Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

Погорєлова Л.В.

Українська інженерно-педагогічна академія

Застосування електронного підручника під час вивчення курсу «Сучасні напрямки нутріціології»

Наявність електронного підручника у процесі навчання дисциплінам харчового профілю не тільки не повинне заміняти читання й вивчення звичайного підручника, а навпроти, спонукати студента взятися за книгу.

Електронний підручник з курсу «Сучасні напрямки нутріціології» максимально полегшує розуміння й запам’ятовування (причому активне, а не пасивне) найбільш істотних понять, тверджень і прикладів, втягує в процес навчання інші, ніж звичайний підручник, можливості людського мозку, зокрема, слухову й емоційну пам’ять, а також використовує комп’ютерні пояснення.

Електронний підручник з курсу «Сучасні напрямки нутріціології» призначений для студентів харчового профілю інженерно-педагогічних ВНЗ. У ньому передбачені розділи до модуля №1 «Фізіолого–гігієнічне значення їжі», №2 «Особливості харчування. Функціональні властивості харчових продуктів» відповідно до програми з дисципліни «Сучасні напрямки нутріціології».

Теоретичний блок дозволяє студентові, по-перше, підготуватись до лекційного заняття, ознайомившись з його змістом в загальних рисах, що забезпечує більш якісне розуміння і засвоєння навчального матеріалу. По-друге, студент може закріплювати та допрацьовувати матеріал відвіданої лекції під час самостійної домашньої роботи, користуючись базою додаткової літератури та посиланнями на Інтернет-ресурси. По-третє, надається можливість вивчення лекційного матеріалу навіть без відвідання аудиторних занять. У цьому допоможуть різні форми подання лекції. Це або відеолекція, записана викладачем на цифровий носій і вмонтована в електронний навчальний курс, або текстовий варіант лекції, насичений мультимедійними засобами представлення навчальної інформації (відеоролики, ілюстрації, аудіосупровід, система спливаючих підказок, гіперпосилання тощо). У додаток до цього є корисний інструментарій з варіювання темпу подання матеріалу, повтору складних моментів, швидкого переходу між блоками інформації, пошуку незрозумілих термінів. Електронний навчальний курс надає можливість реалізувати принцип індивідуалізації навчання за рахунок можливості організувати навчальний процес за індивідуальним режимом в умовах самостійної роботи студентів.

Практичний блок електронного навчального курсу дозволяє студенту самостійно розбирати та засвоювати алгоритм розв’язання типових задач з будь-якої дисципліни загальноінженерного циклу. При цьому активно використовуються стандартні мультимедійні інструменти, характерні для електронних навчальних посібників. Наприклад, для дисципліни інженерна та комп’ютерна графіка може бути підготовлений відеоролик з аудіосупроводом викладача та спливаючими підказками, що відображають алгоритм виконання креслень. При цьому викладач виконує самостійно на екрані комп’ютера типове завдання за допомогою графічного редактора Компас, записуючи все, що відбувається на екрані. Після цього накладається аудіопояснення основних операцій, додається система підказок. Таким чином, готується самовчитель, який вмонтовується в практичний блок електронного курсу за допомогою якого студент може самостійно виконати індивідуальне практичне завдання.

Крім того, користувач може перевірити свої знання за допомогою тестів, розв’язання технологічних задач, відповідей на контрольні запитання, розв’язання проблемних ситуацій. Тестування може проводитися як в режимі навчання, так і у формі контролю. Це дозволяє студентові встановити слабо підготовлені розділи і ще раз повернутися до них. Велика увага в електронному підручнику надається самостійній роботі студента. Так, після кожного розділу студентові пропонується скласти звіт з вивченої теми. Завдання побудовані таким чином, що у разі виникнення труднощів студент по гіпертекстовому посиланню або хелперу після кожного завдання може повернутися до теоретичного матеріалу та отримати необхідну підказку.

Базова форма електронного підручника – це енциклопедія. На змістовному рівні термін енциклопедія означає, що інформація, сконцентрована в електронному підручнику, має бути повною і навіть надмірною по відношенню до стандартів освіти. Адже вона повинна задовольнити кожного з тих, хто до неї звернеться. Для електронних енциклопедій характерний відповідний сервіс: посилання, закладки, можливість повтору анімацій і звукових записів, пошук за ключовими словами тощо.

Сучасні електронні підручники повинні забезпечувати творчу роботу студента з об’єктами, і з моделями систем взаємодіючих об’єктів. Саме творча робота, краще в рамках проекту, сформульованого викладачем, сприяє формуванню і закріпленню комплексу навичок і умінь у студента. З погляду програміста, креативне середовище є одним з найбільш трудомістких складових частин електронного підручника. Дуже складно вирішити проблему інтерфейсу креативного середовища. Тут потрібні талант, знання, майстерність. Адже вивчення інтерфейсу креативного середовища не має бути додатковим бар’єром, який несподівано виникає перед викладачем і студентом. Креативне середовище дозволяє організувати колективну роботу студентів над проектом.

Електронний підручник має бути адаптуємим до навчального процесу. Тобто дозволяти враховувати особливості конкретного ВНЗ, конкретної спеціальності, конкретного студента. Це забезпечується надмірністю навчальних матеріалів, яка дозволяє викладачеві прокласти необхідну траєкторію, що визначається вибраною стратегією навчання.

З зазначеного вище, структура електронного підручника є формою реалізації його змісту та дидактичних функцій, тому варто розглянути, на якому рівні і за рахунок яких специфічних засобів реалізуються в комп’ютерному підручнику основні дидактичні функції.

Література:

1. Карабін О. Інформаційна культура студентів в контексті модернізації педагогічної освіти // О. Карабін. Наукові записки ТНПУ. Серія: Педагогіка. – 2005. №2. – С. 37 – 40.