перекладацької етики у навчальному процесі майбутніх перекладачів сприяє більш глибокому засвоєнню матеріалу.

Література:

1. Baker M., Maier C. Ethics in Interpreter & Translator Training: Critical Perspectives / M. Baker, C. Maier // The Interpreter and Translator Trainer. – 2011. – №5(1). – P. 1-14

2. Ethics of Interpreting and Translating: A Guide to Obtaining NAATI Credentials. – Canberra: National Accreditation Authority for Translators and Interpreters Ltd, 2013. – 8 р.

3. Training for the New Millennium : Pedagogies for translation and interpreting / edited by Martha Tennent. - Philadelphia : John Benjamins North America, 2005. – 276 p.